Мітинг 10 грудня у Москві, на який зібралося, за різними оцінками, від 40 до 80 тисяч незгодних, став світовою сенсацією. «Опізнавальною» ознакою стала біла стрічка — символіка протесту. Виявилося, росіяни не заснули, відклавши надію «встрєпєнуться» лише по закінченні довічного царювання Путіна.
Кажуть, що у працівника, який однією ногою перебуває у відпустці, в останній робочий день суттєво падає інтерес до роботи, зменшується продуктивність праці. Проте це визначення навряд чи підходить до футболістів вітчизняної прем’єр–ліги. Напружена ситуація на всіх поверхах турнірної таблиці — від лідерського до аутсайдерського — зобов’язувала кожну з 16 команд зіграти останній у нинішньому році матч внутрішнього чемпіонату з повною віддачею. До «проводів» футбольного року поставилися «з максимальною віддачею» й деякі вболівальники — у Львові та Дніпропетровську влаштували такі «прощальні феєрверки», що арбітри були змушені переривати матчі.
Гучною сенсацією закінчився груповий етап Суперліги. Один із грандів світового футболу, «Манчестер юнайтед», передчасно залишив турнір.
Здається, жоден з українських жіночих волейбольних клубів ніколи міцно не стояв на ногах. Однак сьогодні окремі колективи взагалі втратили опору й підтримку. Так, припинив своє існування багаторазовий чемпіон країни — черкаський «Круг». А одеська «Джинестра», відмовляючись від участі у єврокубках, змусила своїх уболівальників хапатися за серце. «Через те, що не маємо фінансів, ми не змогли вчасно розпочати оформлення віз. А коли керівництво клубу знайшло гроші — було вже пізно», — коментує «УМ» відмову від єврокубкових змагань головний тренер одеситок Олена Соколовська.
Не все, що створила людина, приносить їй незаперечну користь. Крилата фраза «Одне лікує, інше калічить» влучно передає сутність більшості людських творінь, незалежно від їх призначення. Інша справа природа. Вона ніколи не припускається помилок і навіть у найдрібніших фрагментах матерії переконливо демонструє свою досконалість. Ті народи, які не втратили з нею зв’язок, по праву вважаються носіями древньої мудрості. У цьому на власному досвіді переконалася і харків’янка Людмила Каткова, якій пощастило відкрити для себе дивовижні властивості коштовного каміння. Серед них є і Бяньши — чорний нефрит, що зародився 63 мільйони років тому в місці падіння на Землю 10–кілометрового метеорита.
Театр має бути сучасним. Здавалося б — аксіома. Та що містить у собі це поняття? Чи повинен він глядача пестити й заколисувати, чи, навпаки, подразнювати й розбурхувати? Чи треба гнатися за комфортністю та зовнішнім лоском сьогоднішніх мультиплексів, чи головне — «начиння» вистави?
Чимало театрів (особливо на периферії) якщо й ставлять собі такі запитання, то більше — на рівні теорії. Існують за інерцією, постійно зітхаючи: мовляв, хто її зна, ту публіку, що їй треба?.. Та оце зітхання — теж «теоретичне»: платить держава якість копійки — то й добре, аби гірше не було.
...Біллі Бін — головний менеджер бейсбольної команди «Окленд Атлетікс», яка одного року (2002) втрачає усіх своїх ключових гравців. Їх переманили на більші зарплати в солідніші клуби, тож «Атлетікс» залишається майже ні з чим. Одного разу Біллі знайомиться з випускником економічного факультету Йєльського університету Пітером Брендом.
Програма візиту Хору з Кембриджського університету до Києва включає два концертних виступи. Перший концерт хористів відбувся позавчора у Львові, сьогодні їм аплодуватимуть кияни, які ввечері завітають до Національного будинку органної та камерної музики. До України колектив із Великобританії привіз святкову програму «Музика Пришестя і Різдва», яка складається із творів Йоганна Себастьяна Баха, Сергія Рахманінова, нашого співвітчизника Миколи Леонтовича та інших відомих композиторів.
«Делегація Української всесвітньої координаційної ради в листопаді перебувала в республіці Молдова, де зустрілася з представниками української діаспори. Під час відвідань школи №8 ім. Тараса Шевченка в місті Кишинів, де вивчається українська мова, література, історія України тощо, ми довідались, що представники місцевої молдавської влади мають намір закрити вказаний навчальний заклад. Вважаємо, що закриття школи №8 м. Кишинева — школи, на подвір’ї якої знаходиться пам’ятник Великому Кобзарю, яку постійно відвідують офіційні делегації, гості з України, представники українських громад, — буде мати вкрай негативний суспільний резонанс і перешкоджатиме забезпеченню права на здобуття освіти рідною мовою сотень молодих українців Молдови», — так починається офіційний лист голови УВКР Михайла Ратушного до глави МЗС Костянтина Грищенка, направлений нещодавно.
Можливість вирішення проблеми, порушеної керівництвом УВКР, ще розглядається у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві. Утім, чому українська школа опинилася під загрозою закриття і як можна цьому запобігти, відомо й автору «УМ», який побував у Кишиневі разом із делегацією УВКР й дізнався про проблеми української громади Молдови від самих українців.
