Через рік, до 80–х роковин Голодомору в Україні 1932—1933 років, Гарвардський університет представить унікальну наукову роботу про штучний голод у нашій країні. Як розповів доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький, якого запросили долучитися до роботи над проектом, це буде спеціальний атлас, що дозволить відобразити масштаби трагедії на мапах.

Іспанські праві тріумфують: на позачергових парламентських виборах, що відбулися минулої неділі, правляча Соціалістична робітнича партія після семи років перебування при владі зазнала нищівної поразки. Достроково переобирати парламент іспанцям довелося після того, як гостро розкритикований опозицією і народом соціалістичний глава уряду Хосе Луїс Сапатеро, збагнувши, що таки не спроможний упоратися з кризою, подав у відставку. Сам він участі у виборах розсудливо не брав, адже в такому разі соціалісти набрали б іще менше голосів. А з не надто одіозним в очах виборців міністром фінансів Альфредо Рубалькобою на чолі списку Соцпартія здобула 28,7% голосів, що забезпечить їй 110 парламентських мандатів (на 60 менше, ніж на попередніх виборах чотири роки тому). Це найгірший результат соціалістів з часу відновлення в Іспанії демократії після падіння фашистського режиму генерала Франко.

28 листопада в Єгипті має розпочатися перший етап виборів до нижньої та верхньої палат парламенту. За планом, триватиме він до середини січня. А доля президентської виборчої кампанії наразі залишається невизначеною. Як припускає «Євроньюз», не виключено, що очільника країни єгиптяни обиратимуть не раніше кінця 2012 — початку 2013 року. А доти виконавча влада належатиме чинній військовій раді.

Від Володимира Путіна, який з новими силами збирається повернутися на посаду президента, вже втомилися навіть терплячі росіяни. Як свідчать дані соціологічного опитування, оприлюднені днями «Левада–центром», близько 25% громадян Росії визнають: у країні існує культ особи. Коли 2006 року ВВП вирушав «у відпустку» — у прем’єрське крісло, таких було лише 10%. Наявність культу Путіна тоді заперечували 57% росіян, а нині — лише 33%.

— Вікторе Андрійовичу, 22 листопада відзначаємо не лише сьому річницю Майдану, а й День свободи, святкування якого затверджено свого часу вашим президентським указом. Утім напередодні Київський окружний адміністративний суд заборонив у цей день масові акції в центрі Києва. Зокрема, на майдані Незалежності, де зародилася Помаранчева революція і де її побачив увесь світ. Як ви оцінюєте цю судову заборону?

Оксюморон: Київський окружний адмінсуд заборонив святкування офіційного дер­жавного свята — Дня СВОБОДИ. Рішення щодо зборів громадськості 22 листопада на майдані Незалежності в Києві судді ухвалили минулої п’ятниці. Про це повідомили пресі в «Коаліції учасників Помаранчевої революції», яка й подавала заявку на проведення акції.

Згадувати дні Помаранчевої революції для тих, хто жив нею сім років тому, — надскладна справа. І не тільки тому, що не хочеться скочуватися до банального пафосу, патетики. «Про це легше говорити сторонньому спостерігачеві, — каже Роман Безсмертний, «завгосп» і комендант Майдану. — Інша справа, що дивитися й бачити — це різні речі».

Безсмертний усі 60 днів від початку Помаранчевої революції до інавгурації Президента Ющенка провів на Майдані серед людей. Лише раз піднявся на сцену — але вже через рік після Майдану. І от маємо вже сьому річницю «помаранчевих» подій... Перед тим як давати це інтерв’ю з нагоди Дня Свободи, Роман Петрович попередив: розказати все про революційні дні він не зможе. І марно було чекати від пана Романа емоційних зворушливих спогадів про пережите. «Я не можу розказувати такі речі з однієї простої причини — мені до горла підкочує клубок, — зізнався політик. — У мені ще жива емоція, яка не дозволяє говорити про Помаранчеву революцію як про звичайну історичну подію. Для когось Майдан — це трибуна, гасла. Для мене ж це — величезна глиба: від бомжів, які селилися у переході під майданом Незалежності, до переговорів у Маріїнському палаці. І де тут те, що достойне возвеличення, а що — горьковська «яма»? Відстань дуже коротка. Я бачив, як проявлялася ницість людська, і як шляхетність злітала до небес. Бачив, як трансформувалися люди. Чому це ставалося, досі пояснити не можу».

У цій розмові з Романом Безсмертним ми все ж ворушимо спогади, намагаємося робити висновки і прогнози з нагоди річниці Помаранчевої революції.

У неділю, 21 листопада 2004 року, о 19.50 у зимовій військовій польовій формі з погонами майора виїжджаю власним авто від будинку до своєї виборчої дільниці в одному зі спальних районів Києва. За польо­вою формою неможливо встановити мою належність до конкретного військового формування. (31 жовтня, в першому турі виборів, я прибув на дільницю в повсякденній формі майора СБУ при відзнаках і з помаранчевою стрічкою. То був сигнал іншим — «не бійтеся» — і, зрозуміло, неприхована, але «законна» агітація).