А за «Дубом» знову скарб

Днями завершилися розкопки ще однієї підводної знахідки гідроархеологів Національного заповідника «Хортиця» козацького судна «Дуб», яке датують періодом російсько–турецької війни 1735—1739 років. Дослідники знайшли корабель ще в 1999 році, проте не отримали належного фінансування, аби до кінця дослідити знахідку та забезпечити її майбутнє консервування. «Підводні розкопки» судна розпочались лише у травні цього року за сприяння Президента України Віктора Ющенка та мецената Дмитра Швеця. А вже сьогодні археологи готуються до підняття корабля на поверхню. >>

Обійшлися без залякувань

Пару тижнів тому поширилися чутки, ніби по приїзді до Києва на початку липня президент УЄФА Платіні оголосить, що чемпіонат Європи з футболу в України відбирають. Насправді все виявилося не так страшно, як можна було очікувати, виходячи з не надто приємної ситуації, в якій ми опинилися: за рік і три місяці з моменту здобуття права на Євро–2012 справа далі паперів не пішла. >>

Сніп мільйон береже

Візит Президента України Віктора Ющенка на Одещину почався з символічного подарунка від місцевих хліборобів. Біля трапу літака керівник Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк вручив главі держави пшеничний сніп, що символізував перший мільйон тонн зерна, зібраного за останні два тижні на ланах регіону. >>

Земляку, не цураючись мітли

Павло Беринда, більше знаний у вітчизняній історії під чернечим іменем Памва, через три з половиною століття повернувся в рідні місця в монументальному образі монаха–мислителя, створеному івано–франківським скульптором Володимиром Довбенюком. >>

Не розрахувався – сиди вдома

Боржники вже «дістали» комунальників. Особливо ті, що зовсім не є бідними, а за послуги вчасно не сплачують через елементарну недисциплінованість та відсутність ефективних засобів покарання. Багато з таких у Тернополі запросто можуть дозволити собі, наприклад, поїздки за кордон. Дізнавшись про відповідний досвід російських колег, тернопільські комунальники вирішили вплинути на боржників саме таким чином. >>

Молодим усюди в нас дорога

Згідно з розпорядженням глави держави Кабміну доручено напрацювати способи й заходи щодо реалізації президентського указу. До 1 жовтня, йдеться в документі, розміщеному на офіційному сайті глави держави, необхідно створити оргкомітет із підготовки й проведення Року молоді в Україні. У нього мають увійти представники влади й, обов’язково, представники молодіжних організацій. В указі також перераховуються найбільш важливі молодіжні потреби, на які слід звернути особливу увагу міністерським посадовцям. >>

Поважайте інспектора!

Державтоінспекція Чернівецької області впроваджує новий експеримент у боротьбі з хабарництвом на дорогах. «Отримання хабара принижує гідність співробітника ДАІ», — повідомленням з цим твердженням, за усним дорученням особовому складу начальника ГУ МВС України в Чернівецькій області Георгія Проскурняка, розклеять на всіх службових автомобілях співробітників ДАІ. >>

Куріння шкодить здоров’ю

Молодик гостював у своїх знайомих в обласному центрі, однак тієї воїстину глупої ночі в районі Дніпрогесу опинився чомусь сам. Там його бачив один з охоронців гідроелектростанції: хлопець сидів на перилах і смалив цигарки. А о третій годині на пульт чергового міськуправління Міністерства з питань надзвичаних ситуацій надійшов сигнал про падіння з греблі людини, повідомив начальник цього відомства Сергій Дронов. >>

Київ ся хрещає!

Його Всесвятість Вселенський патріарх Варфоломій прийняв запрошення Президента України Віктора Ющенка взяти участь у святкуванні 1020–річчя Хрещення Русі в липні—серпні цього року. До секретаріату Президента надій­шло офіційне підтвердження з Константинополя: «Святий і Священний синод на своєму черговому засіданні розглянув запрошення відправити в Україну патріаршу делегацію для участі на торжествах 1020–річного ювілею хрещення Київської Русі. >>

Вітер свободи

Кінофільм Михайла Ткачука я б назвав «Таємниця Норильського повстання». Бо «загадка» — то більше в стилі раціоналістичному. А в таємниці є щось від духу нашої історії. Справді, уявімо тільки: зона вічного холоду, в якому завмирає душа. В зоні напівживі «раби ВКП(б)» з травмованою в полоні пам’яттю і без просвітку надії. Зона — то тільки один з острівків імперії рабства — острівець архіпелагу ГУЛАГ. Його можна — за велінням Кремля — залити кулеметним вогнем і поскидати розстріляних в провалля — без усякого сліду. Маленькі експерименти, ніби репетиції того пекла, проводяться серед білого дня. >>

«Злочин» як зброя

Монументальна книга «Злочин» присвячена пам’яті жертв різних окупаційних режимів на теренах України. На понад 500 сторінках цієї двокілограмової книги — спогади, свідчення і розвідки українців із різних континентів. Утім до книжки увійшла лише частина матеріалів, надісланих на адресу редакції видання в Мельбурні. Це дописи 140 авторів з України, Австралії, Польщі, США, Латинської Америки, Канади. Ініціатор видання — відомий український діяч в Австралії Петро Кардаш. Він із 1960–х років популяризує українську культуру в Австралії. Контактував із нашими дисидентами, його не раз затримував КДБ. Із початку 1990–х ініціює й упорядковує видання «Україна: історія і мистецтво», «Українці у світі», «Слава українського козацтва». >>

«Для паралізованих людей зйомки були неймовірною пригодою»

Артур Жмієвскі — сучасний мультимедійний митець: режисер, фотограф, чільний представник польського критичного мистецтва. Його концептуальні проекти беруть участь у найпрестижніших мистецьких форумах (касельська «Документа», венеціанськаська Бієнале, варшавська «Маніфеста»), їх показують чи не в кожній країні світу як зразок західного авангардного кінематографа. Днями він разом із куратором та координатором варшавського Центру сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» Мареком Гоздзєвскі презентував свої роботи в українській столиці в рамках циклу «Відкритий архів» Польського інституту в Києві. >>

Чикаго—Париж—Москва—Київ—Одеса

На одній із найславетніших вулиць — Дерибасівській — простонеба відбувся традиційний одеський книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Прикметний він тим, що тут влаштовують аж два конкурси. Перший —«Мистецтво книги»: огляд найкращих видань, привезених до літньої Одеси видавцями не лише з України, а й із Росії. Другий — «Одещина на книжкових сторінках»: прискіплива ревізія всього, чим збагатився пишний одеський міт за останній рік.
Перший конкурс, як і на всіх інших книжкових ярмарках, — ситуативно–випадковий: оцінюють лише привезене, а їздять по виставках далеко не всі видавці. Тому можливі дивовижі, як–от нині: титул «Топ–книга» дістав альбом «Український модернізм 1910—1930» (Хмельницький: Галерея), випущений ще два роки тому. Утім це презентативне видання поволі, але стабільно продається, що засвідчує його мистецьку вартість (у рейтинґу «Книжка року’2006» — №4 в номінації «Візитівка»). >>

Реформи і амбіції

Згідно з розпорядженням Юлії Тимошенко, міністри її кабінету мають по черзі, але щодня звітувати перед журналістами про досягнення у своїй галузі. Найдисциплінованішим виявився міністр культури і туризму Василь Вовкун. Правда, за півроку роботи це була лише третя його зустріч із пресою, але надалі пан міністр пообіцяв зустрічатися з представниками ЗМІ щотижня. >>

А Бандера рубає дрова...

...Цьогорічні Зелені свята збіглися зі святкуванням 850–річчя баварської столиці — Мюнхена, в рамках якого й відбувався Тиждень української культури. Недільний Мюнхен (до речі, місто–побратим Києва, що зафіксовано на фасаді магістрату гербом української столиці в російській транскрипції KIEV) буяв розкішшю баварського народного вбрання, етнічною музикою та запахом пива. А тут, у передвечоровій тиші неозорого цвинтаря на могилі Степана Бандери, відбувалася панахида. Чесно кажучи, колись думала: чому соратники Бандери не спромоглися на більш величний пам’ятник своєму провідникові, аніж простий білий хрест?! Аж саме там зрозуміла, що строго виконана робота надмогильного пам’ятника Бандері ще одним знаменитим українцем — скульптором Джорджем Круком є неодмінною асоціацією з іменем вождя українських націоналістів і жоден інший пам’ятник не ніс би того емоційного і смислового навантаження, яке несе Хрест. >>

Та, що слухає овації

Після першої режисерської роботи — Woyzeck за Георгом Бюхнером — харківський актор і режисер Олександр Ковшун поставив ще один екзистенційний твір — «Дівчину моєї мрії» відомого російського автора Микола Коляди (театральна назва — «Та, що слухає кроки»). Драматург не лише дозволив постановку (гонорар — 8 % від касового збору), а й одразу ж запросив колектив на свій театральний фестиваль до Єкатеринбурга. За два місяці праці твір Коляди з моновистави перетворився на мікс–екзистенцію, поєднану з філософією Семюеля Беккета. >>

Красива епоха під палітуркою

Днями в київських книгарнях з’явилася книга історика українського козацтва Володимира Свербигуза «Батурин. До ґенези українського самодержавства» (Видавничий дім «Києво–Могилянська академія»). Як зазначає автор, книгу підготовлено до 340–ї річниці заснування дер­жавного правління в Батурині. Збірку укладено з авторських статей, опублікованих цьогоріч в «Україні молодій» під рубрикою «Красива епоха». Це видання вийшло у світ завдяки фінансовій підтримці Народного Союзу «Наша Україна». >>

Візитка без назви

Складно презентувати диск, який не має назви. Але так склалося, що перша серйозна CD–робота Харківської філармонії з’явилася без заголовка. На обкладинці — лише імена дириґента (художній керівник і директор філармонії Юрій Янко), виконавця і композиторів. Філармонія, її бізнесові партнери і студія звукозапису «НН» сподіваються, що за цим диском ітиме золота серія класики по–харківському. >>

І «за» — зась, і «проти» — годі

Заради забезпечення громадського порядку, аби запобігти можливим спробам інспірування конфліктних ситуацій та антигромадських проявів Одеський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов Комінтернівської райдержадміністрації про заборону проведення публічних акцій «за» чи «проти» міжнародних військових навчань «Морський бриз–2008» на території Комінтернівського району. У рішенні, оприлюдненому позавчора головуючою на суді Світланою Король, ідеться про термін із 2 до 31 липня включно та територію Чорноморської селищної ради на відрізку автодороги Одеса–Миколаїв між Одесою й селом Сичавка. >>

Віра Ульянченко: Фан–зони на Євро–2012 будуть і в Білій Церкві

Так збіглося, що річниця заснування «України молодої» припадає саме на той день, що й призначення Віри Ульянченко головою Київської обласної держадміністрації. Тому вчора, коли Віра Іванівна по телефону вітала «УМ» із 17–річчям, вона похвалилася і власною річницею — двома роками перебування на посаді. Пані Ульянченко належить до близького оточення Віктора Ющенка, вона й раніше справляла значний вплив на українську політику, залишається впливовою й зараз, поєднуючи це з бурхливою господарською діяльністю на Київщині. Віра Іванівна якраз їхала дорогою з Обухова й Трипілля після чергового виїзду «на місця», тому згадувала трипільську культуру навіть у контексті своєї зустрічі з Мішелем Платіні, яка відбулася напередодні... >>

«Смертельне» звинувачення

Давня неприязнь політичних опонентів увінчалася новим скандалом. «Я не здивуюся, якщо в ході слідства з’ясується, що до вбивства Євгена Кушнарьова причетний заступник голови облдержадміністрації Сергій Стороженко особисто або його підручні з кримінальним минулим», — заявив журналістам позавчора увечері голова Харківської обласної ради Василь Салигін. Він стверджує, що має власну версію трагічної загибелі свого однопартійця (нагадаємо, два роки тому нардеп від Партії регіонів Кушнарьов був поранений під час полювання й помер у лікарні) і готовий розповісти про все слідчим. >>

Вадим Гутцайт: Справжній фехтувальник має бути вовком

Спортивні змагання високого рівня Україна приймає нечасто. Слідом за чемпіонатами Європи з важкої атлетики й художньої гімнастики, які відбулися в Києві в 2004 році, третім турніром подібного рангу стала континентальна першість фехтувальників. Із 5 до 10 липня цей чемпіонат прийматиме столичний Палац спорту. Перед стартом кореспондент «УМ» поспілкувався з головним тренером української збірної Вадимом Гутцайтом. Молодий фахівець зберіг чудову швидкість реакції із часів виступів на доріжці, тож під час бесіди встигав перебирати кнопками мобільного телефону й вітатися з колегами, які проходили поруч у Міністерстві молоді, сім’ї й спорту. >>

Мініатюрний мегаполіс

Автотраса, що найкоротшим маршрутом з’єднує Івано–Франківськ зі Львовом, на 25–му кілометрі правим узбіччям торкається західної околиці Галича. Рейсові автобуси й маршрутки лише на мить пригальмовують тут на імпровізованій зупинці, впускаючи–випускаючи пасажирів, і мчать далі. Ні на оригінальний автовокзал, гідний величного топоніму, ні хоча б на скромненьку автостанцію місто не розжилося.
Від траси до головного міського майдану — рукою подати. Кілька десятків кроків — і перед тобою відкривається симпатичний історичний центр із храмом Різдва Христового та пам’ятником кінному Данилу Галицькому, обрамлений крамничками й адміністративно–банківськими офісами щільної дво– і триповерхової забудови. Врізнобіч від майдану розбігаються звичні для типового «сільського» райцентру вулички з вибоїстим асфальтом. >>

Рвонуло під Повалій

Святкування Дня незалежності у столиці «найстабільнішої» держави Європи закінчилося трагічно. У ніч із четверга на п’ятницю, під час святкового концерту біля стели «Мінськ — місто–герой» стався вибух саморобного пристрою. Дякувати Богові, загиблих немає, але близько 50 чоловік одержали поранення, з них три десятки шпиталізовані. На місці події міліція знайшла ще один вибуховий пристрій, який не спрацював. >>

Кому війна — мати рідна?

У Південній Осетії оголошено загальну мобілізацію. Причиною для такого рішення президента невизнаної республіки Едуарда Кокойти став обстріл її столиці Цхінвалі в ніч із 3 на 4 липня. Як стверджують представники південно–осетинської влади, масований удар по Цхінвалі з мінометів та гранатометів був завданий із боку грузинського села Нікозі. За даними співголови змішаної контрольної комісії з урегулювання грузино–осетинського конфлікту Бориса Чочієва, в поле обстрілу потрапили дев’ять житлових будинків. Загинуло двоє людей, поранені одинадцятеро, повідомляє «Інтерфакс». >>

Тато й мама: два в одному

Перший у світі вагітний чоловік більше не вагітний. Учора Томаса Біті, який став сенсацією завдяки своєму «цікавому стану», виписали з пологового відділення госпіталю штату Орегон, де він 29 червня народив здорову дівчинку. Свіжоспечений «тато–мам» виглядав стомленим і виснаженим — у нього навіть не було сил тримати доньку на руках, тому немовля везла у візочку медсестра. >>

Чоловік–вогонь і жінка–вода

Мовознавці виводять назву цього стародавнього свята від санскритського «куп» — блищати, переливатися, що вказує на зв’язок із сонцем. У радянські часи свято стали вважати «плодом забобонів» і «пережитком минувшин». Його все ще святкували переважно по селах, утім за дивовижними, створеними в клубах, сценаріями. Пам’ятаю найперше Купала, на яке я потрапила восьмирічною дитиною, гостюючи в бабусі на Полтавщині. Святкували його всім селом, хлопці десь добували гумові колеса, складали їх на купу і палили всю ніч, від чого довкола плив страшенний сморід. Дівчата у спідницях із вербових гілок танцювали і співали пісень, а керував святом… Нептун із саморобним тризубом. Поступово в багатьох регіонах свято Купала для молоді, як і будь–яке інше свято, перетворилося на банальну нагоду зібратися за пляшкою і втратило будь–який сакральний зміст. Останнім часом Купала набирає популярності серед «просунутої» молоді, яка цікавиться історією і культурою свого народу. Святкують його з 21 на 22 червня або з 6 на 7 липня — коли кому до вподоби. Обряди однакові — як наприкінці червня, так і на початку липня. Тому охочі посвяткувати в липні можуть використати досвід своїх «попередників». >>

Хіп–хоп під берестом

Із десяток наметів на зеленій галявині, перед ними — майданчик, де багато дітей. Це літня історична школа, вперше організована в селі Кононівка на Черкащині. На отій зеленій галявині колись розташовувалася садиба відомого громадського діяча і мецената Євгена Чикаленка. У нього гостювали Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський. Коцюбинський навіть написав тут один із найвідоміших своїх творів — «Інтермецо», присвячений кононівським полям — отим, що їх діти щоранку бачать, виходячи з наметів, і щовечора милуються, як за них заходить сонце. Упродовж дня діти, окрім спортивних змагань і конкурсів, їздять на екскурсії історичними місцями Черкащини. Скажімо, в Канів на могилу Тараса Шевченка, у Богданівку — на батьківщину художниці Катерини Білокур, у Чигирин і Суботів — на родинне обійстя гетьмана Богдана Хмельницького, до Холодного Яру і Мотронинського монастиря, де зберігся дуб Максима Залізняка. Потім, на «розмові під берестом», обговорюють побачене і дискутують про україн­ську історію та роль у ній видатних постатей. Ті берести садив ще Євген Чикаленко, деревам понад 100 років. >>

Мода в гостях у Родена

Цього тижня всі зіркові шанувальники мистецтва моди намагалися викроїти зі свого напруженого графіка бодай день, аби вирватися в Париж. Адже там проходило найбільше свято всіх модників — Тиждень високої моди. Звісно, речі, які пропонують нечисленні дизайнери, що мають право брати участь у показах «от кутюр», на прогулянку чи в офіс не вдягнеш. Але на те вона й висока мода, щоб нею переважно милуватися, а не використовувати з прикладною метою. >>

«Друзі» повертаються

Після успіху повнометражної версії серіалу «Секс і місто» перенести своє дітище на широкий екран вирішили автори ще одного надпопулярного «мила». Як повідомляє газета «Дейлі мейл», у найближчі півтора року розпочнуться зйомки фільму «Друзі». Актори, які зіграли головні ролі в однойменному серіалі 1990–х — Дженніфер Аністон, Кортні Кокс, Ліза Кудроу, Метью Перрі, Метт Леблан та Девід Швіммер — уже дали згоду й готуються до знімального процесу. >>