Пси війни

Пси війни

Зарка є брудним містечком, вулицями якого гуляє віхола пилу. Воно оточене коричневими, випаленими сонцем пагорбами. В Йорданії Зарка має репутацію центру торгівлі автомобілями та... злочинності, пише кореспондент Бі-Бі-Сі Джон Лейн, який відвідав це місто наприкінці вересня. Про це забуте Богом місто світ дізнався завдяки тому, що в ньому 30 жовтня 1966 року в сім'ї відставного солдата, вихідця з відомого бедуїнського клану Бені Хасан, народився хлопчик на ім'я та прізвище Ахмед Хулайлі, котрий тепер відомий під іменем Абу Мусаб аль-Заркаві як найбільш грізний та небезпечний терорист охопленого війною та хаосом Іраку. Прізвище Заркаві означає «чоловік із Зарки». Багато останніх років Заркаві перебуває «в бігах», але його дружина та четверо дітей надалі мешкають у двоповерховому будинку на околиці Зарки. Через дорогу від них живе його шурин Салех аль-Хамі, який наполягає: «Заркаві є хорошою людиною, хорошим мусульманином, який подався до Іраку з життєвого переконання, що він має боротися з американськими окупантами». >>

Приїхали, насмітили

Цьогорічний візит 11-тисячної громади хасидів на уманську землю, де вони на могилі свого духовного наставника ребе Нахмана зустрічають єврейський Новий рік, запам'ятається бійкою місцевих та гостей. Інцидент стався на вулиці Софії Перовської. Компанія хлопців iз пейсиками йшла своїм маршрутом й один із них жбурнув пакет зі сміттям на газон біля багатоповерхівки. Одна з мешканок цього будинку, обурившись таким нахабством, зробила зауваження. Але ті не відреагували: хасиди із жінками не розмовляють у період своїх покаянних молитов. Тому жінка навздогін їм відправила свого 22-річного сина, аби той передав їм прохання прибрати сміття. Але у відповідь хасиди підняли пакет й запустили хлопцю межи очі. >>

Ртутна меліорація

Bиявляється, навіть у центрі столиці можна влаштувати надійну і головне приховану від людських очей схованку. Так зробив і Микола М. на садовій ділянці «Зелений куточок» біля Інтернаціональної площі на Нивках у Києві, сховавши за зеленим напівзогнилим парканом екологічно небезпечні речовини. >>

Учися жити в інформаційному суспільстві

В Україні стартувала всеукраїнська програма «Журналіст інформаційного суспільства». Її початок автоматично став стартом конкурсу на кращий журналістський матеріал у багатьох номінаціях. Також участь у програмі дозволяє отримувати ексклюзивну інформацію, брати участь у спеціальних заходах, низці освітніх програм для журналістів (у форматі зустрічей з експертами), неофіційних журналістських зустрічах тощо. >>

Корабель-привид блукає кабінетами

Унікальний проект — створення секретної зброї стратегічного призначення — розробили і почали лобіювати в урядових кабінетах корабели Миколаєва. Йдеться про новий корабель-привид з радіусом ураження до ста кілометрів. Аналогічний корвет на міжнародному ринку військово-морських озброєнь коштує щонайменше півтораста мільйонів доларів, інформує Бі-Бі-Сі, плюс витрати на утримання екіпажу, техобслуговування. З огляду на ту обставину, що ВМС України відчувають дефіцит коштів навіть для утримання наявних нині сорока бойових кораблів, Міноборони навряд чи зможе ближчим часом взятися за фінансування такого проекту. Відтак коли в миколаївських корабелів і з'явиться замовник, то це буде якщо не Індія чи Китай, то котрась із європейських країн. >>

Аудіоновини — по телефону

Аудіоновини на домашні та офісні телефони по всій Україні від УНІАН були представлені під час всеукраїнського аудіомоста в студії компанії «Укртелеком» у Києві та в його обласних селекторних центрах. Технічними партнерами виступили компанії WNet і «Медіа-Інвест». >>

Патон на Кавказі

Українські альпіністи підкорили одну з вершин, що оточує легендарну гору Ельбрус на Кавказі, а назвали безіменну скелю на честь Бориса Патона, президента Національної академії наук України. >>

Просто кинутись на порятунок

Відзнаки їм вручали в один день, батькові й сину. І нагорода їх знайшла особлива — як переможців Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року». Саме цих двох людей із Сумщини було запрошено до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій. І міністр Григорій Рева вручив відзнаку МінНС «За відвагу в надзвичайній ситуації» та цінні подарунки двом охтирянам, Іллі Павловичу та Вадиму Іллічу Батюкам. >>

На Синевирі ожили трембіти

На свято «На Синевир трембіти кличуть», приурочене з давніх часів поверненню вівчарів з полонин, ми потрапили випадково. Заїхали з дітьми відпочити у затишному оздоровчому комплексі «Синевирське озеро», розташованому неподалік легендарної карпатської водойми, і були надзвичайно подивовані довжелезною вервечкою порожніх легковиків та автобусів з українськими, російськими й угорськими номерами, що вишикувалася на узбіччі гірського шляху. Їхні водії та пасажири, як виявилося, заповнили імпровізований концертний майданчик, ярмарок народних ремесел, численні колиби-шашличні, без побоювань полишили свої авто й за кілька кілометрів від місця основних подій. Що ж примусило людей з різних країн завітати сюди в прохолодну осінню пору? Що незвичайне може запропонувати сьогодні вимогливим туристам скромна Міжгірщина? >>

Скелет у мішку

Шістдесят років відділяють нас від того часу, коли у квітні 1944 року в урочищі Гурби вояки Української Повстанської армії вели запеклі бої з каральними загонами НКВС та регулярними військами Червоної армії, але й досі на місці тих трагічних подій можна відшукати їхні сліди. Нещодавно неподалік села Будераж Здолбунівського району Рівненщини у лісі було виявлено три скелети. >>

«Свої» серед «чужих»

Зухвале пограбування інкасаторського автомобіля «Донгорбанку», що влітку минулого року сталося на Володарському шосе, поставило перед правоохоронцями безліч запитань. Та вже тоді співробітники карного розшуку Маріупольського міськвідділу міліції найбільше дивувалися тій неабиякій легкості, з якою нападники позбавили інкасаторів грошей. Закономірно висловлювалося припущення про певну взаємодію обох сторін. Частково цю версію вдалося підтвердити й після затримання учасників нападу. >>

Влада — у своєму репертуарi

Учасники мандрівного театру вуличної сатири «Політичний вертеп» (такою є повна назва проекту) говорять, що вони — поза політикою. І що лише перекладають на мову сцени ті теми, які узурпували ЗМІ. І що, зрештою, хочуть тільки повернути собі акторський хліб, який безсоромно їдять політики, влаштовуючи спектаклі і перетворюючись на блазнів просто посеред білого дня. Проте політична незаангажованість у мистецтві має місце, напевне, лише тоді, коли предметом творчості є розквітлий бузок чи очі коханої. Гра ж у Кучму та Януковича не залишає вибору щодо того, бути чи не бути закам'янілим літописцем теперішніх подій. Останнє — прерогатива інформагентств. Вертеп же (та ще й політичний!) — він на те й вертеп, аби тішити емоційним і гострим дійством. >>

Міліція йде в агітатори

Силовики завжди відігравали своєрідну роль під час виборів в Україні. Однак зараз, схоже, вони отримали надзавдання — не просто гарантувати перемогу кандидату від влади, але ще й попрацювати в незвичній для себе ролі піарників. Гасло міністра Білоконя «Переможе Янукович у першому турі — три дні будемо пити» втілюється у життя! Отже, міліція іде в агітатори. Саме це випливає з інструкції, яку пущено по міліцейській вертикалі. Про законність такого циркуляру говорити не доводиться — у першу чергу він конкурує із здоровим глуздом. «Українська правда» отримала документ із компетентних джерел. >>

Сексот у кожному дворі

Bідомий актор театру і кіно, народний артист Росії Аристарх Ліванов на сцені і екрані спеціалізувався на виконанні ролей офіцерів КДБ, які відловлюють західних шпигунів, мужніх радянських військових та відставних офіцерів, які навіть на заслуженому відпочинку продовжують захищати Вітчизну від всілякої закордонної нечисті. Щоправда, у 90-х роках він раз зіграв сутенера та кілька разів — мафіозі, але, як запевняє 59-річний актор, винятково з необхідності вижити за нових часів, коли офіцери КДБ перестали бути «позитивними героями». Та ось неспокійні новітні часи надали нагоду і в житті побути чекістом. >>

Батьківщина гола і верхи на зубрі

Пристрасть мінських містобудівників до елементів київського вуличного декору очевидна — кияни, котрі побували в білоруській столиці, мали можливість розчулитися: ледь з'явившись на Майдані, скляні «теплиці»-піраміди постали на двох центральних площах Мінська — Незалежності і Жовтневій, а в центральних скверах, де не візьмися, вишикувалися бронзові скульптури. Правда, за словами колишнього головного архітектора Мінська пана Чадовича, «вони нікого не означають». >>

Популістський бойкот

Координатор того, що й досі всупереч логіці продовжує називати себе парламентською більшістю, знову залишився без фракції. Учора з депутатської групи «Демократичні ініціативи», яка до того налічувала 14 «багнетів», вийшов Олег Салмін, тож Степанові Гавришу терміново треба «завербувати» у своє фракційне «військо» когось із нардепів, аби «ДІ» не зникли з парламентської мапи. Вочевидь, доведеться позичати когось у братніх фракцій екс-більшості. >>

«Донецькі бандюки» зайнялися кіднепінгом

У тому, що від результату виборів-2004 залежить і доля, і їхнє особисте майбутнє, молодих людей переконувати не треба. Недарма ж у нинішній президентській кампанії з особистої ініціативи бере участь чи не більше молоді, ніж за всі попередні вибори разом узяті. І владі це дуже не до вподоби, адже попри всі «політінформації» заляканих викладачів, студенти навіть під загрозою виключення з навчального закладу (а таке траплялося вже не раз) не збираються підтримувати «правильного», себто провладного, кандидата. (Цікавий випадок із життя. Молодий хлопець роздає передвиборчу агітацію Віктора Януковича, супроводжуючи процес примовкою: «Беріть газетку, голосуйте за Ющенка!». Питаю: «Ти що, не бачиш, чия це газета? Вона ж за Януковича!» — «Та знаю я, знаю. Газетки роздаю, бо за це платять. А за Ющенка агітую, бо сам за нього голосуватиму. Папірець люди й без того викинуть — воно нудне, а про Ющенка запам'ятають»). Більше того, активні юнаки та дівчата об'єднуються у громадські організації й рухи, аби разом протидіяти владі як на рівні свавільних деканів-ректорів, так і вище. >>

Тимошенко не падає й від «пострілу»

У неділю ввечері Черкаси зустрічали Юлію Тимошенко. Народна депутатка, лідерка БЮТ і партії «Батьківщина», партнерка кандидата в президенти Віктора Ющенка по коаліції «Сила народу» провела прес-конференцію для місцевих журналістів, поспілкувалася з черкащанами у прямому ефірі обласної телестудії «Вікка», блискуче відповівши на всі запитання, й під оплески 10-тисячного натовпу городян, котрі зібралися на площі Богдана Хмельницького, вийшла на сцену, аби поспілкуватися з народом. >>

Ющенко перемагає, і це вигідно демократичній Росії

Своїми думками стосовно передвиборчих перегонів в Україні під час свого короткого візиту до Києва з українськими журналістами поділився відомий російський політолог і публіцист, директор московського Центру стратегічних досліджень Андрій Піонтковський. Йшлося і про російський вплив на перебіг передвиборчих подій, роль російських політтехнологів в Україні та перспективи російсько-українських стосунків після обрання нового Президента. >>

Тому що... не овеча отара

На шабаш брутальної наруги над волею та гідністю тисяч полтавських студентів і учнів технікумів, профтехучилищ перетворилася так звана «урочиста хода» під девізом «Молодь проти провокацій та революцій». За повідомленнями провладної преси, організувала її Коаліція молоді Полтавщини «Ми обираємо Януковича». Хто був справжнім ляльководом цього брудного дійства, кореспонденту «УМ» розповіли більше десятка керівників і викладачів навчальних закладів, яких змусили поставити у стрій своїх підопічних. >>

Навіщо «бити» етнічну карту?

Тема міжетнічних та міжнаціональних стосунків стає все популярнішою в ході нинішньої виборчої кампанії. Втім суспільству нічого доброго від такої дискусії чекати не доводиться, оскільки етнічну карту політики витягують із засаленої колоди як дієву технологію передвиборчої агітації та пропаганди, як популістський засіб підняти власний рейтинг або тицьнути виборця носом в уявну національну пляму на іміджі опонента. Тим часом у передвиборчих програмах кандидати в президенти приділили міжнаціональним стосункам дуже мало уваги. >>

Мені безмежно жаль цього хлопця

Жаль тому, що знаю його відтоді, коли він ще й не прийшов на цей світ. Себто пам'ятаю його матір, незрівнянну красуню Оленку Антонів, яка вирізнялася серед львівської студентської молоді 60-х років рідкісною жіночою вродою і не меншою красою душі. Згодом вона стала першокласним лікарем-доброчинцем, розпорядником громадського фонду опіки над політв'язнями та членами їхніх родин. А з батьком В'ячеславом Чорноволом ми познайомилися 8 січня 1960 року (другий день Різдва Христового), коли його, студента-журналіста Київського університету ім. Т. Шевченка, поселили в нашій кімнаті гуртожитку Львівського університету ім. І. Франка. В'ячеслав приїхав до Львова попрацювати у багатющих фондах наших бібліотек. Відтоді мені судилося пройти з ним поруч протягом нелегких сорока років життя. >>

Розбазаривши — «прихватизувати»?

Один з найбільших ринків країни, який за обсягами реалізованої продукції та надходженнями до бюджетів усіх рівнів є другим після відомого всьому світу одеського «Привозу», найближчими днями піде з молотка. На приватизаційний «аукціон» буде виставлено 94,3 % акцій ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок». >>

На сафарі — в сукні з криноліном

Її величність мода (типу прет-а-порте, сезону весна-літо, рік 2005) уже дiсталася до своєї основної столиці: позавчора найкращі дизайнери світу розпочали демонструвати свої колекції в Парижі. Проте критики ще сповнені враженнями від попереднього тижня моди, який був настільки насиченим і яскравим, що затьмарив навіть передчуття «головного» — паризького. Тож не дивно, що в очікуванні розповідей фахівців про французькі покази, західна преса активно обговорює міланські враження. >>

«Суперагент 007» служить Америці

У це складно повірити, але один із найкращих Джеймсів Бондів Голлівуду, улюбленець американських жінок Пірс Броснан усього лише кілька днів тому отримав громадянство США. І це при тому, що в Каліфорнії актор мешкає вже 22 роки — з 1982-го, коли переїхав до Сполучених Штатів із Великої Британії. >>

Караоке на майданах

У Гарвардському університеті США вже вчетверте відбулася церемонія вручення жартівливих «Ігнобельських премій» — відзнак за доволі кумедні й незвичні відкриття й праці. Зокрема, медальйоном із фольги ручної роботи відзначено винахідника караоке, 64-річного японця Дайсуке Іноуе. Крім «медалі», Дайсуке-сан отримав також сертифікат на свій витвір, завірений трьома лауреатами справжньої Нобелівської премії. Заслуга Іноуе, на думку організаторів премії, полягає в тому, що він винайшов «абсолютно новий спосіб спілкування, який вчить людей терпіти одне одного». Винайшовши «порожній оркестр» (а саме так перекладається з японської «караоке») і заохотивши людей до співу під музику слідом за словами, що з’являються на екрані, Дайсуке Іноуе справив величезний і зовсім не передбачуваний вплив на світ, заявив на церемонії редактор журналу «Аннали незвичайних досліджень» Марк Абрамс. >>

Анекдоти

Марш-кидок.
— У-ух... Рядовий, ви взяли що-небудь від комарів?
— Безперечно так, товаришу сержант! Від комарів я взяв все найкраще — наполегливість, спритність, сміливість, завзяття! >>

«Груповуха» для «Дніпра»

Учора в штаб-квартирі УЄФА в Ньоні відбулося жеребкування першого в історії групового турніру Кубка УЄФА. Єдиний представник України — дніпропетровський «Дніпро» — початково був поміщений до четвертого за силою «кошика» (загалом кульки з назвами команд тягнули з п’яти «кошиків»), але, за оцінкою фахівців, отримав доволі прийнятних суперників. Зокрема, добре відомих українським уболівальникам «Брюгге» з українцем Сергієм Серебрянниковим у складі та віденську «Аустрію», котрі раніше діставалися «Шахтарю». >>

Єврокубкові бійці — і в чемпіонаті молодці

В останніх двох матчах 9-го туру зустрічалися команди, у складі яких грає ледь не половина кандидатів до національної збірної. І напередодні двох відбіркових матчів ЧС-2006 цікавою була насамперед саме їх функціональна і психологічна готовність. >>

Бий своїх, щоб чужі боялись

Перед матчем автор цих рядків поцікавився станом здоров’я наших хокеїстів у лікаря «Сокола» Володимира Трошихіна. Досвідчений фахівець повідомив, що травм немає, але головна проблема — накопичена втома хокеїстів. За доволі щільного графіка ігор немолоді гравці київського клубу просто не встигають як слід відновлюватися, тому, за словами Трошихіна, лікарі «підгодовують» хлопців біодобавками, аби протримати пристойну форму якомога довше. Після попередньої важкої домашньої перемоги над «Німаном» про серйозні навантаження та втому спортсменів говорив і наставник «Сокола» Олександр Сеуканд. Отже, можна сказати, у грі єдиного українського клубу у відкритій першості Білорусі очікується спад, питання лише в тому, коли він настане. >>

Як білоруси українського суддю засудили

Як уже повідомляла «УМ», спортивно-технічний комітет Федерації хокею Білорусі на два місяці відлучив українського арбітра Олега Лусканя від обслуговування матчів відкритої першості РБ. Ми попросили суддю, котрий «засудив» дві білоруські команди на користь лієпайського «Металургса», прокоментувати це рішення. >>

Справа лікарів

Представників благодійного фонду імені академіка Шалімова не пустили для роботи у Чугуївську районну лікарню. Коли столичні фахівці прибули до міста, аби на власній апаратурі продіагностувати кількадесят пацієнтів, перед ними зачинив двері головний лікар медичної установи Юрій Бурцев. Пояснюючи мотив своїх дій, він послався на приїзд до цієї ж клініки з аналогічною метою групи харківських спеціалістів. Оскільки приміщення лікарні замале, адміністрація зробила вибір не на користь киян. Останні, до речі, не розгубилися і влаштували прийом у готелі. Втім, далеко не усі бажаючі жителі Чугуєва про це дізнаються. За словами координатора проекту «Із серцем до серця» Михайла Ратушного (у тих подіях він брав участь на боці гостей), харків'яни обстежили з десяток пацієнтів і, пославшись на невідкладні справи, відбули до обласного центру. >>

Україні гарантів не треба, —

Київський мер, а нині ще й кандидат у президенти України про плани на майбутнє, у разі якщо він стане гарантом українського народу, говорити досить довго відмовлявся. Саме це викликало свого часу чутки, нібито Сан Санич на вибори пішов задля того, щоб у другому турі віддати свої голоси одному з двох Вікторів. Тоді Омельченку довелося пояснити, що вiн не збирається цього робити. >>

Іракські вояки в Києві

На вчорашніх переговорах з державним секретарем міністерства оборони Іраку Брускою Нурі Шавейзом, що почалися в Києві, обговорювалося можливе укладення контрактів про поставки українських озброєнь у цю країну. >>

Зброя проти беззахисних

Iзраїльські сили вчора на світанку вбили чотирьох палестинців, які мали намір чинити їм збройний опір у таборі біженців Джабалія. При цьому вони також убили кількох інших палестинських чоловіків та 16-річну дівчину. На півдні Сектора Газа, в селі поблизу міста Хан-Юніс, ізраїльтяни застрелили чотирирічного палестинського хлопчика. Ці вбивства є черговою ланкою кровопролиття, що його ізраїльська армія влаштувала із минулої середи в Секторі Газа в рамках операції під кодовою назвою «Дні розплати», в якій задіяні велика кількість бойових гелікоптерів, 100 танків та дві тисячі військовослужбовців. >>

«Нобель» усередині ядра

Нобелівський комітет оприлюднив учора прізвища цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики. Ними відзначено американських учених Девіда Дж. Гросса із Каліфорнійського університету в місті Санта-Барбара, Девіда Політцера з Каліфорнійського технологічного інституту та Френка Вілчека з Массачусетського технологічного інституту — за дослідження сил, які пов'язують елементарні частинки всередині атомного ядра. >>

Олімпійці пішли в дитбудинки

Чотири українських олімпійці проведуть останні місяці року не тільки у постійних тренуваннях — найкращі спортсмени світу 2004 року об'їздять усю Україну, відвідуючи дитячі будинки. Соціальна акція «Разом переможемо» — спільна ініціатива компанії «Київстар» та українських олімпійців — розрахована, перш за все, на дітей-інвалідів та дітей-сиріт. Так, дітлахи з 8 регіонів України — Києва, Чернігова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Харкова, Львова та Криму — зможуть на власні очі побачити й поспілкуватися з Оленою Костевич (чемпіонкою у стрільбі з пневматичного пістолета), Юрієм Білоногом (чемпіоном у штовханні ядра), Юрієм Нікітіним (чемпіоном зі стрибків на батуті) та Ганною Безсоновою («бронзовою» чемпіонкою з художньої гімнастики). >>

Дитяча мужність

У житті завжди є місце для подвигу. Прикладом цього може стати героїзм двох черкаських друзів — 14-річного Миколи Патланя, учня міської школи №22, та на рік старшого за нього Ігоря Блудшого, який навчається у професійному ліцеї №17. Хлопці у шторм врятували від загибелі у водах Дніпра 70-річного рибалку. До речі, неподалік відпочивала компанія дорослих, але вона не тільки не зреагувала на біду, в яку потрапила літня людина, а й відмовилася зателефонували рятувальникам, пояснивши це тим, що розрядився мобільний телефон. >>

«Соціальна мама» стартувала

За кілька місяців старе двоповерхове приміщення колишнього дитячого садка на столичних Березняках має перетворитися на світлу й сучасну будівлю: тут до Різдва планують відкрити Центр допомоги безпритульним дітям. Закладати символічну капсулу на місці зведення притулку й урочисто заснувати центр, що отримав назву «Наші діти», приїхала сила-силенна поважних людей, серед яких були народні депутати України, керівники дипломатичних місій в Україні, віце-спікер польського сейму Йозеф Зих, посол ФРН в Україні Дітмар Штюдеманн, мер Києва Олександр Омельченко. За словами міського голови Олександра Омельченка, у Києві існує вже 4 соціальних центри для захисту прав дітей, а відкриття спільного україно-польсько-німецького центру доводить, що чужих дітей не буває. Задля продовження благодійної співпраці представники трьох причетних країн у символічну капсулу поклали прапорці своїх країн, а діти — малюнки німецьких та українських малюків. >>

За облігаціями — шикуйся!

Уряд України продовжує «послідовну політику погашення боргів власникам втрачених вкладів у Ощадбанку СРСР та радянських цінних паперів» теоретично та «передвиборчий пі-ар Великого начальника» практично. Услід за компенсацією знецінених вкладів Ощадбанку СРСР уряд вирішив піти далі й вишукав бюджетні гроші навіть на погашення облігацій Державної цільової безвідсоткової позики 1990 року випуску. Виплати за нею розпочались із 1 жовтня. >>

У пошуках долі

Наразі українців, які законно працюють за кордоном, у 50 разів менше від реальної кількості нелегалів. Так, за даними Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді, із двох мільйонів осіб, які виїжджають за кордон працювати, легально перебувають там лише 40 тисяч. За словами Валентини Довженко, голови Ради з питань протидії торгівлі людьми, міністра у справах сім’ї, дітей та молоді, нелегали не мають ніякого соціального захисту і нерідко стають «власністю» закордонних роботодавців. >>

Польща в «Камері»

Виявляється, на вулиці Прорізній, що в центрі Києва, крім Молодого театру є ще один дуже цікавий культурний об'єкт із назвою «Камера». Це, мабуть, єдина в столиці фотогалерея. Тут у рамках Року Польщі в Україні відкрилася досить цікава виставка «Фотографи з Польщі. 6+2». Шестеро приїхали з Варшави — всі вони члени одного фотоклубу, а двоє працюють у нашій країні: це посол Польщі в Україні Марек Зюлковський і Збігнєв Шевчик, керівник торгового представництва країни-сусіда. Кожен автор представляє винятково себе і, звісно, батьківщину. Посол здивував концептуальним підходом до дійсності. Перекреслив синє, чисте, мирне небо чорним товстим проводом, зробив його «в клітинку» символічною решіткою. Наше це небо, чи небо над вільною Польщею? — не ясно, мабуть, просто небо над землею. Як не дививсь, а очі впираються в павутину проводів і решіток. >>

«Він увесь загорнутий у майбутнє...»

Мемуари — жанр благодатний, але дуже таки підступний. Оскільки людині, яка взяла на себе сміливість писати про того, кого знала й любила давно, з ким прожила під одним дахом не один десяток років, надзвичайно важко відмежуватися від суб'єктивізму, від звички бачити у своєму героєві лише чесноти, від, можливо, надмірної інтимності, яка звучить наче сама собою, без волі на те автора. Чи переймалася усім цим Людмила Стельмах перед тим, як почати писати спогади про свого чоловіка, драматурга Ярослава Стельмаха? Мені здається, ці умовності, які ще називають вимогами жанру, її благополучно обійшли. Книга «Мій кіт за тобою скучив» ніколи не стане взірцем класичних мемуарів. Її відвертість заперечує канони і форми, а бажання зберегти свою любов до чоловіка і після його смерті для Людмили Стельмах було рушієм ідеї цієї книги. Власне, без такого величезного бажання спогади були б перенасичені хронологією, фактами, для людяності там просто-напросто не знайшлося б місця. >>

Енергія немовчання як зворотний бік боротьби

Коли сонце всю ніч накопичує енергію, воно обов'язково зійде вранці. Так казав Заратустра. «Іди і людям правду говори, — / Твоя мовчанка може стать ганьбою». Так казав Дмитро Павличко. Слово, налите по вінця, як і сонце — не може не спалахнути. Такий закон буття. Така традиція природи... >>