У Києві відбулася підсумкова конференція шостого Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи».

Невідомі вандали намалювали кольори російського прапора та написали антиукраїнські гасла російської пропаганди на пам’ятнику Тарасу Шевченку в Копенгагені в ніч на понеділок.

Так уже склалося, що і в природі, і в людській цивілізації є просто авторитети, а є й святині.

На сотому році життя у травні пішла у вічність людина-легенда, людина-епоха, заслужена працівниця культури України, почесна громадянка міста Березань у Київській області,

Перенесення в травні 1861 року домовини з покійним Тарасом Шевченком iз Петербурга в Київ, далі по Дніпру на місце вічного спочинку на Чернечій (тепер Тарасовій) горі біля Канева описане, відоме. Цей меморіальний шлях, без сумніву, став першим i найвеличнішим виконанням заповіту — «не забудьте».

Певно, лише один перелік наукових праць, присвячених вивченню літературної та художньої спадщини Т. Шевченка, становитиме поважне кількатомне видання.

Кожен українець iще зі шкільної парти пам’ятає, що останній прижиттєвий «Кобзар» нашого геніального поета й художника вийшов у світ коштом Платона Симиренка.

Україна в цьому році може розраховувати на два транші Міжнародного валютного фонду через більш тривалий процес переговорів.

Минулого тижня працівники Шевченківського національного заповідника публічно заявили про загрозу, що нависла поблизу Чернечої гори, на якій спочиває Тарас

На Черкащині, у селі Будище Звенигородського району, розвалюється збудований у 1828 році маєток Павла Енгельгардта, у якого свого часу козачкував малий Тарас Шевченко.