Є ж такі жінки — пришиють один раз тобі вішалку до пальта, а потім будуть говорити, що віддали тобі всю молодість.

Є така норма в діючому законі «Про телебачення і радіомовлення»: «у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення». Те, що її майже ніхто не виконує, — знає трохи не кожен. Але зараз про інше. Півтора року тому народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко ініціювала скасування цієї квоти, мотивуючи свої «благі» наміри тим, що нішеві радіостанції не можуть набрати такий обсяг, скажімо, вітчизняного джазу. Хто б дійсно хотів вирішити задекларовану проблему, у процитовану законодавчу норму просто додав би меншу квоту саме для нішевих радіомовників. Але розвиток подій свідчить, що у скандального законопроекту «регіоналки» зовсім інша мета. Інакше чому в прийнятому в другому читанні, тобто ухваленому Верховною Радою законопроекті, з чинної норми «у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців» не лише відсікли тематично–музичну останню (виділену) частину, а й удвічі зменшили цифру? Таким чином, перероблене речення стосується вже не лише радіостанцій, а й телеканалів, які з введенням поправок матимуть право фактично лише на чверть наповнювати свій ефір вітчизняним продуктом. Хоча в іншій статті написано: «Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:  програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків — програми українського виробництва». (Під визначення «Європейські аудіовізуальні роботи» підпадають і російські).

Завтра гідрометеорологічна служба України відзначатиме 90–річний ювілей свого заснування. Між іншим, погоду в нашому домі «роблять» більше 5 тисяч людей — саме завдяки їм ми знаємо, брати з собою сьогодні парасольку чи варто вдягтися легше. І саме до них звертаємося, коли хочемо дізнатися, коли нарешті закінчиться спека чи піде такий довгоочікуваний дощ… Але останніми роками у нас що не пора року — то якась аномалія. Погода стала примхливою і нерідко випробовує нас крайнощами — кидає «то в жар, то в холод». От і цьогоріч на календарі — друга половина листопада, а деякі дерева ще не поспішають скидати своє листя. Нас уже не здивуєш Новим роком без снігу, каштанами, які вдруге цвітуть через теплу осінь, спекотним травнем… Що відбувається з погодою і чого чекати від неї в майбутньому, про це ми розмовляємо з директором Українського науково–дослідного гідрометеорологічного інституту МНС України та НАН України, доктором географічних наук, членом–кореспондентом НАНУ Володимиром Осадчим.

На час ведення слідства Андрій Слюсарчук, відомий також як Доктор Пі, перебуватиме під вартою. Таке рішення ухвалив учора суд, засідання якого «відомий нейрохірург, професор, наділений неймовірною фотографічною пам’яттю» (так принаймні він позиціонував себе раніше) Слюсарчук перетворив на цирк. Власне, на лаву підсудних він мав сісти ще напередодні, в середу. І влаштував театралізовану комедію: коли конвой заводив його до зали, псевдолікар упирався та нарікав на болі в голові, перемотаній пов’язкою. Справжнє призначення цього маскараду з’ясувати так і не вдалося: як запевняють правоохоронці, Слюсарчук обв’язав голову сам, зробивши «бинт» зі свого одягу.

Мустафа Джемілєв, відомий дисидент та правозахисник, — один із найдоступніших народних депутатів України. Він запросто запрошує журналістів на інтерв’ю до своєї київської квартири і на запитання завжди відповідає щиро, скурюючи цигарку за цигаркою. Нині Джемілєву доводиться давати чимало коментарів — Мустафа–ага заявив про рішення йти з посади голови Меджлісу кримськотатарського народу. Водночас у Криму з’явився новий «багнет» — призначений прем’єром автономії Анатолій Могильов, давній недруг татар. А відтак — нові теми для роздумів.

Про те, як живеться у Криму під владою «донецьких», яким буде майбутнє Меджлісу і як із кримських татар намагалися зробити групу підтримки Партії регіонів, Мустафа Джемілєв розповів «Україні молодій».

Що спільного між виставкою харківського авангардиста Бориса Косарева, що відкривається 3 грудня в Українському музеї в Нью–Йорку, і двотомником Катерини Білокур, який презентують 7 грудня в Музеї українського декоративного мистецтва? Лідія Лихач — директор «Родоводу»–журналу, «Родоводу»–видавництва і «Родоводу»–галереї, вродлива жінка, успішний видавець і ефективний культуртрегер.

Це ж треба було їй, тоді молодій журналістці, так чітко сформулювати свою життєву програму, давши назву видавництву — «Родовід». Наступного року однойменному видавництву виповнюється 20 років, і всі 20 Лідія Лихач досліджує родовід українського мистецтва, народної культури. Добровільно зваливши на свої плечі надзавдання — заповнити лакуни в історії вітчизняної культури, вона добре розуміє, що українське мистецтво над усе потребує комунікації зі світом, тому й робить виставки народних і професійних художників, українських старожитностей за кордоном, залучає іноземних мистецтвознавців до дослідження українських митців, возить їх на власній машині по великих музеях і віддалених містечках. Її романтичне ставлення до культури у поєднанні з раціоналізмом західного маркетингу дає дуже добрий результат: кожна книжка «Родоводу» стає подією в культурному житті. І каменем у фундамент майбутнього почуття повноцінності «пересічного українця».

Знаменитій штангістці Ользі Коробці лише 25, а вона вже вважається «спортивною довгожителькою». Завершили кар’єру полячка Агата Врубель, з якою чернігівка в 2004 році змагалася на Олімпіаді в Афінах, пішла на заслужений відпочинок олімпійська чемпіонка з Кореї Чан Мі Ран, котрій Оля програла боротьбу за «золото» Пекіна. А наша співвітчизниця — срібна призерка Ігор–2008 — збирається вже на третю Олімпіаду. Днями вона повернулася з Парижа, де виграла чергову бронзову медаль першості світу.

Що мотивує уродженку міста Бобровиця знову рвати і штовхати штангу, дізнавався кореспондент «УМ». Олина щирість і доброзичливість змушує забути про її статус найсильнішої спортсменки України — бачимо приємну, життєрадісну жінку, яка до безтями любить важку атлетику.

Російська зірка Анна Курникова давно покинула теніс, але менш популярною від того не стала. Принаймні у США, де її постійно запрошують у різні телепроекти. Останнім із них стало реаліті–шоу The Biggest Loser (на українському каналі СТБ йде його аналог «Зважені та щасливі»). Герої цієї програми — люди, які страждають від зайвої ваги. Вони навчаються правильно харчуватися, рахувати калорії, займатися спортом — словом, худнути. Хто скине найбільше — той і переможець.

Ігроманія — то, виявляється, така зараза, що захворіти на неї може навіть сестра Христова. Днями стало відомо, що нью–йоркський суд ухвалив рішення у справі черниці, яка програла в казино майже 850 тисяч доларів із церковної скарбниці.

Криза в Греції: мітинги протесту, прем’єр іде у відставку.

Криза в Італії: мітинги протесту, прем’єр іде у відставку.

Криза в Росії: всім пофіг, прем’єр іде в президенти.

Криза в Україні: ніхто нікуди не йде.