Міст Патона: корозія і пам’ятка. Чому перспектив ремонту не видно?
Міст Патона давно став героєм київських мемів, тривожних відео і постів у соцмережах. >>
Зовнішній корпус резервуара.
Поки що така подія, як спорудження чергового резервуара для нафти у Бродах не обросла більш-менш примітними коментарями. У прес-службі ВАТ «Укртранснафта» повідомили, що це звичайна розбудова інфраструктури, а от чию сировину і в якому напрямі буде перекачано з допомогою цього резервуара, гадати не стали. Єдине, на чому зробили наголос в Укртранснафті, — що йдеться про резервуар надзвичайно великого розміру — обсягом 75 тисяч кубометрів. Після введення його в експлуатацію резервуарний парк головної нафтоперекачувальної станції «Броди» стане найпотужнішим у системі українських магістральних нафтопроводів — його ємність сягне 247 тисяч кубометрів. Укртранснафта вважає цю новинку предметом особливої гордості. При виконанні монтажних робіт резервуара застосовують сучасні технології підрощення металевих конструкцій за допомогою гідравлічних домкратів. Крім того, вперше виготовлено двоярусне днище, яке працює під вакуумом. При цьому впроваджено унікальну розробку Академії будівельних наук та Інституту електрозварювання імені Патона, що дозволяє покращити якість та міцність конструкцій, зменшити їх металоємність на 30 відсотків.
Місцевий обслуговуючий персонал розраховує скористатися цим велетенським резервуаром уже в наступному році для перекачки російської нафти з Мозиря у рамках проекту «Дружба -Адрія». Однак поряд із цією висловлюється інша версія — стосовно розвитку потужностей нафтопроводу Одеса—Броди. Тим паче що днями Туреччина заявила про неготовність надалі збільшувати обсяги транспортування нафти через турецькі протоки Босфор і Дарданелли. Що, напевне, повинно суттєво обмежити апетити російсько-британської компанії ТНК-ВР, яка пропонує Україні щороку транспортувати трубопроводом «Одеса—Броди» в реверсному режимі 9 млн. тонн нафти.
Отож учасники дискусії щодо призначення «труби» все частіше спрямовують свої погляди в західноєвропейському напрямі. На тому тижні радіо «Дойче велле» процитувало слова спецуповноваженого з питань ЄАНТК Олександра Тодійчука, який виступив у Німецькому товаристві зовнішньої політики: «Україна почне прокачування нафти в Європу через нафтопровід «Одеса-Броди» в грудні цього або в січні наступного року». Пан Тодійчук зазначив, що вже зараз, хоча трубопровiд ще не подовжено до польського міста Плоцька, південнонімецькі нафтопереробні заводи в Інгольштадті, Вюрцбурзі та Карлсруе виявляють бажання закуповувати каспійську нафту. Це підтвердив і українсько-німецький форум, що недавно вiдбувся у Києві, де представники ділових кіл Німеччини закликали Президента України Леоніда Кучму підтримати прокачування нафти у напрямку Західної Європи. Нагадаємо, переговори про експлуатацію «Одеси—Бродів» Укртранснафта веде з американською компанією «Шеврон». Тож яка нафта першою заповнить унікальний резервуар, ніхто не береться говорити напевне. Тим паче що рахунок, схоже, пішов на місяці.
Міст Патона давно став героєм київських мемів, тривожних відео і постів у соцмережах. >>
Україна традиційно долучається до глобальної ініціативи «Digital Cleanup Day», присвяченої очищенню цифрового простору — за аналогією до прибирання фізичного середовища. >>
Останнім часом у російської пропаганди з’явився новий тренд. >>
Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора звернулась до господарського суду Київської області з позовом про повернення державі трьох земельних ділянок загальною площею понад 190 гектарів. >>
За підозрою у вимаганні хабаря працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії з ДСР Нацполіції затримали заступника керівника одного з департаментів АТ "Укрзалізниця". >>
В Україні стартувала велика державна програма «Тисячовесна». >>