Грузинський ПІК

21.06.2011

У найближчому майбутньому в Україні має з’явитися «Перший інформаційний кавказький» телеканал. Цей мовник створювався на базі Громадського грузинського телебачення і спочатку був просто «Першим грузинським». Під таким брендом на батьківщині в ефірі він проіснував недовго — лише рік, із січня 2010 по січень 2011–го. Коли картинка «Першого грузинського» зникла, телевізійники заявили, що відключення відбулося під тиском Росії.

З оновленою назвою «Перший інформаційний кавказький» («ПІК») канал з’явився уже на іншому супутнику зов­сім скоро — наприкінці січня цього року. Рестарт відбувся, коли за справу взялася приватна компанія «К–1», засновниками якої стали британський журналіст, колишній працівник Бі–Бі–Сі Роберт Парсонс, та редактор «Першого кавказького» Катеріна Котрикадзе. «ПІК» отримує фінансову підтримку з держбюджету Грузії: для його запуску було виділено 14 млн. ларі (близько 67,2 млн. грн.), на нинішній рік — 20 млн. ларі (близько 96 млн. грн.), пише «Медіабізнес». Президент Грузії Михаїл Саакашвілі вважає, що поява в ефірі російськомовного каналу стала важливим кроком для країни. Така позиція пояснюється тим, що «ПІК» має стати альтернативою російським упереджено–пропагандистським каналам, які доступні глядачам кавказького регіону.

Власкори «ПІКу» працюють у Вашингтоні, Баку, Єревані, Москві, Києві (журналіст «Плюсів» Олександр Моторний), Махачкалі, Анкарі. У каналу вже є ліцензія для роботи репортера в Ірані. У портфелі «ПІКу» — більше двох десятків документальних фільмів.

Щоб «Перший інформаційний кавказький» став доступним для українських глядачів, він має отримати дозвіл на ретрансляцію і потрапити до списку адаптованих. Наразі грузинський мовник iще не подав відповідну заявку до Нацради з питань телебачення і радіомовлення України. Майбутнє рішення вітчизняного регуляторного органу може стати ще одним лакмусовим папірцем для визначення його незалежності і незаангажованості. «ПІКiвці» — реалісти, тому усвідомлюють, що у російські кабельні мережі їм точно не потрапити. Але Україна — не Росія. І хочеться вірити, що, ухвалюючи рішення у царині телебачення, тут не зважатимуть на можливі невдоволення країни, яка все ще нав’язливо хоче бути для пострадянських сусідів чи то «старшим братом», чи «ідеологом–наглядачем».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>