Свято–Покровська церква — одна із 39 пам’яток, які входять до комплексу заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині. Однак її то згадують, то «забувають», бо й справді, що там показувати спраг­лому на сенсацію екскурсантові? Зрештою, у державній програмі розбудови Батурина як туристичної столиці українську Покровську чомусь геть «загубили». Тим часом до російської Воскресенської — найпильніша увага: її дбайливо відреставрували, бо ж усипальня Кирила Розумовського! Логічно, ця церква не хоче поступатися своєю монополією на духовність і ставлення свічок туристами. Хоч Мазепу досі кляне «анафемою», а жертв Батуринської трагедії вперше пом’янула лише минулого року.

Нещодавно співробітники міліції виявили несанкціоновану врізку в трубу магістрального нафтопроводу Кременчук—Херсон поблизу одного з дачних товариств, «приписаних» до міста Комсомольськ. Серед подібних злочинних «присмоктувань» згадане вирізняється передовсім поглибленою конспірацією. Адже за допомогою гумового шланга цей нафтовий «струмок» спрямували безпосередньо до одного з дачних будинків на території товариства, щоб уже звідти наповнювати цистерни без будь–яких підозр. Як з’ясувалося, цей будинок донедавна належав 63–річному дачнику, котрий продав його двом невідомим чоловікам. Останні ж і досі не перереєстрували нерухомість на нового власника…

На тому, як важливо законодавчо врегулювати наразі хаотичний і значною мірою безконтрольний гральний бізнес в Україні, «УМ» наголошувала вже не раз. Однак на шляху до ухвалення відповідного закону постійно виникають перепони. Серед законопроектів, ініційованих депутатами Верховної Ради, досі не було жодного варіанту, який би влаштовував і суспільство, і державу, й підприємців, що займаються «азартним» бізнесом. Коли 9 червня «профільний» із цього питання орган виконавчої влади — Міністерство фінансів — виніс на обговорення проект Закону «Про азартні ігри в Україні», фахівці зітхнули з полегшенням. Пропозиції Мінфіну враховують більшість нагальних проблем грального бізнесу, при цьому забезпечуючи насамперед інтереси держави й суспільства.

Утім з огляду на те, як «працював» останнім часом парламент, який тепер і зовсім розійшовся на канікули, навіть за умови швидкого внесення урядового проекту на його розгляд найближчим часом сподіватися не варто. А тим часом найрізноманітніші за розмірами, прибутками і ступенем легалізації «азартні» заклади продовжують функціонувати. Тому Мінфін, не дочікуючись ухвалення розробленого цим відомством закону, взявся активно вдосконалювати наявну нормативну базу, яка регулює діяльність грального бізнесу.

Профспілковий рух в Україні виходить на перший план. Розвиток економіки, інтеграція у світовий економічний простір, політична ситуація в країні — це лише найбільш видимі чинники, що впливають на зростання інтересу до профспілок. Сьогодні і влада, і бізнес починають активно шукати додаткові інструменти впливу на соціальну атмосферу в країні. А прості люди, які переважно розчарувалися в обіцянках політиків і працедавців, шукають реального способу захисту своїх інтересів. Традиційно в усьому світі роль модератора соціального діалогу виконують профспілкові об’єднання. Про те, хто і як виконує цю місію в Україні, ми розмовляємо з Олександром Юркіним, главою найбільшого профспілкового об’єднання України.

На копальні, де 8 червня прогримів потужний підземний вибух, досі шукають дванадцятьох людей, доля яких все ще вважається невідомою. Пошуки ускладнюються затопленням найглибших підземних горизонтів, де, за версією фахівців, опинилися потерпілі. «Воду, що на горизонті 1000 метрів, відкачають приблизно до 4—5 липня, — спрогонозував напередодні керівник Мінвуглепрому Віктор Полтавець. — Всі зусилля тепер спрямовані на те, аби дістати кліть. У якому вона стані, ми не знаємо...». Саме у кліті, є припущення, перебували дев’ятеро гірників, які піднімалися на–гора, а після вибуху опинилися в найглибшому місці ствола шахти. Ще трьох, схоже, «накрив» викид вугілля та породи, а доступу до тієї зони немає через те ж затоплення аварійного горизонту.

У той час як Генсекретар Ради ЄС Хав’єр Солана вітає український уряд із ефективною роботою з подолання інфляції, в Україні б’ють на сполох. Принаймні у секретаріаті Президента України. Віктора Ющенка не влаштовує нинішній стан речей — на Грушевського з Банкової один за одним ідуть листи з вимогою переглянути держбюджет. Інфляція ж–бо в Україні б’є усі рекорди: нині її рівень уже вдвічі більший за найгірший показник кількох попередніх років. І це гостро відчувають на собі українці. Експерти кажуть: щомісяця український пенсіонер недоотримує 60 гривень, а тому негайно слід вносити зміни до державного бюджету і, насамперед, переглядати прожитковий мінімум. Однак не тільки зволіканням зі змінами до основного фінансового закону держави не задоволений Президент України: за 4 місяці 2008 року урядом не розпочато виконання 203 бюджетних програм (а це чверть від запланованого). Уряд же просить: «Спокійно, без емоцій! Усе під контролем».

Цієї весни одна з київських шкіл була шокована жахливим вчинком чотирьох учнів. Десятикласники запросили дівчаток зі своєї школи в гості, пригостили спиртним і почали вельми нахабно залицятися. А коли дівчата спробували втекти від «гостинної» компанії, сп’янілі хлопчаки прив’язали їх до батареї, розбили порожні пляшки і примусили однокласниць стати колінами на потрощене скло. Потім із дівчат почали ножами зрізати одяг і фотографувати в голому вигляді. Після кількох годин таких знущань одна з учениць знепритомніла. Хлопці перелякалися і вирішили їх відпустити. Вони відв’язали жертв і пригрозили: якщо котрась із них розповість про ці «розваги», її чекатиме смерть. Наступного дня жодна зі школярок не прийшла на уроки. Зате в класі, де навчалася одна з дівчат, невідомо звідки взялася її фотографія. Абсолютно гола, з розмазаною на обличчі косметикою і пляшкою горілки — так її змушували «позувати» перед фотооб’єктивом.

...Шість років тому Віта, випускниця Київського університету, вийшла заміж за май­стра спорту з вищою освітою. Спочатку вона була щасливою. Нещастя прийшло згодом. Чоловік почав повертатися додому пізно, потім не повертався взагалі, зрештою Віта помітила в нього в тумбочці шприц. І замість того, щоб одразу піти геть, вона, як і багато жінок, почала «боротися» за спасіння чоловіка. Зрештою вони таки розлучилися. Але на згадку про себе, окрім психологічної травми і депресії, екс–чоловік залишив смертельний вірус, який сам підхопив у компанії товаришів по голці. Віта досі засинає з надією, що прокинеться і зрозуміє: все, що з нею трапилося, — це страшний сон. І що вона не здавала ніяких аналізів, не отримувала ніяких результатів, нічого не чула про антитіла до ВІЛ і Т–лімфоцити, їй не треба більше боятися дощів і протягів. Але щоранку вона прокидається і розуміє, що її життя — це не сон, що все насправді й відбувається не десь і не колись, а з нею і сьогодні.

Їх восьмеро: Ангеліні — одинадцять, Володі — десять, далі: Святослав, Ярослав, Шехіна, Гриша, Амос, Софійка — їй, наймолодшій, виповнилося два роки. «Ми в ордер вписали всіх і ще один рядочок залишили порожнім, про всяк випадок», — посміхається заступник Лебединського міського голови Василь Каща.
Досі родина жила в домі, меншому наполовину. Випадок дав їм щастя оселитися тут. Однак випадковості — мова Бога, кажуть люди.

Розмови про те, що хаос, який наразі панує в українському гральному бізнесі, конче потребує законодавчого врегулювання, ведуться вже давно. Були й спроби перейти від слів до діла, однак досі вони завершувалися невдало. Усі законопроекти, які потрапляли на розгляд Верховної Ради, грішили відвертими недоліками, і в разі їх ухвалення могли швидше погіршити, ніж поліпшити нинішню ситуацію. Обмежити функціонування об’єктів грального бізнесу лише кількома територіальними зонами, вивести «азартні» заклади за межі Києва тощо — пропозиції, прописані в цих проектах авторами — народними депутатами, у кращому разі свідчили про їхню некомпетентність, а в гіршому — демонстрували відверто лобістські наміри. На жаль, не стали винятком і чотири законопроекти, зареєстровані в парламенті нинішнього скликання. Після детального аналізу й проведення комітетських слухань із цього питання за участі представників Кабінету Міністрів і громадськості Комітет ВР із питань промислової і регуляторної політики та підприємництва постановив, що жоден зі згаданих документів виносити на голосування недоцільно. Законопроекти були направлені на доопрацювання, а всі зацікавлені в цивілізованому регулюванні азартних ігор в Україні вкотре висловили надію на те, що розробкою закону, який враховував би інтереси і держави, і підприємців, і, безперечно, суспільства, займеться Кабінет Міністрів.