Не будіть у карпатському ведмеді звіра

Бувалі в бувальцях любителі походів Карпатськими горами, котрих тягне сюди, як примагнічених, вважають, що той мандрівник, який на власні очі — хоча б раз — не бачив тутешнього бурого ведмедя (не у вольєрі, зрозуміло, а в природному середовищі), — принаймні невдаха. Автор цих рядків за тринадцять років перебування на Івано-Франківщині сходив тутешні гори мало не вздовж і впоперек. Однак визнаного авторитета місцевої звірини не здибав ніде. Мабуть, таки не пощастило, хоча — зізнаюся, як на духу, — ще не знати, яким би був вираз мого обличчя, коли б справді зіткнувся з «вуйком» (так його величають гуцули) віч-на-віч десь у гірській глухомані. Особливо зважаючи на інформацію очевидців, котрі показували мені «в натурі» малинник біля села Бистриця, «де ведмідь удень роздер коня, а вночі пхався у намет до грибників». Щоправда, поганими вчинками він про себе більше не нагадував. Не те що інший його «придуркуватий» одноплемінник. Біля нічної ватри на березі гірської Чечви слухав я оповідь мисливствознавця про ведмедя, котрий у заростях ожини, за якихось 50 метрів від нашого багаття, так обняв бабусю з села Луги, що зламав їй ключицю і ногу.

Та випадки, коли клишоногий умисно піднімав лапу на людину, стверджують і місцеві жителі, і фахівці-єгері, — не правило, а виняток із ведмежих правил. Насправді ж бурий ведмідь, за словами іванофранківця, кандидата біологічних наук, єдиного в Україні вченого-«ведмежатника» Олексія Слободяна, — цікавий, гарний і цінний лісовий звір. Про нього — наша сьогоднішня розповідь, із почутими від різних людей невигаданими історіями та ексклюзивними коментарями Олексія Олексійовича. >>

Іван КРАЙНІЙ

Прем'єра «Цвiту папоротi» в Національній опері

Наскільки все ж таки сильно вкорінена у нашому суспільстві, як каже мій тато, «шкідлива радянська ментальність»! Пригадуєте покупки «з навантаженням»? Ви хочете придбати, скажімо, «Марусю Чурай» Ліни Костенко із серії «Романи і повісті» — на поганенькому газетному папері, у благенькій м'якій палітурці, за дев'яносто сім копійок, а вас довантажують «Вибраними промовами» генерального секретаря КПРС — ошатними, солідними, грубезними, дорогими. І при всьому цьому абсолютно вам не потрібними. Називалося це «подарунковий набір». Правилами радянської торгівлі нібито заборонений, але хто зважав у країні тотального дефіциту на якісь правила — особливо якщо йшлося про ідеологічно навантажений продукт? Не хочеш — не купуй. І купували, ніде правди діти, бо інакше потрібної книжки не мали б ніколи. >>

Юрій ЧЕКАН

«Мало читаємо, зате пишемо багато. Старіємо...»

«Старіємо, Паруйре Севак, старіємо, дорогий»,— читаю свого улюбленого вірменського поета Паруйра Севака, який, за східною традицією, звертається в цьому вірші сам до себе, нарікаючи на швидкоплинність часу. А загинув він на фатальному для поетів 47-му році життя, коли його авто зіткнулося, як ви самі розумієте, з усюдисущим, можна сказати, інтернаціональним КамАЗом. Але я не про те. Я всього-на-всього цитую вірш: «Старіємо, Паруйре Севак... На жінок, наших ровесниць, дивимося, як брати. Помічаємо здебільшого молодих, які не помічають нас... Старіємо дорогий... Мало читаємо, зате пишемо багато...» >>

Валерій Пустовойтенко: Процес визначення єдиного кандидата від більшості ніяк не просувається

Валерія Пустовойтенка та його фракцію Народно-демократичної партії іноді — залежно від пори року та розташування зір на політичному небі — називають опозицією поміж більшості. Приміром, кілька місяців тому в парламенті тривав збір підписів за відокремлення від Міністерства екології, котре за квотою НДП очолює Сергій Поляков, Комітету з природних ресурсів. Тоді Пустовойтенко пригрозив відкликати підписи НДП з проекту внесення змін до Конституції, якщо «екологічний» процес не припиниться. Згодом Валерій Павлович, усупереч угоді шести пропрезидентських фракцій про висунення єдиного кандидата на майбутні вибори, заявив про свою готовність балотуватися у президенти. Між Пустовойтенком та владою, передусім Президентом Кучмою, зараз справді відчувається певне дистанціювання. У далеких 1993-94 роках Валерій Пустовойтенко очолював виборчий штаб кандидата у президенти «Кучми-1». Згодом його НДП побула «партією влади», він сам — Прем'єр-міністром, уславившись замиканням директорів підприємств у Палаці «Україна» та зборами для занять із цивільної оборони — так В.П.П. «вибивав» податкові борги. Після 1999 року оточення Президента змінилося — значно ближчими до «тіла» стали інші люди (Деркач, Пінчук, Бакай, Волков, згодом — Суркіс та Медведчук). Після Пустовойтенка уряд очолив значно вдаліший Ющенко. Було ще кілька відставок, Валерій Павлович попрацював міністром транспорту, ще раз попретендував на вищі посади, але осів у парламенті. Зараз Пустовойтенко входить до більшості, і коли ця «химера» виявляє ознаки активності, переважно солідаризується з нею. НДП любить говорити про свою «золоту акцію», але фактично не послуговується нею — надто мало голосів у ВР (15), не такий, як хотілося б, вплив. Про погіршення стосунків із Президентом та його головним адміністратором Медведчуком Пустовойтенко говорить неохоче і, радше, заперечує ці здогадки. Проте толерування режиму не перешкоджає Валерієві Павловичу підтримувати тісні стосунки з опозиційними депутатами, приміром, «Нашою Україною».

Iнтерв’ю «Українi молодiй» Валерiй Павлович дав минулої п’ятницi. Судячи з деяких зізнань, Пустовойтенкові набридли підкилимні інтриги. Приміром, нещодавно він засудив і владу, і «Нашу Україну» за конфлікт у Донецьку. Валерій Павлович, схоже, вишукує можливість для нормальної роботи, спостерігаючи за політичною дійсністю на доволі нейтральному полі. Чи не себе він бачить у ролі того кандидата в президенти, який не належатиме ані до антикучмівської опозиції, ані до вкоріненої влади?.. >>

Володимир СЕМКІВ

Операція на Президенті

У понеділок під вечір після раптового нападу медики змушені були негайно госпіталізувати Президента Кучму в урядову лікарню «Феофанія». І о дев'ятій вечора Леоніда Даниловича вже прооперували. Сам факт госпіталізації не знайшов відображення ні у вечірніх новинах телеканалів, ні в інформаційних стрічках. Тільки вчора вранці цю інформацію оприлюднила прес-служба керівника держави. Президенту було поставлено діагноз «гостра тонкокишкова непрохідність на тлі спаєчної хвороби очеревини», сповістила через вітчизняні інформагенції Олена Громницька, прес-секретар Кучми. Операція, за її повідомленням, тривала годину, впродовж якої хірурги розсікали фіброзні спайки очеревини сановного пацієнта. Загальний стан Леоніда Кучми після операції лікарі називають задовільним. >>

Анна ІРИНІНА

Вантажте посадовців пачками!

«Уже заблокували...» — «Кажуть, систему вже зламали...» — «Та не буде ніякого голосування — вони там намертво окопалися»... Такими фразами зустрічали вчора один одного парламентарії у майже порожніх ранкових кулуарах Верховної Ради. Усі вже чули, що парламентська трибуна заблокована ще з 9-ї години, а з огляду на те, що цього вівторка першим питанням на порядку денному стояло обрання Генпрокурором тоді ще першого заступника Голови ВР Геннадія Васильєва, хто й для чого окупував президію — було ясно як день: звісно, опозиціонери знову «не хочуть працювати» (репліки з розмови двох «більшовиків»).
Що називається, чув дзвін, та не знав, де він. Як кажуть, «пересічні» нардепи просто були не в курсі, що цього разу «блокадну» місію взяли на себе зовсім не опозиціонери, а їхні опоненти — фракції СДПУ(о) та «Регіони України». Передовий «об'єднано-регіональний» загін оточив президію щільним кільцем зовсім не для того, щоб завадити парламентаріям виконувати свій голосувальний обов'язок, а, навпаки, з «благородною» метою — не дозволити почати блокаду іншим. «Ми забезпечуємо конституційні права народних депутатів», — пояснив журналістам молодий і талановитий есдек Нестор Шуфрич.
Вочевидь, «більшовики» вирішили вибити «клин клином» і вжити «превентивних заходів», адже попри те, що Погоджувальна рада лідерів фракцій і груп напередодні вкотре протягом останнього місяця домовилася про такий-сякий компроміс, навчені гірким досвідом попередніх «домовленостей» парламентарії на «добру волю» своїх опозиційних колег по залу вже не сподівалися. >>

Леся ШОВКУН

То хто ж «коричневий»?

От кого можна останнім часом звинуватити в розпалюванні міжнаціональної та міжетнічної ворожнечі, то це владу. «УМ» вже розповідала про те, як «керівна і спрямовуюча» пропаганда намагається сформувати блокові Віктора Ющенка образ «нашиста»: і обмальовуванням від його імені донецької пальми Мерцалова націоналістичною символікою, і погромами пам'ятників Леніну в глибинці, нападами на львівські кав'ярні. Цими днями штатні пропагандисти взялися за обсмоктування ще одного факту: що Тернопільська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Довгої на вулицю Вояків дивізії «Галичина». І хоча відповідне рішення тернопільські депутати ухвалили ще 18 верес-ня, його «аналізування» та акцентування на цьому відбувається саме зараз — бо політичний момент вигідний. Ось позавчора на одному з центральних телеканалів у передачі «Проте» товстий «господін» втовкмачував пересічному обивателю думку: мовляв, у Тернополі намагаються здійснити «коричневий реванш», а міським головою тут є висуванець «Нашої України» Богдан Левків. >>

Володимир СЕМКІВ

«Вікторія» відкриває свої «секрети»

В Америці, як відомо, є одне «місто ангелів», яке так і називається — Лос-Анджелес. Але минулого четверга лаври «янгольської» столиці перебрав на себе Нью-Йорк: там, у самому центрі Манхеттена, відбулося грандіозне шоу компанії «Вікторіяз сікрет». У розкішній нижній білизні по подіуму дефілювали такі зірки модельного світу, як Кароліна Куркова, Хайді Клум, Тайра Бенкс, Єва Герцигова, Жизель Бюндхен, Наомі Кемпбелл та багато-багато інших. Усі ці топ-моделі свого часу були «ангелами Вікторії» — саме так традиційно називають героїнь рекламної кампанії «секретного» бренду, оскільки у відеороликах «Вікторіяз сікрет» дівчата зазвичай, окрім мереживних трусиків та ліфчиків, мають на собі ще й... крила. За спиною, звісно. >>

Степанида ХВОЩ

«Іграшка забавна», мечеть шоколадна

Коли дуже хочеться їсти, а можливості такої немає, у голову чомусь постійно лізуть думки про харчі. А коли пузо «прилипає до спини», їжа ввижається усюди, навіть уві сні. Так, мабуть, почуваються й мусульмани під час Рамадану, адже протягом усього цього місяця їм не можна й ріски в рота брати при денному світлі — тільки вночі. Саме в результаті цього вимушеного голодування двійко індонезійських кухарів і вигадали свій грандіозний проект, який тепер радує око відвідувачів столиці Індонезії — Джакарти. >>

Гаврило СТЕПАНЯК

Такою стала Лів — немає слів!

Усі, хто дивився бодай один фільм з уже майже завершеної трилогії «Володар перснів», безперечно, запам'ятав нову зірку Голлівуду — 26-річну красуню Лів Тайлер. Не запам'ятати важко, бо серед головних героїв «Володаря» є всього дві жінки — королева ельфів Галадріель та чарівна ельфійська принцеса Амвен, у яку по вуха закоханий потенційний людський король Арагорн. Щоправда, поряд з останнім крутиться ще й звичайна земна принцеса, але куди їй до таємничих та загадкових ельфійських дамочок. >>

Гаврило СТЕПАНЯК

«Пострибайчик» із парашутом

Незвичайний рекорд збирається встановити англійський відчайдух Джей Стоукс: за добу він планує 500 разів стрибнути з парашутом. Часу на перепочинок між стрибками сміливий і впертий спортсмен залишив собі зовсім небагато: приземлившись якомога ближче до злітної смуги, Джей моментально надягає новий парашут і мчить до вже готового здійнятися в повітря літака. >>

Інф. «УМ»

Анекдоти

Мужик приходить до психоаналітика. Той запитує:

— Ну, в чому ваша проблема, що турбує, розповідайте?

— Ви знаєте, лікарю, у мене немає зовсім ніяких відхилень, жодної проблеми.

— Так у чому ж справа, чому ви до мене прийшли?

— Ви знаєте, лікарю, я почав постійно задумуватися, чи нормально це? >>

Фельдман Лазаренку вже не «подєльник», а Піскун прокуратурі більше не авторитет

В Україні закінчила працювати група американських слідчих, представників обвинувачення та захисту, задіяних у справі Павла Лазаренка. І хоча робота цієї групи оповита здебільшого таємницею, а вуста свої американці тримають зашпиленими, якісь уламки інформації про «каліфорнійський процес «США проти Лазаренка» коли-не-коли підібрати вдається... Смішні, до речі, ті американці з цими урочистими кліше — «США проти...» (так, нібито вся смугасто-зоряна країна стала на прю з колишнім головою українського уряду). Хоча, звичайно, традиція вказувати і країну, яка веде процес, і «винуватця торжества» лише декларує рівність сторін у судовій залі. Данина сивочолій демократії, що тут поробиш... Проте, окрім цієї данини, нічого по-справжньому суттєвого заокеанські правники у справу Лазаренка не привнесли. Левову частку обвинувачення (так би мовити, матеріалів для роздумів) вони отримали від України. Тож не дивно, що свідком у справі Павла Івановича американське слідство надумало викликати екс-керівника банку «Слов'янський» Бориса Фельдмана. Мотивація? Все дуже просто. Занадто багато разів Генеральний прокурор України Святослав Піскун (тепер вже також «екс», що споріднює його і з Фельдманом, і з Лазаренком) повторював, що не існує окремих кримінальних справ Фельдмана, Лазаренка і Тимошенко, а є одна-єдина на трьох «подєльників» справа про відмивання брудних грошей... Послухали це американці, послухали, та й повірили у ланку «Лазаренко — Фельдман», а повіривши, вирішили Фельдмана допитати. І ось тут по їхній наївності було завдано першого удару. >>

Наталія ЛЕБІДЬ

«Банкування» по-запорізьки

Восени, як з'ясувалося, рахують не лише курчат! За інформацією НБУ, мережа комерційних банків України має звузитися — дев'ятнадцять із них проходять процедуру банкрутства (вісім — згідно з рішенням арбітражних судів, решта — за вердиктом правління Нацбанку). Досі не зійшов з орбіти скандалу банк «Україна», чия ліквідація викликала найбільше запитань і, звісно ж, пристрастей. Головний антимафіозі Григорій Омельченко ще в серпні 2001 року (зі шпальт газети «Сільські вісті, №17161) переконливо показав, як «Віртуози шахрайського світу» реалізували механізм знищення одного з найпотужніших банків держави. >>

Андрій БАГНЮК

Резервуарчик замовляли?

Поки що така подія, як спорудження чергового резервуара для нафти у Бродах не обросла більш-менш примітними коментарями. У прес-службі ВАТ «Укртранснафта» повідомили, що це звичайна розбудова інфраструктури, а от чию сировину і в якому напрямі буде перекачано з допомогою цього резервуара, гадати не стали. Єдине, на чому зробили наголос в Укртранснафті, — що йдеться про резервуар надзвичайно великого розміру — обсягом 75 тисяч кубометрів. >>

Тетяна БОРИСОВА

Світоч у царстві «Торчина»

У найбільшої української компанії «Волиньхолдинг», що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, з'явився новий власник. Минулого тижня «розкручене» західноукраїнське підприємство викупила всесвітньо відома корпорація «Нестле», яка ще раніше придбала львівську кондитерську фабрику «Світоч». «Волиньхолдинг» українським споживачам більше відомий як виробник майонезів і соусів «Торчин продукт». «Мене вразило те, скільки українці їдять майонезу. В Європі ним приправляють лише салати, українці ж споживають майонез до шашлика, з супом і просто так — із хлібом», — пояснював журналістам свій український вибір Лео Венсел, директор компанії «Нестле Україна». Втім є у швейцарців і вагоміші аргументи для співпраці з волинянами. Дослідивши зростання попиту на майонезну продукцію, експерти встановили, що у Східній Європі її більше купують у холодну пору року, тоді як на Заході вона популярніша влітку. Отже, Україну обрали як ідеальне місце для виробництва «заправок» у період західноєвропейського «міжсезоння». >>

Тетяна ХАРЧЕНКО

Історія вуличної скарги

На вулиці Набережній у Самгородку Смілянського району, що на Черкащині, мешкає більше 120 чоловік. І це єдина вулиця у селі, яка залишилася незаасфальтованою ще з радянських часів. Тоді не встигли, а сьогодні до цього нікому немає діла. Хоча свого часу в колгоспі імені Шевченка збиралися газифікувати житлові будинки, й газопровід планували вести з сусідньої Макіївки саме через Набережну. Якби так сталося, у людей був би і газ, і асфальт. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Продай мені борошно. Подорожче

Антимонопольний комітет виявив справжню причину підвищення цін на хліб у Запорізькій області. До цього, як з'ясувалося під час перевірок АМКУ, призвели домовленості між найбільшими в області хлібозаводами №3 та №5 і постачальниками борошна. Високу ціну на хліб та хлібобулочні вироби керівники хлібозаводів пояснили високою закупівельною ціною на сировину, тоді як борці з монополіями виявили зовсім інше: найбільший постачальник борошна — ТОВ «Агробізнес» — чомусь реалізовував його за ціною, на 22 відсотки більшою, ніж іншим пекарям. Після розкриття хлібної змови на порушників законодавства накладено штрафи в розмірі 45 тисяч гривень. >>

Інф. «УМ»

Якби ви чули «паничі»,

Ситуація із продовольчим зерном на Донеччині дуже стимулює створення нових робочих місць. По-перше, місцевим телерадіокомпаніям час подбати про окремих дикторів, які після прогнозу погоди повідомлятимуть ще й нові ціни хліба на завтра. А по-друге, дужих тілоохоронців варто виставляти біля кожного продавця хлібобулочної продукції, які змушені вислуховувати коментарі бездарних дій урядовців на свою адресу. Тим більше що хліб знову подорожчав. >>

Павло КУЩ

«Особливий» худне, м'ясо набирає ціну

Рівно місяць минув, як у місті над Південним Бугом піднялися ціни на продукт №1. Коли, здавалося, розтривожені люди вже приречено змирилися з суворими реаліями, їх знову огріли кувалдою по голові. Днями, звично зайшовши до крамниць, хмельничани були вкотре ошелешені: ціни, як і в жовтні, безцеремонно підстрибнули. >>

Микола ЧЕРНЕГА

Пам'ять про три секунди

Будь-який баскетбольний уболівальник із пострадянських теренів може згадати про знамениті три секунди, завдяки яким у далекому 1972 році збірна СРСР в олімпійському фіналі перемогла американців і тим самим перервала їхню переможну гегемонію на Олімпійських іграх. Тоді у складі збірної Союзу тон задавали Олександр Бєлов та Сергій Коваленко, Сергій Бєлов та Анатолій Поливода, Геннадій Вольнов та Іван Єдешко, Модестас Пауласкас та Зураб Саканделідзе. Тренував команду легендарний Володимир Кондрашин. Час летить. На жаль, не всі з тріумфаторів зараз поміж нас. Ще в 1978 році від важкої хвороби помер Олександр Бєлов (йому було тільки 26). Зовсім недавно пішов із життя й Володимир Кондрашин. І Бєлов, і Кондрашин мешкали в Ленінграді (нині — Санкт-Петербург). Тож не дивно, що в цьому місті свого часу вирішили організувати турнір пам'яті видатних майстрів. Зовсім недавно із Санкт-Петербурга повернувся наш співвітчизник Сергій Коваленко. Зараз Сергій Іванович — директор українського підприємтсва «Балтіос Брасма Україна». >>

ХРОНІКА

>>

Фатальна втеча

Бідою закінчилося плавання двох миколаївських підлітків, які минулого тижня, намагаючись утекти з місцевого інтернату №2 для дітей із фізичними та розумовими вадами, перекинулися у човні. >>

Інф. «УМ»

Уперед, на Плоцьк, закликав Янукович

Під час зустрічі з маршалком польського Сейму Мареком Боровським український Прем'єр Віктор Янукович заявив, що ми маємо намір продовжувати будівництво нафтогону «Одеса — Броди» до Плоцька. Така заява могла б підбадьорити симпатиків використання «труби» в стратегічному напрямку, тобто для транспортування нафти на Захід, якби не обмовка Прем'єра. >>

Інф. «УМ»

Авіаносець не злетить, доки «москаль» не заплатить...

Пілотам військово-морського флоту Росії дозволять тренуватися на базі українських Військово-морських сил, повідомляє «Форум». «Міністри оборони Росії та України досягли хороших домовленостей про використання цього тренувального комплексу. Чекаємо, що буде підписано відповідну міжурядову угоду», — розповів головний командуючий військово-морським флотом Росії, адмірал флоту Володимир Куроєдов. За його словами, підготовку на Наземному науково-випробувальному тренувальному комплексi авіації («Нитка»), що в Криму, російські пілоти палубної авіації почнуть уже наступного року. >>

Тетяна БОГУН

Візьми з собою музику на війну

Загибель українських вояків «через необережне поводження зі зброєю» та заведення кількох кримінальних справ з цього приводу не є причиною, щоб не вважати службу наших миротворців в Іраку «сумлінним виконанням функціональних обов'язків», вважає командування контингенту. Тому, відзначаючи позитивні моменти у службі наших миротворцiв, Головнокомандувач Сухопутних військ Збройних сил України відзначив десятьох військовослужбовців 5-ї окремої механізованої бригади званням капітана. Серед них, зокрема, командири механізованих взводів та заступники командирів рот iз роботи з особовим складом, повідомляє прес-служба Міноборони. >>

Наталя МАЛИЦЬКА

Попити кави у Пасажі

Уславлений київський архітектор Владислав Городецький залишив нашій столиці чи не найцікавішу спадщину: це і Будинок з химерами, і Миколаївський костьол, і караїмська кенаса на Ярославовім Валу, і будівля Національного художнього музею на Грушевського. Проте не тільки вони нагадують нащадкам про визначного зодчого — у центрі Києва маємо вулицю Городецького. А незабаром матимемо ще й пам'ятник. Ініціатором його встановлення став київський «Діамантбанк», причому всі фінансові витрати з його виготовлення та встановлення фінансова установа бере на себе. >>

Ліна КУШНІР

Почім тротильчик для народу?

Двох «ділків», що незаконно розповсюджували вибухівку, днями затримали співробітники Управління боротьби з організованою злочинністю МВС України в Донецькiй областi. Так, 32-річний майстер-підривник однієї шахти міста виносив з території копальні вугленіт і потім його «сплавляв». Зловмисника затримано на гарячому в Петровському районі Донецька, у нього вилучено понад 5 кілограмів вибухової речовини, повідомляє УНІАН, посилаючись на прес-службу УБОЗу. >>

Інф. «УМ»

До Лондона прибула «загроза життю»

Вчора до Великої Британії прибув із чотириденним візитом президент США Джордж Буш. Цей візит за обсягом подій, що його супроводжують, прирівнюється до стихійного лиха. Він має статус не звичайного робочого або президентського, а державного, востаннє з офіційним державним візитом Велику Британію відвідував ще 1918 року президент США Вудро Вільсон. Відтоді й до вчорашнього дня лідери обох країн не вбачали потреби в організації державних візитів, які вважаються найвищою честю, яку можна виявити лідеру іншої держави. У такому випадку протоколом передбачається, що гість зупиняється в резиденції британських монархів — Букінгемському палаці — як гість королеви. Традиційно Британія «переживає» два державні візити на рік. Навіть Маргарет Тетчер у роки свого перебування на посаді прем'єр-міністра Великої Британії не запросила до своєї країни з державним візитом президента Рональда Рейгана, з яким була в дуже хороших та дружніх стосунках. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Ярмарок трьох столиць

Інколи на рівні міст вдається вирішити питання, над якими керівники держав б'ються не один рік. Саме ця не раз перевірена на практиці істина й надихає організаторів Міжнародного економічного форуму столичних підприємств, який 19—21 листопада проходитиме у Києві. Власне, це тристоронній форум — на нього завітали делегації Мінська та Москви. З українського боку, як очікується, кількість учасників буде вдвічі більшою за «гостьову». Під час цього зібрання планується розпочати спільні програми і проекти, які сприятимуть встановленню прямих зв'язків між підприємствами окремих регіонів Росії, України та Білорусі. >>

Тетяна БОРИСОВА

Під грифом «Цілком таємно»

Доля генерал-майора української держбезпеки Олександра Нездолі цілком могла б стати сюжетом для детективного або пригодницького роману. Настільки цікавим є життєвий шлях людини, яка пройшла в органах держбезпеки всі сходинки з нуля — від лейтенанта до генерала. Почав з охорони держкордону в Таджикистані, працював журналістом, очолював штаб спецназу КДБ України під час війни в Афганістані, займався оперативною роботою в розвідці, активно працював над створенням Служби безпеки України. І навіть працював заступником міністра промисловості, далі — помічником Прем'єр-міністра. Доля зводила його з багатьма відомими людьми — загадковими, а тому не менш цікавими. Не випадково така насичена біографія заінтригувала журналістів-політологів Сергія та Еліну Нестеренкiв — авторів книги «Досьє на генерала держбезпеки Олександра Нездолю», презентація якої відбулася учора в Будинку офіцерів. >>

Інф. «УМ»

Важка машинерія виходить на міжнародний рівень

Українські машинобудівні підприємства вже зараз готуються взяти участь у Міжнародному спеціалізованому ярмарку будівельних машин, обладнання для виробництва будматеріалів та транспортних механізмів «Баума», яка відбудеться наприкінці березня наступного року в Мюнхені. >>

Марина БАЛАБАН

Смертельний «перекур»

Одразу троє чоловіків (найстаршому виповнилося 63 роки, наймолодшому — 37) загинули в помешканні одного з них y селі Артемівка Чутівського району. Спершу булo розповсюдженo інформацію про те, що вони вчаділи через несправність газового опалювального котла та вентиляційної мережі. Однак невдовзі фахівці ретельніше вивчили причини та обставини трагедії й дійшли висновку про «традиційніше» джерело появи у будинку того ж таки чадного газу. >>

Василь НЕЇЖМАК

«Піддатий» «Москвич»

Перша половина листопада на Прикарпатті позначена сплеском дорожньо-транспортних пригод — мало не щодня під колесами гинуть люди. І не тільки на пожвавлених автомагістралях, а й на глухих дорогах, як це трапилося в селі Росільна Богородчанського району, де одну з родин спіткала подвійна трагедія. >>

Іван КРАЙНІЙ

Проживши три дні на горищі,

Незвичайну трагедію, пов'язану з самогубством неповнолітньої дівчини, обговорює нині весь Тернопіль. 16-річна мешканка одного з сіл Бучацького району області, учениця одного з місцевих технікумів, близько півночі стрибнула з даху десятиповерхового будинку в обласному центрі. Кілька годин вона ще прожила в реанімації, але розповісти, що сталося, уже не змогла нікому. >>

Світлана МИЧКО

Три постріли для собаки

Існує журналістський жарт, що ситуація, коли собака покусала людину, — не є новиною; новина — якщо людина покусала собаку. Та все ж не часто буває, аби господарі до власного вихованця викликали міліцію. Саме так сталося в одній із сумських родин, де бультер'єр цілком вийшов з-під контролю свого господаря й покусав членів сім'ї. Викликана слідчо-оперативна група за обставин, що склалися, мала лише один вихід: трьома пострілами з табельної зброї собаку було вбито. Потерпілі отримали медичну допомогу. >>

Алла ФЕДОРИНА

По 50 і не більше

Розповсюджена прес-агенціями інформація про те, що проїзд у черкаському транспорті може подорожчати, наразі є лише планами на перспективу. Щонайменше півтора місяця черкащани можуть спокійно їздити в міському автобусі і не платити більше ніж 50 копійок за проїзд. Тобто очікуваного зростання цін на автобусний квиток, про що в суботу повідомили інформагентства, не буде. >>

Інф. «УМ»

Головне — погода в домі

Як свідчать результати опитувань, проведених соціологічною службою УНІАН, майже 35 відсотків киян вірять у прогнози синоптиків. Ще 47 відсотків вірять, але не завжди. Водночас лише 8,9 відсотка мешканців столиці вірять у прогнози економістів, а прогнозам політологів довіряють тільки 6,2 відсотка. І хоча справді іноді трапляється так, що цілий день тягаєте з собою парасолю, а з неба — ні краплі, погодьтеся, перестороги метеорологів вас не раз виручали. Це ми до того, що сьогодні є чудовий привід подякувати служителям «небесної канцелярії». Адже цьогоріч уперше, згідно з указом Президента України, відзначається День гідрометеоролога. >>

Оксана СИДОРЕНКО

Кіно про вино?

Підземний завод шампанських вин у Артемівську практикує влаштування на своїх унікальних виробничих територіях різноманітних екскурсій. А в недалекому майбутньому, не виключено, тут зніматимуть кіно. Принаймні з такою пропозицією має намір звернутися до керівників підприємства французький кінорежисер Клод Лелюш. >>

Павло КУЩ

За наметом нічого не видно

Чи можна в центрі міста звести капітальну споруду так, щоб будівництва ніхто не бачив? Відповідь: «Можна, якщо це місто — Луганськ». Щоправда, експеримент, який провів підприємець В.О. (оскільки справа до суду ще не передана і навіть невідомо, чи її взагалі буде порушено, ім'я та прізвище головного героя не називаю; зазначу лише, що звучать вони суто по-вірменськи), стовідсотково чистим назвати не можна: його довелося перервати з незалежних від «дослідника» причин. Однак напрямок він обрав правильний... >>

Михайло БУБЛИК

Зелено-жовтих прибуло

Цікаву форму роботи з підростаючим поколінням обрали черкаські податківці: недавно разом iз всеукраїнською дитячою газетою «Новачок» вони посвятили у волонтери групу хлопчиків та дівчаток i вручили їм значки та зелено-жовті галстуки. >>

Людмила НІКІТЕНКО

«Від нашого столу — три відра...»

У традиційний для Запорізького медичного університету День донора до студмістечка прибула виїзна бригада обласної станції переливання крові. Ректорат запевняє, що 120 студентів «абсолютно добровільно здали понад тридцять літрів крові». І додамо, абсолютно безплатно, якщо не зважити на ту обставину, що кожний «підкріпив сили» булочкою і склянкою чаю. >>

Андрій БАГНЮК