На тлі «розмаїття» конвеєрних розважальних продуктів (ніде правди діти, наших, українських) гастрольна моновистава російського прем’єра Олега Меншикова «1900» — раритет і водночас клейнод. Цією двогодинною роботою актор (він же — режисер) не так розповідає про незвичайного піаніста, як запрошує до роздумів. Делікатно, цнотливо й неодмінно адресно спонукає кожного замислитися, де ж воно — оте, створене лише для нього (байдуже — знаного політика, спроможного дозволити собі недешевий квиток, чи скромного мистецтвознавця, якого до театру веде професійний обов’язок), місце під сонцем? Виявляється, його (місце) не завжди треба шукати — достатньо прийняти подароване Небом. Власне, оте єдине місце, де ти з Божої волі народився, прийняти й почати йому служити! >>