Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн

Немовля з електрички

Звичка харків'янок народжувати на колесах, схоже, стає традицією. Днями, як і рік тому, в електричці «Харків — Козача Лопань» з'явилося на світ немовля. Причому юним матусям в обох випадках допомогли у скрутну хвилину міліціонери патрульної служби. Як і торік, породіллю «швидка» доставила до районної лікарні і розмістила у вже знайомій за телевізійними сюжетами палаті №4. >>

Економіка

Дума про двох братів

У Краматорську Донецької області стартувала унікальна в історії нашої країни судова справа. 27-річного львів'янина Станіслава В. звинувачують у злочинах, передбачених статтями 15 та 189 Кримінального кодексу України («Замах на здирництво та здирництво в особливо великих розмірах»). Згідно з передбаченою законом мірою покарання обвинувачуваному «світить» аж 12 років позбавлення волі.
Неповторність надає судовому дійству той факт, що він пов'язаний із гучною історією зникнення півтора року тому синів підприємця Валерія Карпенка, доля яких не відома й понині. До того ж у спостерігачів процесу практично не викликає сумнівів той факт, що навколо справи двох братів-донбасівців зійшлися у протистоянні чималі економічні інтереси. Отож дрібний шахрай Станіслав В. з його егоїстичною мрією «заколотити трохи бабок» на чужому горі, мабуть, сам того не розуміючи, всунув палець у коліщата велетенського та вельми потужного механізму. >>

Андрій ШЕШЕРА

Третім будеш?

Компанія «Цифровий стільниковий зв'язок України» (торгова марка DCC) заявила про свої плани покрити мобільною мережею стандарту GSM на частоті 1800 МГц близько 80 відсотків території країни протягом двох років. У першу чергу обладнання буде встановлено у таких містах, як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Луганськ, Запоріжжя, Сімферополь, Львів. За словами президента ЦССУ Валерія Степаненка, очікується, що перший дзвінок у новій мережі буде здійснено вже у квітні поточного року. >>

Політика великим планом

В Україні «темніє» й далі

Якщо тривалий час живеш у свинарнику, невдовзі перестаєш звертати увагу на його запах і вміст. Якщо живеш в Україні, то поведінці Леоніда Кучми (який любить згадувати свинарники в постановочних інтерв'ю як приклад поворотів інформаційної політики) дивуєшся дедалі менше. Якщо працюєш на провладному телеканалі, ставишся до диктату президентської канцелярії як до вибриків канцелярії небесної, і твоя совість з кожним днем все менше опирається слову «темник». Людина — істота універсальна, вважали мислителі епохи Відродження, і в деякій мірі мали рацію. Але пристосуватися до затхлих запахів зовсім не означає їх побороти: у свинарнику треба прибирати. І якщо тележурналісти припинили галасувати про «темники», як робили це восени позаминулого року, а глядачі звиклися з існуючим ф(о)рматом телевізійних новин, це зовсім не свідчить про те, що «темники» на адресу телеканалів не надходять. І аж ніяк не означає, що з цим явищем треба мовчки миритися. >>

Володимир СЕМКІВ Дмитро ЛИХОВІЙ

Селяни і Ко

Для «середняка» не буде й п'ятака

День працівників сільського господарства позаторік довелося зустрічати в досить незвичній компанії. Пиятика в колишній колгоспній конторі. Поруч сидять директор СТОВ, його заступники і... — ні, не голова райдержадміністрації і не начальник райсільгоспуправління, бо сільгосппідприємство не належить до «крутих», — керівник районної філії одного з провідних українських банків. Кредитор і позичальник на кшталт тих, що досі вважалися злісними неплатниками, разом піднімають чарки за те, щоб вродило й наступної осені, — чим не картина для пензля художника!
Але я точно знаю, що торік вони разом не пили. І в листопаді, швидше за все, не вип’ють. А все тому, що неврожай змусив 40 відсотків господарств зернової зони не повертати минулорічні кредити, а пролонгувати їх до 1 жовтня 2004 року. Як повідомив міністр аграрної політики Віктор Слаута, йдеться про чималу суму — 875 мільйонів гривень. «Влетіли» в копійку переважно потенційно перспективні господарства-середнячки з досвідченими керівниками, які намагалися «вписатися» в жорсткі умови сучасного бізнесу. Це означає, що нині вони не можуть розраховувати на нові позички. А скоро ж — весна... >>

Михайлина СКОРИК

Тендером по бездоріжжю

З-поміж сільських районів мешканці лише трьох районів Запоріжжя стовідсотково забезпечені автобусним сполученням із райцентрами. Найменш комфортно почуваються потенційні пасажири Кам'янка-Дніпровського, Новомиколаївського, Чернігівського і Токмацького районів, де більше третини сіл і хуторів не значаться на маршрутах перевізників. Сумна статистика на тлі затвердженої Міністерством транспорту програми «Сільський автобус»: до 1 квітня 2004 року транспорт повинен заходити в усі села. Ті, щоправда, куди прокладено асфальтні дороги. До решти автоперевізники мають дістатися трьома роками пізніше. >>

Андрій БАГНЮК

Політінформація

Ківалов усядеться ще на один керівний стілець?

Відучора в Україні працює (хоча, може, ще й не встигла розпрацюватися) оновлена Центральна виборча комісія. Оперативно й без дискусій парламентарії припинили нарешті повноваження «старої» ЦВК, точніше, 12 її «застарілих» членів, і перейшли до «екзаменації» запропонованих Президентом (зі значним запізненням) кандидатур.
Усі претенденти на високі посади вершителів депутатських, мерських та президентських доль обіцяли чесно й сумлінно працювати на благо держави, дотримуватися законодавства й при виконанні своїх обов'язків бути об'єктивними. Було б значно цікавіше, якби хоч хтось чесно зізнався, що братиме хабарі, дописуватиме нулики до реальної кількості голосів, поданих за «своїх» кандидатів і вірно служитиме Банковій—донецьким—есдекам—тощо, але чомусь ніхто цього не зробив. Вочевидь, за всю свою «контору» згодом відповідатиме наступник Михайла Рябця на посаді голови Центрвиборчкому, але хто ним стане, поки що нібито не відомо, тож нечистим на руку потенційним кандидатам у президенти доведеться поки що носити хабарі всій десятці свіжоспечених центрвиборчкомівців. >>

Леся ВОЛОШКА

«Друга серія» каліфорнійського детективу

Сьогодні вночі за київським часом, тобто 17 лютого за часом американським, у штаті Каліфорнія мало розпочатися слухання справи Павла Лазаренка. Колишнього Прем'єр-міністра України судять за звинуваченнями передусім у відмиванні через банки США брудних грошей (114 млн. доларів), отриманих злочинним шляхом в Україні в 1992—1999 роках. Лазаренкові «світить» 370 років ув'язнення, тож з огляду на кількість звинувачень та обсяги справи в «паперовому» вигляді, Павлові Івановичу слід готуватися до тривалого й виснажливого процесу. >>

Інф. «УМ»

У «темниках» зарябіли знайомі прізвища

Державна податкова адміністрація вкотре підтвердила свою репутацію як ще одне силове відомство. Днями вона розпочала позачергову перевірку підприємств, створених народним депутатом Євгеном Червоненком. Одночасно амплуа податкових «силовиків» випробовується на вищому рівні, себто на рівні не так підприємницьких структур, як державних. Саме на щаблі державної влади тепер перенесено боротьбу «за справедливість оподаткування». Утім цілком очевидно, що це питання, по-перше, регулюється законодавством, по-друге, якщо воно в згаданий спосіб не вирішується, то потрібне політичне рішення. Саме останнього і добивається голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко разом з іншими народними депутатами. Він наполягає, по-перше, на розслідуванні маніпуляцій з боку уряду навколо макроекономічних показників, з урахуванням яких обраховували бюджет 2003 року. По-друге, прагне з'ясувати, як цим скористалася Державна податкова адміністрація при поверненні ПДВ експортерам. >>

Одна нога в ГП, інша — в РНБОУ

Рано всі поставили хрест на політичній кар'єрі Святослава Піскуна. Живий таки Святослав Михайлович (як публічна особа — мається на увазі). А то затягнула преса траурний марш: і настрій якийсь не такий був у екс-Генпрокурора на презентації Фонду Олени Франчук (про це «Українська правда» ще у грудні минулого року писала), і заарештують його ось-ось. >>

Наталія ЛЕБІДЬ

Ти тільки не спіткнись на півдорозі, товариш пам'ять...

СБУ вивчає питання перебування в Україні кандидата у президенти Російської Федерації Івана Рибкіна. Про це позавчора під вечір повідомила «Інтерфаксу» прес-секретар голови Служби Марина Остапенко, пояснивши, що прискiплива увага до недавнього зникнення Рибкіна, а потім його таємничої появи в Києві пов'язана, «зокрема, і з численними суперечливими заявами самого Рибкіна про його перебування в Україні». >>

Сидір ЗЛАЗЬ

Калейдоскоп

Напиши мені, Брітні, листа!

День святого Валентина для католиків, схоже, й справді неабияке свято, якщо вже дійшло до того, що Крістіна Агілера вирішила зізнатися в любові... своїй затятій суперниці Брітні Спірз! Не думайте, нічого «такого» між дівчатами немає. Просто американська Христя нарешті збагнула, що у жорстокому світі шоу-бізнесу варто не битися, а миритися, тобто шукати дружнє плече, на яке можна спертися у важку хвилину. А можливо, Агілеру просто замучили завидки, адже Брітні й досі на верхівці популярності, а вона, Крістіна, чого тільки не вигадує, аби привабити увагу публіки, а рейтинги все падають і падають... >>

Степанида ХВОЩ

Шер зробить ручкою навіть москвичам

Черговою американкою, яка вирішила піднятися на півступеня вище в зірковій ієрархії Нового Світу шляхом переселення до Світу Старого, стала співачка й акторка Шер. У цьому році 57-річна естрадна діва вірменського походження, чиє справжнє ім'я та прізвище — Шерилін Саркісян Ла П'єр, — не лише організовує свій прощальний тур і відходить від музичних справ, а й планує стати справжньою британською леді. >>

Юлія КРУТОГРУДОВА

Ой коси, коси не мої...

Не знаю, як ви, а я особисто донедавна страшенно заздрив зіркам на кшталт Ірини Білик або Вікторії Бекхем, у яких феноменально швидко росте волосся. Тільки уявіть собі — ще місяць тому дамочка бігала зі стрижкою «під хлопчика», а сьогодні вже метеляє півметровою косою! Але, як з'ясувалося, заздрити немає чому. Не знаю, як там Іра Білик, а от колишня «спайсинка» й нинішня дружина футболіста насправді хизується зовсім не натуральною, а «нарощеною» чуприною. Причому довгі коси Пош-Спайс раніше належали... «мешканкам» в'язниць Російської Федерації! >>

Гаврило СТЕПАНЯК

Цілуй, цілуй, цілуй її

Невдовзі Книга рекордів Гіннесса має поповнитися ще одним записом про не надто розумне досягнення: італійці Андреа Сарті та Анна Чен цілувалися впродовж 31 години 18 хвилин, що на 19 хвилин більше попереднього досягнення в цій самій «номінації». Відбулося це, звісно, з нагоди Дня святого Валентина, а приводом був так званий «поцілунковий марафон» у місті Віченца на півночі Італії, повідомляє BBC News. Умови змагання «цілувальників» були дуже суворими: парочки не мали права не те що відриватися від губ одне одного, а й говорити, пити, їсти, відправляти природні потреби. >>

Самійло ФОЛЬКСВАГЕН

Анекдоти

— Лікарю, ги-ги-ги! Я зовсім уже, ги-ги-ги, не можу нормально говорити, ги-ги-ги!
— О, дорогенький, вам чиститися треба! У вас дуже «зааншлагований» організм. >>

Світ

Білоруська шахівниця

Перш ніж «підібратися» до президентських виборів, що, відповідно до Конституції, повинні відбутися восени, білоруси мають пережити вибори до Національних зборів, намічені на весну. Однак досі внутрішньополітична ситуація в країні нагадує непорушну поверхню затягнутого тванню ставка, по якій зрідка розходяться кола від випадково кинутого каменя. >>

«Я країни іншої не знаю, де так вільно диха чоловік»

Бі-Бі-Сі повідомила, що має документи та свідчення про проведення владою Корейської Народно-Демократичної Республіки експериментів над політичними в'язнями з використанням хімічної та біологічної зброї. «Експерименти» полягають, зокрема, у знищенні людей у газових камерах. На підтвердження таких звинувачень Друга програма телебачення Бі-Бі-Сі 31 січня та 1 лютого транслювала двосерійний документальний фільм «Доступ до зла» про концтабори, в яких утримуються політв'язні Північної Кореї. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Приколи нашого городка

У дикому полі — без змін

Якщо вивчати етнографію винятково по анекдотах, можна встановити, що в світі існує лише два племені скнар: шотландці та габровці. Я б до цього переліку сміливо додав луганців. Габровці, кажуть, рубають своїм котам хвости — щоб ті взимку швидше в хату заходили. Луганці до такого звірства не дійшли, натомість вони свою гіпертрофовану заощадливість реалізували в архітектурі. >>

Михайло БУБЛИК

Спорт

Якщо на поле може вийти Баль,

Відверто кажучи, авторові цих рядків доводиться шкодувати, що в учорашньому анонсі матчу національної збірної проти лівійців із певною часткою скепсису поставився до запрошення на збори 22 гравців при тому, що сьогодні на поле разом із запасним голкіпером може вийти лише 19. Коли Олег Блохін зустрівся із журналістами на динамівській базі у Кончі-Заспі, захотілося забрати свої слова назад. Кадрових проблем в «експериментальної» національної збірної перед африканським спарингом — вище даху. Що вже казати, якщо на всю Україну залишилося тільки четверо «готових до вживання» захисників належного рівня! Чи не є підвищений травматизм найкращих «руйнівників» країни не випадковістю, а правилом, що випливає з усіляких «методик Зеленцова», спрямованих на універсалізацію гравців оборонного плану. Справді, важко згадати, коли наставник першої команди країни міг зібрати найкращих кандидатів у цьому амплуа. >>

Ігор КОРОЛЬОВ

ФУТБОЛЬНА МОЗАЇКА

На адресу ПФЛ надійшов офіційний лист із ФК «Карпати» (Львів), у якому галичани просять вважати недійсною раніше подану заявку на участь у розіграші Кубка Інтертото 2004 року. Тобто керівництво «Карпат» дослухалося до порад тренера Маркевича та багатьох фахівців про надмірні навантаження, які спричиняє участь команди в міжсезонному єврокубку. >>

Нестор ДИМ

«Бронза» буває і з кулаками?

Хокейний клуб «Рига-2000» — лідер скромного латвійського чемпіонату, так само, як «Сокіл» — українського, — в цьому сезоні в першості СЄХЛ зірок із неба не хапає. Але, навіть втративши шанси на медалі останнього турніру Східноєвропейської ліги, є вельми міцним горішком, у чому минулих вихідних мав змогу переконатися київський клуб, котрий продовжує боротьбу за третє місце в СЄХЛ і не має права програвати. Кожне вдале завершення атаки в спареній дуелі з рижанами давалося українцям через силу, зі скреготом. Варто згадати, що в Латвії підопічні Олександра Сеуканда двічі поступилися — 0:2 й 1:2, а цього разу «мінус» у вигляді чужого майданчика хокеїсти «Риги» намагалися перекрити кращим володінням прийомами кулачного бою. Крім того, як пояснив Сеуканд, відбиток на виступ «Сокола» наклала втома київських хокеїстів після участі в мінському етапі «Єврочеленджа» фактично під маркою збірної України. >>

Надія ГОНЧАРУК

Українські паралімпійці — серед перших

Доки в нашій державі є паралімпійці, спортивне реноме України залишатиметься на висоті. Можна тільки подякувати цим мужнім людям за те, що, поки «здорові» спортсмени скаржаться на нестачу фінансування, брак нормальних баз для тренувань та інші проблеми (яких, безперечно, в українському спорті значно більше, ніж позитивів), вони знову й знову піднімаються на п'єдестал пошани, перемагаючи суперників із значно багатших і «ситіших» країн. І фінальний етап Кубка світу з лижних гонок, що 15 лютого завершився в канадському містечку Орфорд, вкотре довів, що в наших спортсменів «з обмеженими можливостями» можливості духу насправді не обмежені. >>

Інф. «УМ»

ХРОНІКА

>>

Минуле і думи

Голод у системi сталiнської стратегiї

Усі ми вийшли з ідеологічної держави, де панувала своя філософія релятивізму, своя теорія світового комунізму і горезвісна практика, яка витісняється з пам'яті, як поганий сон про безупинну напасть і погоню за людиною. Однак не треба забувати, що все це разом і творило наступальний дух тоталітаризму і формувало свідомість людей. З філософії я хотів би взяти два положення.
Відносність істини. Від теорії пізнання це переходило в практику легальної брехні. Якщо нема істини, то нема спільної мови і обов'язкових правил гри. Комуніст не визнає діалогу, бо він має свою правду, і то газета «Правда». >>

Культура

Подвійна жіночність «Летючої миші»

Жінка, як відомо, з нічого може зробити три речі: капелюшок, салат і скандал. Але це так, коли «нічого» є дійсно абсолютним, оскільки насправді жінки набагато вигадливіші й талановитіші. Минулих вихідних у Театрі оперети давали прем'єру «Летючої миші», режисером-постановником якої є народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко, а диригентом-постановником — Оксана Мадараш. Оперета Штрауса завжди була класикою жанру, у подвійній же жіночій транскрипції вона зазвучала особливо насичено, іскрометно, а той феміністичний натяк, який був закладений у лібрето і який чоловіки-режисери воліють здебільшого не помічати, цього разу вийшов особливо промовистим. >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

Скільки ми рушників полотняних навишивали,

Хто бачив мультик про Кротикові штани із відомого чеського «радянського» серіалу про кротика, той може собі приблизно уявити...процес створення традиційного українського рушника. Нехай вас не шокує порівняння із масової культури, технологія виготовлення тканини що на кротикові штани, що на рушник чи намітку в давні часи була однаковою. Для сучасної людини, яка автентичні українські рушники бачить здебільшого в етнографічних музеях, важко навіть уявити, яким довгим був шлях від стебла коноплі чи льону до мистецького шедевру, намальованого заполоччю на полотні. А в Україні рушник був у кожній хаті, навіть у найбіднішій, до того ж у «промислових масштабах». «Напрясти й наткати треба було на всю сім'ю, та ще й податки сплатити полотном, рушниками й ряднами. Тому й сиділи жінки за прядкою, з кужелем та веретеном у руці з осені до весни. На добу пряли по сім-десять годин: одну мичку — за годину, за п'ять годин — починок, за пять вечорів — куделю» — читаємо у книзі «Українські рушники», відомого етнографа Лідії Орел. >>

Валентина КЛИМЕНКО

Пiсля «Суперсиметрiї» — суперакустика

Ніколи ще «Океан Ельзи» не обростав такою кількістю чуток, як зараз. Грудневий виступ у Львові показав: «Океан» іще не пересох, драйву стало не менше, а Вакарчук як ліричний герой теж виглядає непогано. От хіба на сцені з'явилися нові музиканти, дівчата-вокалістки, які свого часу брали участь у записі «Суперсиметрії», азербайджанський перкусіоніст Вадик Балаян (із ним «океани» познайомились іще тоді, коли жили у Львові) та струнний квартет молодих музикантів, студентів консерваторії. Згодом Святослава чомусь почали запитувати, чи не збирається він заспівати, як Олег Скрипка, без свого гурту. І ледве Славко запевнив усіх, що йти з гурту, якому віддав майже десять років життя, нікуди не збирається, пішли чутки, що відтепер «Океан Ельзи» буде концертувати тільки на невеликих майданчиках. Така річ неабияк здивувала прихильників гурту. І, найцікавіше, виявилася правдивою. Словом, іще не було виступів, а вже не на жарт розхвилювали хлопці народ. >>

Аліна СТРИЖАК

У номер

Мiлiцiя не розминулась iз прокурора

Для тридцятирічної Тетяни Фоменко, слідчого Дзержинського райвідділу міліції Харкова, це повернення з роботи додому було останнім. Близько 22-ї години вечора сталося сильне лобове зіткнення автомобіля «ВАЗ 2108», в якому перебувало п’ятеро представників Дзержинського райвідділу міліції, і «Крайслера» — службового автомобіля прокурора Київського району Харкова. Жінка — Тетяна Фоменко, котра сиділа на передньому сидінні, — загинула. >>

Інф. «УМ»

Люк ціною життя

Один робітник загинув, ще один важко травмований унаслідок нещасного випадку, на підприємстві «Рівнеазот». Перед цим у залізничному цеху заводу при підготовці цистерни, у котрій попередньо зберігався бензол, було виявлено пошкодження люка цистерни. Двоє робітників мали поремонтувати люк, провівши необхідні зварювальні роботи. >>

Руслан САВУЛЯК

Електронні листи до Бога

Побожні євреї, які хотіли звернутися до небесної канцелярії з якимсь проханням, упродовж віків повинні були їхати до Єрусалима, де вкладали в щілини Стіни Плачу записки з текстом мрії. Відповідно до єврейської традиції, Бог виконує прохання, вміщені в Стіні, що, як вважають, є залишком стародавнього храму Соломона. >>

Навчені досвідом трьох воєн

Сьогодні у Пакистані завершуються триденні пакистано-індійські мирні переговори, головною темою яких було врегулювання проблеми спірного штату Кашмір, повідомляє агенція «Ассошіейтед Пресс». Це перші такі переговори за останні три роки між двома ядерними країнами, конфлікт 2002 року між якими мало не переріс у чергову, четверту, війну. Її було відвернено лише завдяки міжнародному втручанню. Саме тому за переговорами напружено стежать не лише у двох зацікавлених країнах, але також у всьому світі. У перший день переговорів делегація МЗС Індії на чолі з Аруном Кумаром Сінгхом зустрілася з головою МЗС Пакистану Ріазом Хохаром у столиці країни — Ісламабаді. Оскільки першу зустріч було охарактеризовано в ЗМІ двох країн як «сердечну», то вчора розмови продовжилися у більш камерній та неофіційній атмосфері на гірському курорті Мурріє, що за 50 кілометрів на північний схід від Ісламабада. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

«Це був замах на правосуддя!»

Схоже, що причини вибуху в Дарницькому суді столиці визначено остаточно. І хоча правоохоронці ще досі відмовчуються і говорять про дві основні версії — побутова причина та зловмисний підрив (офіційних же висновків комісії ще немає), судді з усією відповідальністю повідомляють громадськості: у суді вчинили терористичний акт. «Це був замах на правосуддя, — заявив журналістам начальник управління Державної судової адміністрації Києва В'ячеслав Буденко. — Я з усією відповідальністю повідомляю: у приміщенні Дарницького суду жодних ремонтних робіт не проводилося і не планувалося, ніяких газових балонів, як кажуть правоохоронці, у нас не було. Епіцентр вибуху — у туалеті на другому поверсі. Як сказали нам фахівці-піротехніки, за метр від підлоги був вміщений вибуховий пристрій еквівалентом щонайменше 1,5 кілограма тротилу. А за деякими даними, еквівалентом у 4 кілограми». >>

Марина ТКАЧУК

УТОЧНЕННЯ

У матерiалi пiд такою назвою (номер «України молодої») від 14 лютого 2004 року передостаннє речення слід читати так: «Саме на підприємство ТОВ УКНК «транс-Юг», чиї 26 відсотків належать Укртранснафті, голова правління останньої Станіслав Василенко поклав функції узгодження умов експерименту з іноземними учасниками проекту». >>

ІнФорУМ

Не спішіть через Бистре

Багаторічна тяганина навколо Дунайського заповідника так і залишається у «підвішеному» стані (як вже писала «УМ», Міністерство транспорту ініціює створення в його центрі судноплавного каналу). Хіба що у боротьбі за сумнозвісне гирло Бистре розробники проекту все частіше вдаються до протизаконних «прийомів». Останнім став Указ Президента України Леоніда Кучми від 2 лютого 2004 року «Про розширення території Дунайського біосферного резервату». Розширення заповідника — справа благородна і суспільно важлива, а для людей, далеких від цієї історії, — майже покровительська. Проте за, здавалося б, красивою і перспективною назвою указу приховується чергове намагання «просунути» проект каналу, проти якого так виступають вітчизняні та закордонні науковці. «Головна «сіль» документа, — говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, — не в тих 3850 гектарах, які, до речі, надаються заповіднику без вилучення у землекористувачів — відтак резерват не буде їх власником, і не у 1296 гектарах, що приєднані з вилученням (вони не мають жодної екологічної цінності — з таким же успіхом до заповідника можна було б «приписати» смітник біля Одеси). Головне — у «цікавому» пункті № 4. У ньому йдеться про зміну в зонуванні ДБЗ, викликану необхідністю побудови каналу Дунай—Чорне море через гирло Бистре». >>

Марина ТКАЧУК

З літака — в ресторан і назад

Історія кохання Ірини Сандуляк та Андрія Білоуса зі Львова розпочалася ще сім років тому, коли вони були студентами факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Знайомство почалося з казусу. З Андрієм навчався дуже схожий на нього однокурсник. Подібний настільки, що спочатку Іра їх постійно плутала і не могла розрізнити, де хто є. І щоб не потрапляти в незручні ситуації, вирішила не вітатися з обома хлопцями. Історія замовчує, скільки продовжувалося це непорозуміння. Але десь напередодні Дня всіх закоханих студенти традиційно пили каву у дворику біля університету. Там Ірина нарешті навчилася розрізняти «близнюків». А вже День святого Валентина пара святкувала разом. За рік, у цей же день, закохані завели кота як провісника майбутньої сім'ї, бо, як зізнався Андрій, вже мали потребу піклуватися про когось. Ще за рік так бурхливо відзначили «своє» свято, що за дев'ять місяців Андрій забирав Іру з пологового будинку. >>

Інф. «УМ»

Звідкіль дрівцята?

Черговий, вже третій цього року, конфлікт стався між прикордонниками та жителями села Дроздинь Рокитнівського району Рівненщини (про попередні «УМ» інформувала читачів). Селяни свято впевнені, що нічого злого не роблять: просто живуть за старою звичкою, коли кордону між Білоруссю та Україною не було. За своїм сценарієм інцидент поблизу застави Березово нагадував попередні. Знову охоронці кордону затримали вантажівку ГАЗ-66, завантажену деревиною. Водія залишили за кермом, а двох пасажирів прикордонники пересадили у службову машину. >>

Руслан САВУЛЯК

Дні і ночі бiля мартенівських печей не зімкнути нам очей

Небажання власників індустріальних монстрів усерйоз опікуватися технічним переозброєнням заради оздоровлення довкілля спорадично призводить до позаштатних ситуацій. Чергова з низки зафіксованих на комбінаті «Запоріжсталь» трапилася 15 лютого. На щастя, обійшлося без жертв, інформували «Україну молоду» в облуправлінні МінНС. А жовта хмара, яку могли бачити місцеві мешканці над Заводським районом, здіймалася через те, що в мартенівському цеху з печі «втекло» близько двохсот тонн чавуну. Ось і «збагатилася» атмосфера викидами пару і залізовмісних компонентів. Технічний директор «Запоріжсталі» Олександр Путнокі пояснив, що прогоріла футерівка і броня бокової правої стінки міксера №2. Фахівці міської СЕС підтвердили, що отруйні речовини в атмосферу не потрапили. >>

Андрій БАГНЮК

Урок одного життя

Наш недосконалий світ навіки полишив Іларіон Чолган. Письменник і лікар. Полишив Він світ цей не в Україні. В Нью-Йорку, на Брайтоні. Він народився українською людиною і пережив увесь типовий набір пережиттів, властивий його поколінню в цілому і творчій особистості в еміграції зокрема. Українська Америка 50—60-х для сучасних дослідників — унікальний урок культурної самоорганізації. Чолган зі своїми оповіданнями та п'єсами був одним зі стовпів тієї самоорганізації. >>

Копійки для папірців

Знайти документи XV століття у нинішніх архівах легше, ніж документи часів незалежної України. Поки що з цим проблем не виникає. Натомість запит громадян щодо своєї трудової діяльності в установі, яку ліквідували або реорганізували, не залишивши правонаступників, залишиться безрезультатним. Адже не в кожній області ще створено так звані трудові архіви. Окрім цього, деяким власникам приватних фірм вигідніше знищити всі документи, ніж передати їх на зберігання. На цій та інших проблемах зосередили увагу учасники розширеної колегії Держкомархіву, яка відбулася у Рівному. За словами голови Держархіву Геннадія Боряка, всі проблеми галузі виникли переважно через нестачу коштів. >>

Руслан САВУЛЯК

Пам’ятник замінять ресторани?

Миколаївський монумент суднобудівникам прикрашає центр міста вже п’ятнадцять років. І досі він нікому не заважав. Розмови про те, що на нинішньому місці пам’ятник став незручним, почалися після грудневої сесії міськради. Тоді група депутатів запропонувала посунути пам’ятник на честь доблесної праці корабелів iз «насидженого» місця, а звільнену ділянку передати товариству з обмеженою відповідальністю «Юнімаркіт-Ойл» для будівництва культурно-розважального центру і підземного переходу через проспект Леніна та вулицю Радянська. >>

Не малюйте гроші — й будете хороші

Якось відомий гуморист сказав, що у Штатах ніколи не бачили великої кількості готівкових доларів, тому що вони всі за межами країни. Слід додати, що і фальшиві також. Так, за словами заступника правління комерційного банку «Фінанси та кредит» Ігоря Львова, 60 відсотків доларових купюр в Україні — підробні. Така ж ситуація і в більшості європейських країн: понад половину готівкових «баксів» різного номіналу родом не зі Сполучених Штатів. Найменш привабливі для фальшивомонетників купюри номiналом у 250, 500, 1000 доларів, але вони не такі ходові, як їхні «брати менші», а в Україні таких купюр взагалі практично ніхто не бачив. Як пояснив Ігор Львов, незважаючи на те, що американські долари — найбільш підроблювана в світі валюта, найменше їх, як не дивно, на історичній батьківщині — в Америці, оскільки самодруком таких грошових знаків промишляють, як правило, за її межами. Фінансисти пояснюють це тим, що досить тривалий час ця валюта не змінювала обличчя, а ротацію почала проходити протягом останніх трьох років: почали наносити нові захисні елементи, змінювати папір. >>

Інф. «УМ»

Від боргів «виручила» смерть...

Коли місцеві жителі виявили два трупи, які висіли на одному дереві в невеликому парку біля Музею Пестеля в Тульчині, вони не могли не жахнутися. А ще більше вразило те, що на акт групового самогубства відважилися двоє юнаків, яким би ще жити і жити: меншому — 15 років, старшому — 17. Хлопці між собою дружили, тому й вирішили піти зі світу разом. Скористались для суїциду однією мотузкою, яку серединою прив'язали до дерева, а на кінцях зробили по зашморгу. >>

Вiктор МЕЛЬНИК

Дівоча пам'ять бабці Софи

«Та ні, що ви!.. Це ж було не тоді!..». Уточнення на кшталт наведеного вище вельми часто можна почути з вуст Софії Русанової, мешканки села Нововасилівка, що простягнулося неподалік околиць курортного Бердянська. Жінка дійсно має унікальну, якщо зважити на її вік, пам'ять. «Бабця Софа? Так це ж наша жива історія, — жартують сусіди. — Ходяча енциклопедія!». Жінка справді була свідком низки епохальних подій, народившись у 1904-му; багато з пережитого вкарбувалося у її пам'яті. Найтрагічнішим епізодом особистого життя жінки, котра народила вісьмох дітей, була смерть чоловіка. Скромно відзначили родиною срібне весілля — і невдовзі годувальник сім'ї відійшов у світ інший... Так і залишилася вона вдовою, попри те, що женихалося півсела. «Ніколи було з тими залицяльниками «переговори» вести, — відмахується пані Софія. — Дітей тре було годувати, у люди виводити». >>

Андрій БАГНЮК

Після лекцій — на масаж

Минуле нас привчило, що всілякі «спецзаклади» — поліклініки, магазини тощо — бувають для «спецконтингенту» — тих, хто стоїть на владних щабелях, а тому має право... Лікувально-оздоровчий центр, що відкрився в Українській академії банківської справи, за своїм рівнем — як виконання, так і обладнання — цілком може позмагатися з колишніми «спецухами». А обслуговуватимуть тут студентів та викладачів сумського вищого навчального закладу. >>

Алла ФЕДОРИНА