Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн

Ірен Роздобудько: Я не нав'язую читачам свої мелодрами

Ірен Роздобудько народилася 3 листопада в Донецьку. Закінчила заочне відділення Київського факультету журналістики. Працює від 16-ти років. Пройшла нелегкий шлях від телетайпістки і диктора радіопередач на металургійному заводі до головного редактора престижного глянцю «Караван историй». Пише тексти від шести років. Автор двох збірок поезій та численних романів українською, найпомітніші з яких «Мерці», «Ескорт у смерть», «Гудзик», «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя», «Зів'ялі квіти викидають» тощо. Лауреат багатьох літературних конкурсів.
Ми зустрілись із Ірен Роздобудько в кав'ярні «Барабан», хоча можна було б пошукати затишніше місце. Але для ділової жінки, яка весь час поспішає, вирішальним є зручне розташування кав'ярні. Отже, наша розмова точиться біля сірої будівлі Хрещатика, 26, де Ірен колись працювала. >>

Освіта

Тоді, коли студентами і ми були

Студентські роки — найромантичніші. Це не лише час навчання, сесій, пошуків роботи та хронічної нестачі грошей (принаймні для переважної більшості «простих» студентів). Саме під час навчання у «виші», як показує досвід, найчастіше і найнестримніше закохуються, чинять різні прикольні дурниці, знаходять друзів на все життя. Напередодні сьгоднiшнього Дня студента ми вирішили розпитати відомих українських політиків, письменників, музикантів та художників про їхні студентські роки. >>

Диплом: фальшивий чи справжній?

Таку заяву зробив під час прес-конференції міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. За його словами, пластикові студентські дипломи, які з 2000 року видають випускникам усіх українських ВНЗ, мають шість рівнів захисту (графічний, голографічний та інші). Ніколаєнко розповів, що диплом змінює колір, якщо його розірвати або переламати навпіл. >>

Інф. «УМ»

Персоналії

Ігор Осташ: Додавайте в яблука корицю

Депутат Верховної Ради попереднього скликання Ігор Осташ, а нині — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді — повiдав «УМ» про єдину справжню опору людини в цьому хисткому світі — про свою сім'ю. Він називає десятирiчного сина Данилом Осташем — повним ім'ям, що засвідчує і повагу до «спадкоємця», і власну гордість чоловіка, що виконав головний заповіт життя — привів у світ сина. Він також називає доньку-студентку Наталочкою, а дружині — письменниці Марині Гримич (яка вивела коханого чоловіка як головного героя в своєму романі «Егоїст») — обіцяє створити «ідеальні умови» для її творчості. Все це може видатися претензійним і штучним, але Осташ виглядає цілком щирим. А ще — задоволеним і просвітленим. «УМ» вдалося записати Осташа буквально за кілька днів до його відльоту в Оттаву. Ми пройшлися трохи київськими парками — запаморочливо красивими у барвах тоді ще золотої осені... Осташ бідкався, що так мало буває в подібних чарівних куточках Києва й принагідно попрощався з каштанами, дрімотними алеями і парковою тишею. На нього вже чекали інша країна, інший часовий пояс і зовсім інше життя... >>

Наталія ЛЕБІДЬ

Політика великим планом

Помаранчевий мазок на палітру СБУ

У світлі агресивної кадрової політики «регіоналів» в Україні відбулося справді знакове призначення. Президент Віктор Ющенко затвердив заступником голови Служби безпеки Олександра Скіпальського. У 2002—2003 роках він був причетний до органiзацiї служби охорони Ющенка. А широкій громадськості Скіпальський відомий як генерал, який під час Помаранчевої революції був на Майданi, вiн — один з iнiцiаторiв звернення працівників спецслужби, озвученого зi сцени Майдану. >>

Інф. «УМ»

Микола Катеринчук: Не кажу, що став лідером, але шкіра в мене потовщала

Демарш Миколи Катеринчука сприймають неоднозначно. Одні хвалять його бунтарську позицію, інші критикують — мовляв, проявив надмірну й безпідставну амбіційність, не використав шанс, не вистачило лідерських задатків, не порадився з Банковою... Але в будь-якому разі, Катеринчук став емблемою так і не здійсненого оновлення «Народного союзу «Наша Україна». Як сказав на з'їзді Юрій Луценко, «питання не в Катеринчуку, а в тому, що його погляди збігаються з поглядами колосальної кількості людей».
Видно, що за останні півроку Катеринчук змінився. В його голосі з'явилося те, чого не було ще влітку — твердість і рішучість. Ці якості знадобляться панові Миколі вже в іншій партії. От лише чи не повторить він долю Олександра Зінченка?.. >>

Володимир СЕМКІВ

Уряд «в законі»

Від початку порядок денний обіцяв, що четвер, 16 листопада, у Верховній Раді буде нелегким і цікавим днем. Розгляд двох варіантів закону про Кабінет Міністрів від двох «конкуруючих фірм» — розроблений секретаріатом Президента та урядом; остаточне ухвалення законів, необхідних для вступу України у Світову організацію торгівлі і, нарешті, спроба подолати президентське вето на закон про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства») — це, звісно, далеко не повний перелік питань, які мали розглянути депутати, але для того, щоб укотре «по-чорному» їх між собою пересварити, більш ніж достатньо. >>

Леся ВОЛОШКА

Свої — свого. Аби своїх боявся

Запланована на 15 листопада шоста сесія міськради не відбулася. Журналісти й запрошені керівники міських служб блукали мерією, доки не дізналися про чергове перенесення депутатського зібрання. Як пояснила прес-секретар міського голови Тетяна Гузенко — на прохання керівників фракцій міськради. >>

Андрій БАГНЮК

НОВИНИ ПЛЮС

>>

ЦИТАТИ ТИЖНЯ

>>

Право

Кому служить голова Служби?

Після виклику на засідання парламентського Комітету з питань нацбезпеки та оборони на минулому тижні та завершення судилища в Шевченківському райсуді у справі «керівництво СБУ проти «України молодої» голова СБУ Ігор Дріжчаний міг зітхнути з полегшенням. У першому випадку комітет Кінаха навіть не розглядав кадрових питань (i як тільки Ігорю Васильовичу вдалося порозумітися з «регіоналами», які відкликали свої підписи під проектом постанови про звіт голови СБУ у Верховній Раді, бува, не через певні обіцянки та домовленості?), тож фігуранту численних скандалів таки пофортило. Щодо другої події, то Феміда продемонструвала очевидну упередженість і залежність, зрозуміло, з якого боку. Що там казати, якщо спільну мову пану Дріжчаному вдалося знайти навіть з окремими бютівцями — той же нардеп Григорій Омельченко за нинішнього керівника СБУ раптом став горою! Омельченко, який, нагадаємо, лише кілька місяців тому з цього приводу висловлювався так: «Мене турбує, що у Службу безпеки на керівні посади на республіканському й обласному рівні повертаються особи, які слугували режиму Кучми, які виконували його злочинні вказівки, порушували конституційні права людини і громадянина, стежили і прослуховували телефонні розмови опозиціонерів. Ці люди так дискредитували себе, що з морально-етичних міркувань не мають права служити в органах СБУ». >>

Богдан ПЕРЕЯСЛАВЕЦЬ

Нація

Голодомор без лапок

На сьогодні в порядку денному Верховної Ради стоїть законопроект, якого чекали давно, — про Голодомор. Він запропонований Президентом Віктором Ющенком як невідкладний, і було б добре, якби за нього проголосували до 25 листопада — Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. Суть цього акту — визнати великий голод 1932—33 років геноцидом комуністичної системи проти українського народу. Логічно, якби запалювання свічок у вечірніх вікнах та загальнонаціональна хвилина мовчання 25 листопада о 16.00 були б підтримані недвозначним рішенням парламенту. До всього, це буде 75-річчя трагедії — адже вважається, що початок Голодомору має фіксовану дату, яка походить від перших постанов тодішнього ЦК Комунiстичної партiї про нову хлібозаготівельну політику СРСР. >>

Наталія ЛЕБІДЬ

Закордонні парламенти визнали Голодомор геноцидом української нації

Подвійний парадокс української історії! Правда про найбільшу національтну трагедію вперше прийшла до нас з-за окену. Так само визнання Голодомору актом геноциду української нації і вшанування його жертв також почалося за кордоном. >>

Доки будемо у полоні безпам'ятства?!

Хоч би скільки помилок наробив Віктор Ющенко, прирікши себе на роль політичного камікадзе, внесений ним на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» різко підносить його над іншими керівниками за гостротою відчуття національних проблем. >>

Калейдоскоп

«Оскар» — ніщо, кохання — все

Велика це штука — любов. Заради неї можна відмовитися і від кар'єри, й від почестей — аби лише кохана людина була задоволена. Потім, звісно, рано чи пізно про свою жертовність доведеться пошкодувати, але це вже з іншої казочки. Наречена Тома Круза Каті Холмс наразі про прикрощі не думає й робить усе задля щастя свого зіркового бойфренда. Тільки подумайте: вона навіть відмовилася від номінації на «Оскар» — нагороду, про яку кожен актор мріє ледве не з пелюшок! >>

Гаврило СТЕПАНЯК

Анекдоти

Анонс: «Він був старшим за неї на 10 років. Вона сіла йому на шию й звісила ноги... Дивіться 30 травня у всіх школах — останній дзвоник». >>

Культура

Демократія зі знаком запитання

Коли у жовтні засоби масової інформації облетіла звістка про те, що новим начальником Головного управління культури стала Світлана Зоріна, мистецька еліта Києва напружено принишкла. Пам'ятаю, з якими труднощами шукала бажаючого прокоментувати це призначення для «України молодої»: хтось категорично відмовлявся, багато хто чесно говорив, що зі Світланою Зоріною не знайомий, а тому не знає, що сказати... Кілька слів «з приводу» погодився наговорити на диктофон галерист Євген Карась, який знову ж таки казав і про те, що Зоріну як діяча культури представники сучасного мистецтва знають мало. З огляду на те, що саме Світлана перемогла в конкурсі на посаду, яку наприкінці літа звільнив Олександр Биструшкін, цей факт видавався щонайменше дивним. А після того, як нещодавно пані Зоріна заявила про те, що на Окружній треба побудувати публічний дім, нестерпно захотілося дізнатися про цей конкурс детальніше. Які умови конкурсу, хто конкурував з пані Зоріною і чому саме їй довірили кермо столичної культури?
Як розповів директор Українського центру мистецтв Іштван Геді, який також брав участь у конкурсі на цю посаду, «кастинг» відбувався у кілька турів. >>

Один місяць без мови

Звичайний київський кінотеатр. Ми з сином дивимося кіно. На душі у мене легко і приємно. Нарешті українці у своїй країні переглядають фільм рідною мовою. «Пірати Карибського моря — 2» аж ніяк не шедевр світового кіно. Проте переклад і дубляж українською мовою — просто чудовий. Повна зала людей, всі задоволені. >>

Джеймс Бонд уже п'є мартіні з горілкою, не розмішуючи

Вечірку-презентацію одного з найочікуваніших фільмів року її розпорядники вирішили «забабахати» в дусі власне «бондіани». Щоправда, у якомусь спрощеному варіанті — всім запрошеним до кінотеатру «Україна» рекомендували одягнутися, як Бонд, або як дівчина Бонда. А от ідею, яка лежала на поверхні, — запустити між публікою акторів у образах Агента 007 та його супутниці — чомусь проігнорували. Мабуть, вона їм видалася занадто банальною... >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

ТелебУМ

Культуру в маси — тобто в телевізор,

Нещодавно на каналі «ТВ1» з'явилася передача «VIP-культура», яка варта уваги не тільки тому, що вона чи не єдина «культурна» на вітчизняному телебаченні, а й тому, що в ній намагаються події в галузі культури висвітлювати нестандартно. Це iнформацiйна програма про культуру, в якiй знаходиться мiсце для рiзних напрямiв — для класики та року, для поетiв, письменникiв, художникiв i музикантiв... Але програма презентує лише подiї, якi дiйсно вартi уваги глядача з високими смаками. Ведуча програми, журналіст та критик Наталя Катериненко поділилася з «УМ» своїми поглядами на ситуацію культурного вакууму в телеефірі. >>

Чому Наталка Мосейчук співчуває політикам?

Програма «Приховане життя» з Наталкою Мосейчук виходить на «1+1» по суботах, коли люди налаштовані на відпочинок, відповідно, і гості програми, відомі вітчизняні політики, постають у «форматі» вихідного дня, без відриву від своїх хобі. З початку сезону приховане життя в програмі встигли продемонструвати Володимир Литвин, Анатолій Кінах, Олександр Волков, Юрій Павленко... А в майбутньому, не виключено, глядачі побачать у програмі й Президента України — принаймні запрошення вже відіслали, і Президент сприйняв його позитивно.
Володимир Литвин показав у «Прихованому житті» свою бібліотеку з раритетними виданнями, Анатолій Кінах — улюблене місце риболовлі та познайомив з малою донькою, Олександр Волков цієї суботи проведе глядачів «1+1» до святая святих — кімнати зброї — та покаже мисливські трофеї, привезені з Африки. Перевірено, коли політики не переривають свій традиційний вихідний, то в звичній атмосфері, навіть розмовляючи про політику, вони розслабляються й інколи трохи піднімають завісу своєї біографії. Наприклад, Володимир Литвин розповів про те, що багато років тому, коли в його родині було скрутне фінансове становище, він підробляв таксистом — і його дружина про це не знала.
Ведуча програми Наталка Мосейчук має певний талант розговорити гостя. Але в це поняття входить не тільки вміння викликати на відверту розмову, а й мистецтво зберігати таємниці гостей, які, можливо, ненароком їй довірять... >>

КОРОТКО І ЯСНО

>>

Спорт

«Перемога — це наш наркотик»

За десять років проведення Континентального кубка — другого за рангом клубного змагання Європи — чемпіон України до півфінальної стадії цього турніру пробився вчетверте: одного разу це робив «Беркут», ще тричі — «Сокіл». Цього уїк-енду «соколята» спробують покращити своє досягнення в єврокубку. За єдину путівку до фінальної пульки «Сокіл» змагатиметься в Мінську з місцевою «Юністю», а також командами «Казахмис» (Караганда, Казахстан) та «Ред булл» (Зальцбург, Австрія). Перед від'їздом киян до Білорусі, де одразу після групових матчів Континентального кубка вони проведуть ще чотири матчі екстра-ліги, головний тренер «Сокола» Олександр Сеуканд відповів на запитання кореспондента «УМ». >>

Андрій ФОМЕНКО

ФУТБОЛЬНА МОЗАЇКА

>>

ХРОНІКА

>>

ІнФорУМ

«Регіональна»? Швидше, РЕГІТональна?

Cвоє навколомовне рішення Донецька міська рада прийняла ще 26 травня поточного року, і назвали його «Про використання російської мови в м. Донецьку як регіональної». І вже тоді ініціатори такого кроку навіть не сумнівалися, що свою активну позицію їм доведеться відстоювати в суді. Зрештою, саме так і сталося, і невдовзі прокурор Донецька звернувся з відповідним позовом до Ворошилівського райсуду міста. І ось у середу суд нарешті виніс свій вердикт, яким частково задовольнив прокурорське звернення. >>

Павло КУЩ

Перший союзник

Найперспективнішим напрямом співпраці є енергетична галузь, у тому числі в загальноєвропейському форматі, — вирішили Президент України Віктор Ющенко та прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський під час зустрічі в рамках офіційного візиту польського прем'єра до Києва 15 листопада. Як свідчить офіційний сайт Президента, співрозмовники погодилися з тим, що нафтогін «Одеса—Броди» в цьому сенсі є безумовним пріоритетом і наголосили на необхідності переведення проекту в фазу реалізації найближчим часом. Кількома годинами раніше, за підсумками зустрічі з головою українського уряду Віктором Януковичем, Ярослав Качинський заявив журналістам, що Польща готова виділити кошти на добудову гілки нафтопроводу від Брод до Плоцька. >>

Інф. «УМ»

Закритий рот столичних медіа

Зреагувавши на численні «прохання трудящих» і скандали, пов’язані зі стосунками столичної влади з пресою, парламентський Комітет із питань свободи слова вирішив «розрулити» одразу всі столичні питання: тиск КМДА на колектив муніципальної газети «Вечірній Київ», конфлікт міської влади з кіоскерами та обмеження доступу журналістам до більшості міських чиновників. Засідання зробили відкритим. >>

Олег СНІГУР

Наші не винні

Звинувачення українських авіадиспетчерів у катастрофі російського літака Ту-154 були марними — ні вони, ні метеослужба не винні в тому, що сталося під Донецьком. Про це на прес-конференції заявив голова Державіаслужби Микола Марченко (раніше, ще під час розшифровки «чорних скриньок», про непричетність до трагедії українських фахівців заявляв міністр транспорту України Микола Рудьковський). «Українська комісія відстояла національні інтереси в питаннях безпеки при управлінні повітряним рухом — тобто українські диспетчери абсолютно не винні в цій події, а також довела, що незначні відхилення, які мали місце в метеозабезпеченні польоту з боку українських метеослужб, не вплинули на причину катастрофи», — цитує пана Марченка УНІАН. >>

Інф. «УМ»

Кров донорська — не водиця,

Донор-заробітчанин додав роботи медикам, але не правоохоронцям. Факт зараження породіллі вірусом СНІДу внаслідок використання донорської крові медики вважають фатальним збігом обставин. Такої ж думки і в прокуратурi. >>

Павло КУЩ

Куля — дура, проте сищики молодці

Зухвалий напад на ялтинську філію АКБ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції» стався ще 9 листопада. Тоді, нагадаємо, близько 17-ї години у приміщення ввірвалось троє чоловіків у чорних масках. Зловмисники, погрожуючи зброєю, стали вимагати від персоналу видати їм наявну готівку. Для переконливості своїх намірів вистрілили вгору з пістолета та на очах у всіх побили приватного банківського охоронця. >>

Василь ДРАГОЛЮК

Де наші пільги, міністре?

Учора, напередодні Дня студента, бiля Міносвіти вiдбулась акція протесту. Близько двадцяти активістів «Студентського братства» поставили два намети, принесли прапори та плакати. Як розповів голова «Студентського братства» Олег Яценко, їхня організація вже протягом року добивається від Міносвіти... дотримання законів. Адже Законом «Про соціальний розвиток молоді» передбачено низку пільг для студентів, яких вони не мають вже протягом багатьох років. У першу чергу, йдеться про право студентів та учнів їздити за півціни протягом року в будь-якому громадському транспорті. >>

Анастасія БОГУСЛАВСЬКА

Кабіла «в законі»

Чинний президент Демократичної Республіки Конго (колишній Заїр) Джозеф Кабіла, за остаточними результатами, оголошеними днями, переміг у другому турі президентських виборів 29 жовтня. Він набрав 58,05 відсотка голосів виборців, які брали участь у голосуванні, повідомила виборча комісія цієї країни. >>

Олег БОРОВСЬКИЙ