Проект «Чужий серед чужих (Еміграція та екстремізм у сьогоднішньому світі)», анонсований Театром імені Лесі Українки, вабив своєю незвичністю і... насторожував водночас. Оскільки тема еміграції в мистецтві не належить до категорії вдячних, кон’юнктура сучасного театру обертається навколо зовсім інших сюжетів і форматів. Але навіть якщо зважити на те, що і серйозними темами мусить хтось займатися, цей проект мав усі шанси перетворитися на соціальний памфлет, промовистий виступ iз трибуни, нашпигований цифрами–фактами–прогнозами... Після перегляду останньої вистави «Чужого серед чужих» стало зрозуміло, що ці прогнози та побоювання благополучно не справдилися. Автори шести сценічних робіт, представлених у Російській драмі, довели, що для режисерів, які у своїй роботі далекі від «позиції страуса», однією з найбільш запитуваних тем сьогодні має бути еміграція.

Кожного червня у швейцарському місті Базель розгортається подія, на яку стікаються потоки галеристів, колекціонерів, поціновувачів і просто ґав, — це ярмарок сучасного мистецтва «Арт–Базель». 42–й за рахунком цьогоріч «Арт–Базель» (15–19 червня) зібрав 300 галерей із 35 країн світу, які презентували близько 2 500 творів мистецтва.

Для хронічного читача нова книжка Яна Валетова «Путь Проклятого» (К.: Альтерпрес, 374 с. ) — як порція алкоголю, якої завжди мало. Її головна вада зосереджена у трьох словах на останній сторінці: «Кінець другої книги». Завершення роману–трилогії доведеться чекати принаймні до зими.

Щойно презентовано одну з, можливо, найцікавіших книжок нинішнього сезону: Іван ДЗЮБА. Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку ХІХ століття до українофобів початку століття ХХІ. (К.: Києво–Могилянська академія, 503 с.). Оскільки автор та його стиль добре відомі читачеві, здебільшого йшлося про суспільно–ідеологічні проблеми нинішньої України та способи їх розв’язання, пропоновані академіком. Виступали науковці й літератори зіставного інтелектуального топ–рівня. Таким чином, уважний слухач дістав не лише різнобічно майстерну рецензію на новинку, а й певний прогноз щодо впливу цієї роботи на сьогоднішній–завтрашній український день.

Позавчора з Німеччини до України було екстрадовано голову постійної комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Олексія Євлаха. Як повідомили «УМ» у прес–службі Генпрокуратури, пана Євлаха, якого обвинувачують у махінаціях із земельними ділянками в столиці, доставили в наручниках звичайним авіарейсом економкласу «Франкфурт–на–Майні — Київ», а з аеропорту одразу відвезли й помістили до слідчого ізолятора СБУ. Умови тут значно комфортніші, ніж у столичному СІЗО №13. Наразі Євлах відповідає на запитання слідчих спецслужби.

Днями слідчі облуправління СБУ в області передали до суду кримінальну справу за звинуваченням організованої злочинної групи в контрабанді наркотиків та вирощенні сировини для їх виготовлення. На адреси несвятої трійці, що входила до цієї зграї, щонайменше кілька місяців з однієї з країн Західної Європи надходили посилки з такою собі «гуманітарною допомогою» — оргтехнікою, побутовими речами, продуктами харчування. Така турбота закордонних «благодійників» про зголоднілих українських партнерів могла б тільки розчулити. Якби не одна суттєва обставина: згадана «гуманітарка» була, по суті, фіговим листком для прикриття контрабандного каналу, яким в Україну переправляли незрівнянно дорожчий товар — наркотики, зокрема й «важкі». Тож у лютому цього року співробітники СБУ спіймали й затримали членів злочинної зграї на гарячому.

Злодій–рецидивіст iз багатьма судимостями і міліцейський оперативник організували банду, що спеціалізувалася на грабежах офісів, гаражів та великих складських приміщень. На їхньому рахунку щонайменше шість успішних вилазок на чужу територію. Кримінальному авторитету і міліціонеру допомагали найняті ними двоє харків’ян. Оргтехніку та інші крадені речі злодії продавали через знайомих, місцеві ринки та інтернет. За півроку активної діяльності вторгували близько 350 тисяч гривень.

У яку халепу потрапив 27–річний працівник автозаправної станції, розташованої на території Косівського району, він зрозумів лише вранці, та було пізно. Під час перезмінки директор АЗС виявив у касі недостачу 14 тисяч гривень, про що негайно повідомив місцевих правоохоронців. Співробітники карного розшуку в крадіжці чималої суми грошей запідозрили заправника, котрий чергував тут упродовж ночі.