«За поразку у фіналі пропонували $25 тисяч»

«За поразку у фіналі пропонували $25 тисяч»

31 березня, коли Василь Федоришин святкував 30–річчя, Національний олімпійський комітет України назвав його найкращим спортсменом 2010 року. Торік борець вільного стилю з Івано–Франківщини у ваговій категорії до 60 кг здобув «срібло» чемпіонату світу й «бронзу» європейської першості, переміг у фіналі «Золотого гран–прі», в особистому заліку Кубка світу і на престижному турнірі пам’яті Івана Яригіна у Красноярську.

Цьогоріч Василь зосередився на чемпіонатах Європи та світу. Власне, Євро–2011 в Дортмунді стало для Федоришина першим офіційним змаганням року. Із Німеччини він привіз бронзову медаль. Для хлопця це вже десята (!) нагорода чемпіонатів Європи, із яких він ніколи не повертався з порожніми руками. Такою стабільністю в сучасній боротьбі не може похвалитися ніхто. Спеціально для «УМ» Федоришин згадав колізії навколо всіх своїх європейських подіумів.

«Щоб душа була не хохляцькою»

«Щоб душа була не хохляцькою»

Свій триденний архіпастирський візит на Полтавщину предстоятель УПЦ Київського патріархату, патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет розпочав минулої п’ятниці з освячення новозбудованої дзвіниці Свято–Покровської церкви. Цей храм, який звели уже в незалежній Україні, став першим у Полтаві, збудованим після «безбожницької» революції 1917 року. До того ж саме на території згаданої церкви виключно коштом її парафіян та жертводавців спорудили перший і поки що єдиний у межах обласної «столиці» пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років. Тож патріарх провів тут молебень за упокій їхніх душ. А потім зустрівся з журналістами та громадськістю обласного центру. Відповідаючи на численні запитання, наголосив на незмінності своєї i мільйонів однодумців мети — створення в Україні єдиної помісної православної церкви як духовної основи Української держави: «Якщо душа українська, то й держава буде українською. А коли душа хохляцька, такою ж буде й держава».

Гетьманське слово

Гетьманське слово

Перші екземпляри видрукованого на зібрані читачами «України молодої» кошти додаткового 15–тисячного тиражу спецномера, присвяченого гетьману Івану Мазепі, полтавці одержали минулої п’ятниці. Тож уже маємо позитивні відгуки від них і вдячність усім, хто долучився до акції «УМ» «За Мазепу замовимо слово». А, так би мовити, офіційно вона стартувала у Полтаві минулої неділі біля пам’ятника Тарасові Шевченку під час ініційованих обласною «Просвітою» урочистостей з нагоди 150–річчя перепоховання нашого Пророка в Україні. Відкриваючи їх, голова обласного осередку «Просвіти», народний депутат–«нашоукраїнець» Микола Кульчинський зазначив, що після того, як увесь згаданий тираж газети «дійде» до земляків, ті ж таки місцеві «просвітяни» та «нашоукраїнці» ініціюватимуть масований тиск на міську владу Полтави ще й вуличними акціями, щоб домогтися встановлення на Соборному майдані виготовленого на народні пожертви пам’ятника Івану Мазепі.

Фани Стефанії

Фани Стефанії

Попри те, що представниці України ще ніколи не виборювали титул «Міс Всесвіт», частка нашої перемоги на цьому конкурсі все–таки була. 2009 року корона увінчала голову Стефанії Фернандес, у жилах якої тече чверть української крові. Повне прізвище дівчини звучить як Фернандес Крупій (друга частка — від прізвища матері). Народилася Стефанія 4 вересня 1990 року в родині іммігрантів, серед її предків — українці, поляки, росіяни й іспанці. Дід дівчини по лінії матері Євгеній Голояд емігрував із Західної України після Другої світової війни. Як саме це сталося, Стефанія не знає, але розповідає, що до Венесуели він приїхав, коли мав 14 років. Там і познайомився з полячкою на прізвище Крупій, яка згодом стала його дружиною й бабусею майбутньої королеви краси.

Вознісся? І киці твоїй теж добре

21 травня 2011 року минуло, а кінець світу знову не настав. На минулу суботу його — вкупі зі Страшним судом та вознесінням праведників — анонсував американський консервативний християнський проповідник Гарольд Кемпінг. Цю дату він обчислив шляхом розшифровки текстів Біблії. Як зазначав проповідник, у Судний день вознестися на небо зможуть лише два відсотки жителів Землі, більшість із яких — послідовники його ідей. Решті доведеться прямувати в пекло.

ПРИКОЛИ

Кореспондент:

— Пане депутат, чи не дасте нашій газеті інтерв’ю?

— У мене час — гроші!

— Розумію, ось редакція виділила 100 доларів на цю справу. Давайте домовимося: 80 доларів ви берете собі, а 20 — мені, під вашу розписку про 100 доларів.

— Годиться! А що за тема?

— Про корупцію і відкати.

Стратегічна зупинка

Стратегічна зупинка

В останньому сегменті кваліфікації Гран–прі Іспанії обидва пілоти «Ред булл» практично на секунду випередили найближчих конкурентів, тож привести до чергової перемоги один зі своїх болідів для керівника «биків» Крістіана Хорнера було справою техніки. Цікаво, що на першій позиції стартового поля опинився не Феттель, який виграв усі «поули» на попередніх чотирьох етапах, а його напарник Марк Уеббер. Саме австралієць упродовж трьох вільних практик та кваліфікації був найшвидший на автодромі «Каталонія». Відтак Уеббер мав хороші шанси поліпшити здобутки після третьої позиції в Китаї, другої — в Туреччині.

Адольф наламав «пальмових дров»

Адольф наламав «пальмових дров»

«Золоту пальмову гілку» цьогоріч заплямував скандал. Нагадаємо, що фаворитом у Каннах назвали фільм Ларса фон Трієра «Меланхолія». Проте не фаворитом, а кінематографічним самогубством назвав французький режисер Клод Лелюш заяву данця про те, що він, Трієр, почасти симпатизує Гітлеру. Сказав це режисер–провокатор під час прес–коференції, присвяченої фільму «Меланхолія». Актриса Кірстен Данст штурхала його під бік, досвідчений модератор намагався врятувати ситуацію і перейти до наступного запитання, проте Трієра вже «понесло». Потім славетний данський режисер привселюдно вибачився, проте це не порятувало його від обструкції — фон Трієра ігнорували і журналісти, і зірки під час вечірньої прем’єри його стрічки. А наступного дня рада директорів фестивалю у спеціальному комюніке оголосила цього режисера персоною нон ґрата.

Червоний президентський штандарт

Незважаючи на гостре суспільне протистояння, Президент наважився підписати зміни до закону про увічнення Перемоги у Другій світовій війні — скандальну правку, яка передбачає вивішування червоних стягів (а точніше — копій прапора Перемоги). «Підпис Януковича — це красномовна ознака того, що Президент і влада по саме горло загрузли у комуністично–радянській ментальності, — заявив у коментарі «УМ» народний депутат від «НУНС» Іван Заєць. — Віктор Янукович грав у своєрідну гру, не підписуючи цей закон. Попри це, влада створила умови для виникнення протистояння, зокрема у Львові. Це крок влади, якій абсолютно чужі українські та європейські цінності».