Волонтерський центр у виші: у ЗУНУ поєднують навчання з допомогою переселенцям

07.07.2022
Волонтерський центр у виші: у ЗУНУ поєднують навчання з допомогою переселенцям

У ЗУНУ молодь вчиться не лише готувати, а й не залишати людей у біді. (Фото автора.)

«Західноукраїнський національний університет? Це той, що його закінчував Віктор Ющенко?» — перепитав мене тернопільський таксист, коли я назвала йому адресу гуртожитку на Львівській, 11.

 

Цей гуртожиток покращеного планування керівництво університету в перші дні початку російської агресії, коли тисячі українців з Київщини, Харківщини, Херсонщини тікали з-під обстрілів на захід України, віддало під поселення, як це офіційно звучить, «внутрішньопереміщених осіб». Тут із трьома дітьми я прожила місяць, намагаючись знайти себе в нових реаліях.


Так само з перших днів війни тут, як і в багатьох інших вишах (і не тільки вишах) Тернополя, сформувався свій волонтерський центр.

 

«Ми допомагали, чим могли: плели сітки, готували і передавали продукти нашим захисникам, потім переключилися на переселенців. Усе робили власними силами: продукти люди нам приносили, самі приходили допомагати. Відділ гуманітарноі освіти та виховання організовує для діток різноманітні майстер-класи, щоб трошки розважити, зняти напругу, викликану війною і зміною місця проживання, також у нас діє психологічний центр», — розповідає завідувачка кафедри міжнародного туризму і готельного бізнесу ЗУНУ Оксана Гугул.

 

На час війни її кафедра взяла на себе місію харчування переселенців, серед яких було чимало родин з маленькими дітьми. Бували дні, коли кількість підопічних сягала 180 осіб. А загалом у гуртожитку знайшло прихисток до півтисячі тимчасово переміщених: з Гостомеля, Херсона, Харкова.


Попри війну та волонтерство, університет продовжує освітній процес і зараз готується до чергової вступної кампанії. Напрямки тут різноманітні: готельно-ресторанний бізнес, міжнародний туризм, міжнародна економіка, міжнародний менеджмент, міжнародні економічні відносини, міжнародні відносини і дипломатія, політологія, бізнес-комунікації та переклад, міжнародне право, журналістика, IT-технології та низка інших затребуваних на ринку праці спеціальностей.

 

Як і у всіх вишах України, цього року тут буде своєрідний експеримент, адже замість ЗНО випускники складатимуть єдиний мультимедійний тест. Але попередні два роки коронавірусного карантину навчили справлятися з викликами.


«Міжнародні відносини завжди посідали значне місце у політичному та суспільному житті. На межі тисячоліть під впливом глобалізації їхнє значення суттєво зросло, оскільки сучасні країни перебувають у різноманітних і багатогранних взаємодіях. Особливо важливою сфера міжнародних відносин є зараз, у час війни, й буде необхідною після нашої перемоги, адже ми будемо інтегруватися в успішне європейське майбутнє», — говорить ректор університету Андрій Крисоватий.


До речі, в рейтингу «Топ-200 Україна» Західноукраїнський національний університет посів 30-те місце серед найкращих вишів.


Особлива ставка тут робиться на міжнародне партнерство. З 2018 року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародних відносин імені Богдана Гаврилишина, який очолює доктор економічних наук, професор Ірина Іващук. Інститут має партнерів по всьому світу — Данія, Нідерданди, Швеція, Великобританія, Франція, Австрія, Німеччина, Греція, Болгарія, Польща, Туреччина та інші країни.


Сподівається на активізацію міжнародного партнерства після перемоги і пані Оксана Гугул.

 

«Ми спочатку орієнтувалися на міжнародний туризм, але зараз перспективу бачимо і в привабленні туристів в Україну. Про нас зараз говорить весь світ, вся увага прикута до подій в Україні і я сподіваюся, що після перемоги до нас поїдуть люди з усього світу. Так що у нас величезні перспективи. Вже зараз є договори про співпрацю із США, Польщею, Італією, Хорватією, Туреччиною, Британією. У нас цікава історія, у нас оригінальні замки, нам є що показати, але поки що це потребує модернізації, приваблення інвестора. Але все у нас буде», — переконана вона.


А поки що головне завдання — вистояти і перемогти. І підготувати гідну зміну. Бо війна рано чи пізно закінчиться. І тоді «роботящим рукам, роботящим умам» нашої молоді буде багато роботи.