Знаменита «м’ясна» сукня Леді Гаги збережеться не лише в усних народних переказах та медіа–архівах. Як повідомляє «Ассошіейтед пресс», плаття зі шматків натурального м’яса стане частиною експозиції Музею слави рок–н–ролу у Клівленді, США.
А найбільше від кризи постраждав Вовочка. Він примудрився отримати двійку в той день, коли його нервовий батько потрапив на роботі під скорочення.
В американському Бостоні на 89–му році життя померла відома правозахисниця і громадська діячка, вдова академіка Андрія Сахарова Олена Боннер. Як повідомляє радіо «Ехо Москви», жінка, яка відійшла минулої суботи, останнім часом важко хворіла. Церемонія прощання відбудеться сьогодні в місті Бруклін. Згідно із заповітом, тіло Боннер буде кремовано, а урну з прахом перевезуть на Востряковський цвинтар у Москві, де поховані її чоловік, матір і брат. Родичі покійної просять не приносити на її похорон квіти, а замість цього зробити пожертву у Фонд Андрія Сахарова.
«Авіаудари НАТО по столиці Лівії могли спричинити жертви серед цивільного населення». Таку заяву поширило командування Альянсу після того, як лівійське керівництво організувало для журналістів ознайомчу поїздку до житлового будинку в Тріполі, бомбардування якого спричинило смерть дев’яти цивільних осіб. Серед загиблих було й двоє дітей. Ще 18 мешканців цього та сусідніх будинків отримали поранення. У заяві, розміщеній на сайті НАТО, сказано, що мішенню атаки була ракетна база, але «внаслідок збою бойової системи одна з ракет могла не влучити в ціль і спричинити жертви серед цивільних». Речник сил НАТО в Лівії Майк Брекен також визнав : «Ця технічна помилка могла спричинити певну кількість жертв серед цивільних».
У найближчому майбутньому в Україні має з’явитися «Перший інформаційний кавказький» телеканал. Цей мовник створювався на базі Громадського грузинського телебачення і спочатку був просто «Першим грузинським». Під таким брендом на батьківщині в ефірі він проіснував недовго — лише рік, із січня 2010 по січень 2011–го. Коли картинка «Першого грузинського» зникла, телевізійники заявили, що відключення відбулося під тиском Росії.
Минулої суботи у столиці що тільки не їздило! На колеса поставили лондонський Біг–бен і жіночу туфлю, самогонний апарат і презерватив, ванну і ударну установку рок–групи «Кісс», червиве яблуко й Чеширського Кота з казки про Алісу, півпалки ковбаси і офісний стіл, кубик Рубика й морквину, пляшку горілки й бутерброд...
Коли дорослі хворіють на так звані «дитячі» інфекції, це зовсiм не привiд для кпинiв. Річ у тім, що в більшості випадків кір, краснуха, вітрянка, «свинка» тощо у людей старшого вiку має набагато важчий перебіг, дає більше ускладнень, ніж у дітей. Нерідко дорослі пацієнти опиняються в реанімації, а потім довго заліковують проблеми з печінкою, нирками, органами травлення, які з’явилися на тлі нібито не страшної, але дуже несвоєчасної хвороби.
Кожен офісний працівник (крім тих, кому надзвичайно пощастило) бодай раз у житті мав «пекельний тиждень» або кілька днів, коли на роботі треба було не просто засиджуватися допізна, а мало не ночувати в кабінеті. Причому людина залишається практично прикутою до двох найважливіших для неї об’єктів у всесвіті: комп’ютера і телефона. Проект горить, терміни здачі минули ще вчора, клієнти не беруть трубку, інтернет «відрубається», комп’ютер зависає, клавіатура мало не димиться від швидкісного клацання, і саме тоді, коли найбільше поспішаєш, раз у раз виникають дрібні неприємності. У всій цій божевільні годі навіть на хвилину відірватися від стільця — не те що пообідати, навіть на туалет часу немає, терпиш до останнього, бо ж стовідсотково саме зараз, коли ти вийдеш із кабінету, пропустиш найважливіший дзвінок... А коли цейтнот минає, то ніби ніхто не прикручує ланцюгом до столу, але вставати і розминати м’язи все одно не хочеться. Поки перевіриш електронну пошту, проглянеш потрібні (по роботі) та цікаві (для себе) сайти, переробиш усе, що запланував, то незчуєшся, як і вечір настав. Нарешті ноги отримують інше навантаження — ідуть до ліфта, до машини, до під’їзду...
