Лікуємось від «вакцинофобії»?

З 20 по 26 квітня Україна вперше долучиться до Європейського тижня імунізації — «Попередити. Захистити. Щепити» — щорічної ініціативи, започаткованої для інформування про переваги імунізації. Так, наступного тижня по всій державі стартує акція ознайомлення про важливість вакцинації. «На сьогодні ми маємо певні проблеми, які стосуються поширення інфекційних захворювань, які можна попередити, — сказала вчора на прес–конференції директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Раїса Моїсеєнко. — Це такі страшні інфекції, як правець, дифтерія. Педіатри стурбовані цією ситуацією. Найстрашніше, що практично кожна четверта дитина помирає від дифтерії». >>

«Совок» залиште для себе!

Майже не виникає сумнівів, що голову Нацради Віталія Шевченка «підуть» уже найближчим часом: у переддень початку мовлення на вже колишній FM–хвилі Radio One «Радіо Алла» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України таки задовольнила відставку пана Куруса, який написав заяву услід за головою Віталієм Шевченком. Як «УМ» уже писала, конфлікт усередині наглядового за мовниками органу виник після протесту пана Шевченка та пана Куруса проти передачі української хвилі грошовитим російським інвесторам на чолі з Аллою Пугачовою. Тепер будемо «насолоджуватися», говорячи словами члена Нацради Тетяни Мокріді, «на новій хвилі державною мовою». >>

«Залізобетонні» аргументи

Другий день візиту в Україну делегації УЄФА на чолі з президентом цієї футбольної організації Мішелем Платіні був присвячений презентації українською стороною результатів підготовки держави до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Після проведення розширеної наради гостям запропонували ознайомитися з реконструкцією спорткомплексу «Олімпійський» у Києві. Разом із делегатами будівельний майданчик, на який наразі перетворилася головна спортивна арена країни, відвідав Президент Віктор Ющенко. >>

Крок у «світле» минуле

У країні дедалі дужче «пахне» дочасними виборами, тому в регіонах почалося загравання з електоратом. Запоріжжя — не виняток, і місцеві філії політпартій і рухів наввипередки нагадують виборцям про своє існування. >>

Затоплена Висота

Амбітний проект колишнього обласного голови Євгена Кушнарьова несподівано дав руйнівну тріщину. Споруду триповерхового музею, збудованого в середині найвищого в регіоні пагорба чотири роки тому, тепер зусібіч заливає водою. Вона тут скрізь — у підвалі, експозиційних залах і навіть в електрощитах. Щодня співробітники комплексу вичерпують відрами, але вода звідкись проступає знову. Частину експонатів уже відвезли на збереження до Харківського художнього музею, решту рятують як можуть у більш–менш сухих кутках. Якщо так триватиме й далі, кажуть фахівці, з «Висотою маршала Конєва» можна розпрощатися назавжди. >>

Гроші не пахнуть — «бабло» не «фонить»

У політичних — і не тільки — колах Тернополя жваво обговорюють «радіаційний» скандал, що одержав загальнодержавний резонанс. Як повідомив прес–центр Служби безпеки України, співробітниками цього відомства, а саме бійцями спецпідрозділу «Альфа», затримано на території Тернопільщини трьох­ мешканців регіону, які за десять мільйонів доларів (!) намагалися продати контейнер із радіоактивною речовиною. Точніше — більш як трьома з половиною кілограмами радіоактивного металу Плутоній–239, який використовують, зокрема, терористи для виготовлення так званої «брудної» бомби. >>

Задимлена совість

Оповиті димовою завісою краєвиди і «пожежні» повідомлення еменесників, які нагадують хроніку із зони стихійного лиха, — такими є чи не найголовніші ознаки перших теплих днів у нашому краї. Прикро, але згадана «стихія» є цілковито рукотворною. Свідоме спалювання сухої трави, очерету не лише завдає непоправної шкоди екології, а й провокує виникнення десятків малих і великих пожеж. >>

Чому вибухала мамалига

Розмірений ритм життя молдовської столиці нічим не нагадує, що лише тиждень тому на головній площі країни вирували шалені післявиборчі пристрасті, натовпи молодих людей спершу закидали камінням, а потім штурмували і підпалювали парламент та президентську резиденцію (її тут називають президентура). Вказують на це хіба що закіптюжені стіни величної споруди головного законодавчого органу, побиті вікна та будівельні риштування біля президентури, а ще — група працівників парламентських служб, які зібрались біля входу й мирно про щось перемовляються (у понищені робочі кабінети йти немає сенсу — там зараз працюють ремонтні бригади). За оприлюдненою оцінкою збитки становлять близько сорока мільйонів доларів, адже постраждали не тільки приміщення, а й меблі та оргтехніка, повністю розгромлено зал для пленарних засідань.
На перший погляд, усе те, що з перебільшенням було названо «молдовським Майданом», «путчем» і навіть «кроповою революцією», розсмокталось само по собі. Немає навіть посилених нарядів поліції — до владних будинків може безперешкодно підійти будь–хто з перехожих і при бажанні прихопити «революційні сувеніри», які ще продовжують вантажити на сміттєвози.
Однак за пристойним зовнішнім виглядом столиці приховується серйозне політичне напруження. >>

Нелюбов із першого погляду

Позавчора парламент Угорщини затвердив головою уряду безпартійного Гордона Байнаї, дотепер — міністра національного розвитку та економіки. 41–річний Байннаї, кандидатуру якого висунула правляча в Угорщині Соціалістична партія, відразу ж заявив, що не буде претендувати на переобрання під час чергових парламентських виборів, які мають відбутися навесні наступного року. >>

Перший пес Америки

«Якщо ви хочете мати друга у Вашингтоні, то заведіть собі собаку!» — якось пожартував 33–й президент США Гаррі Трумен. Утім він лише констатував факт, бо початок традиції тримати в Білому домі собаку поклав ще Джордж Вашингтон і її дотримувалися практично всі наступні президенти США. Історію життя кота Сокса та трагічну смерть лабрадора Бадді президента Білла Клінтона широко обговорювали американські та світові ЗМІ. А шотландський тер’єр Джорджа Буша Барні був справжньою зіркою екрана. >>

Король радянських книжкових шаф

Позавчора помер класик французької літератури Моріс Дрюон, повідомляє Бі–Бі–Сі. Він не дожив лише кілька днів до свого 91–го дня народження. Президент Франції Ніколя Саркозі сказав, що Дрюон залишиться в історії передусім як автор славетної «Пісні партизан», яка в роки Другої світової війни стала гімном французького Опору. Слова пісні Дрюон написав разом зі своїм дядьком, письменником Жозефом Кесселем. >>

А ось і ягідки...

Пояснюю відразу: маршала гречки (Черновецького) і маршала Гречка (вулицю) ніхто не скасовував. Просто та частина вулиці, котра є приватним сектором, власноруч скидає тенета радянського минулого і вдається до самоідентифікації. «УМ» уже писала про те, що вивіска «вулиця Баклажанна» ні з того ні з сього вигулькнула на периферійних київських Нивках. Чорні букви на жовтому тлі спеціально замовленої (так, це не якесь картонне «фуфло»!) вивіски щодня мигтять перед очима авторки цих рядків — по дорозі на роботу і з роботи. Поки така ініціатива була в однині, ми сприймали це як забавну витівку когось із місцевих жителів. Але креатив має, вочевидь, схильність до клонування. Слідом за Баклажанною, вулиця Гречка стала також Огірковою та Порічковою. Маємо тепер чотири в одному — одного маршала та овочево­ягідний мікс. >>

Інформаційне повідомлення

Національний банк України оголошує про проведення конкурсу «Краща монета року України» (далі — конкурс).
Конкурс проводиться з метою визначення рейтингової шкали пам’ятних монет, випущених в обіг Національним банком України, професійного рівня учасників як творчого, так і виробничого процесу, а також стимулювання та заохочення художників і скульпторів до пошуку креативних ідей, привернення уваги широких кіл громадськості до мистецтва пластики, здійснення пропаганди державотворчих ідей та цілей. >>

Тендітний привид важкої руки

«Ви вважаєте, що можна не виконувати доручення Прем’єра?! — невисока на зріст Юлія Тимошенко гнівно розвернулася до міністра охорони навколишнього природного середовища України Григорія Філіпчука. — Може, у вас немає часу, і ви хочете, щоб Прем’єр зустрічалася [з представниками кримсько–татарської громади, котра пікетує Кабмін]?!!» Після цих слів пан Філіпчук встав і під прицілами телекамер пішов до виходу. «Потім, як зустрінетеся з людьми, повернетеся на засідання уряду», — додала Прем’єрка. >>

Думи про референдуми

Рівно дев’ять років тому, 16 квітня 2000 року, в Україні відбувся останній на даний момент всенародний референдум. Після напруженої виборчої кампанії, в ході якої завдяки нагнітанню народного страху перед «червоною загрозою» в особі Петра Симоненка Леонід Кучма переконливо переміг на других для себе президентських виборах, главі держави заманулося укріпити свої й без того немаленькі повноваження. Внаслідок вельми сумнівної «народної ініціативи» відбувся сумнівний плебісцит, який так і не став тріумфом Леоніда Даниловича, зате став неабияким посміховищем для України в очах міжнародної спільноти.
Дев’ята річниця — дата не кругла, але ми згадуємо про ті події невипадково. Адже питання референдуму знову набуває актуальності і знову йде від Президента. Цього разу — Віктора Ющенка. Обраний на хвилі Помаранчевої революції глава держави запропонував новий проект Конституції і наполягає на тому, що затверджувати його повинен народ. За збігом обставин, деякі позиції нового проекту Основного закону збігаються з тим, що свого часу пропонував ненависний Майдану Кучма. І що, до речі, за підсумками референдуму–2000 нібито переконливо підтримав народ. Однак навіть «озброєний» повноваженнями, адмінресурсом і ще досить потужною підтримкою електоральних мас Кучма так і не зміг втілити результати референдуму в життя. Тож, згадуючи події дев’ятирічної давності, спробуємо з’ясувати, наскільки вдалою буде (якщо буде) аналогічна ініціатива його наступника. І чи така вже вона аналогічна. >>

«Іду на вибори»

Віктор Ющенко підтвердив згоду раніше піти з посту Президента, якщо політикум домовиться про одночасні вибори глави держави та парламенту. «Дострокові вибори — не трагедія. Я говорив про це і рік, і два роки тому, і зараз, адже Верховна Рада в нас — постійне джерело кризи, — заявив Ющенко в інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна». — Але проведення виборів для мене не є самоціллю. Головне — уникнути старих помилок у новому парламенті». >>

Дешевше, ще дешевше!

На початку минулого тижня з’явилася сенсаційна інформація: у столиці починають дорожчати квартири!.. Мовляв, «гостинки», які раніше продавали за 35 тисяч, за невеликий проміжок часу підскочили у ціні до 40—45, а продавці навіть повертають завдаток у подвійному розмірі — і при цьому залишаються у виграші. Експерти, проте, не поділяють думки, що вартість житла знову поповзла догори. За їхнім твердженням, деяке зростання попиту є «точковим» і пояснюється кількома причинами. Перша: у людей з’явились так звані «депозитні» гроші. Тобто, клієнти банків, які зуміли забрати свої кошти зі строкових рахунків, нині не ризикують знову нести їх до фінустанов. І ще одна причина: дехто сподівався, що нерухомість подешевшає обвально. Нинішній темпи не виправдовують таких сподівань, і люди, котрі мають збереження, не ризикують чекати, побоюючись — «аби не рвонуло». >>

Білоруське масло нашу кашу не зіпсує

Товарообмін між волинянами та сусідами–білорусами Брестщини в усі часи розвивався як в офіційному, так і в неофіційному руслах. Достатньо подивитися, що робиться нині у прикордонних селищах та містечках у базарні дні. Українські та білоруські «човники» продовжують свій маленький бізнес, рятуючись у такий спосіб від економічної кризи. Хоча волиняни ще в радянські часи їхали до Бреста за продуктами і добротним одягом, яких на Волині чомусь не вистачало. Тепер білоруси роблять щотижневі вояжі на Волинь, щоб отоваритися, бо чимало продуктів і речей у них значно дорожчі, ніж в Україні. Так і виживають народи двох сусідніх держав, постійно тримаючи ніс за вітром кон’юнктури ринку. >>

Паперове мистецтво

«У витинанці є боязнь потрапити в плакат, карикатуру чи графіку, хоча до графіки вона таки найближча», — каже черкаський художник Микола Теліженко, проводячи екскурсію по виставці своїх витинанок у столичній галереї «Мистецька збірка». Кольорові й чорно–білі витинанки, епічні, багатофігурні й ліричні, ледь помістилися в трь­ох залах галереї і в коридорі. Не всі київські модниці, які купили вбрання із останньої колекції успішної дизайнерки Олесі Теліженко, знають, що на своїх сукнях, спідницях і комбінезонах вони носять інноваційні витинанки, створені Миколою Теліженком, батьком дизайнерки. Після «співробітництва» в колекції одягу сезону весна–літо–2009 «Татова вишиванка», де Олеся перенесла батькові малюнки на одяг, батько і донька вирішили зробити спільну виставку. >>

Іронічно про особисте

Творчий вечір польського письменника Януша Гловацького, що проходив у Молодому театрі, ведучий імпрези Олександр Ірванець розпочав... із зізнання у крадіжці. Демонструючи нечисленній публіці — партер був заповнений ледве на третину — польський театральний журнал «Діалог», зізнався, що поцупив його у Польському інституті. За версією пана Ірванця, інакше він вчинити просто не міг, бо саме в цьому примірнику була надрукована знаменита п’єса Гловацького «Четверта сестра», і взагалі, переконаний письменник, красти книжки — це зовсім не ознака поганого тону. Сумнівну ситуацію розрядили представники Польського інституту, які вже постфактум подарували Ірванцеві той журнал. >>

Форс–мажорна перемога

Матчі такої тривалості рідко трапляються навіть у НХЛ, де в іграх буває чимало пауз — чи то для реклами, чи через традиційний атрибут заокеанського хокею у вигляді бійок. Позавчорашнього вечора в Торуні збірні Польщі й України видали справжній хокейний трилер, який тривав 2 години 45 хвилин. На щастя, переможцями з цього надважливого двобою вийшли наші хлопці. І тепер для здобуття путівки до вищого дивізіону їм залишається потренуватися сьогодні на румунах, а завтра — здолати Італію. >>

Максимум напруги, мінімум несподіванок

Як і передбачалося, до півфіналів у вівторок вийшли саме ті команди, які тиждень тому здобули переконливі перемоги в першому раунді двоматчевих протистоянь. Хоча шлях туди «Барселона» й «Челсі» торували по–різному. >>

Тисячоліття на писанці

Понад тисячу писанок різних регіонів Віра Манько написала власноруч, готуючи до друку книжку «Українська писанка», за якою сьогодні навчаються писанкарювати тисячі дорослих і дітей. Свою першу писанку пані Віра написала у 1986–му: товаришка подарувала їй писачок, навчила, як класти в нього віск і як тримати над свічкою. Наступного року вже й сама навчала охочих. Коли прийшла працювати у видавництво «Свічадо», то дивувалася: за кордоном, у Канаді й США, вийшло вже чимало книжок про писанку, а от українського видання досі не було. Запропонувала директору видавництва Богданові Трояновському видати таку книжку. А він каже: «Гаразд, а де рукопис?» Отож пані Віра взялася за працю. Через кілька років, у 2001–му, вийшла друком її перша книжка, згодом двічі перевидана й перекладена кількома мовами. Розмовляю з Вірою Манько у славетному музеї «Бойківщина» у Самборі, де до Великодня відкрито виставку її писанок. В окремій шафі — частина з 650 зовсім нових мініатюрних шедеврів, уперше «оживлених» за стародавніми взірцями. >>

Апокаліпсис 28–річного союзу

На жаль, навіть винятки у Голлівуді рано чи пізно стають правилом: зіркові подружжя зрештою розпадаються. Через 28 років спільного життя подала на розлучення і дружина актора й режисера Мела Гібсона, яка народила йому сімох дітей. 52–річна Робін Мур називає підставою для розірвання шлюбу традиційні «непримиримі протиріччя», хоча папараці вже давно всьому світові показали іншу причину: останнім часом Мела не раз «застукали» в компанії удвічі молодшої за 53–річного актора росіянки Оксани, в тому числі й на пляжі. >>

ПРИКОЛИ

Нескладно шукати чорну кицьку в темній кімнаті. Особливо коли з тобою валер’янка. >>