Сьогодні о 19–й годині в Софії Київській відбудеться поминальний вечір з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка. У програмі заплановано концерт на три частини. «Центральна частина концерту — це фактично твори, що виконуються вперше, — розповідає Юлія Зерній, керівник програм організатора вечору — благодійного фонду «Велика Родина», — пісноспіви покладені на твори Тараса Шевченка».

Цьогорічний пісенний конкурс підтвердив сумну тенденцію — ім’я переможця вже вкотре називає не Європа у фіналі, а букмекери задовго до старту «Євробачення». Ще на початку квітня, як тільки пісні всіх майбутніх конкурсантів стали доступними у всесвітній мережі, букмекерські контори впевнено ставили на Данію, і маємо результат — 20–річна Емілі де Форест посіла перше місце у фіналі «Євробачення».

Перший півфінал «Євробачення» розпочався з феєричної появи на сцені минулорічної переможниці Лорін. Хіт «Ейфорія» разом зі співачкою виконали 68 школярів, які «проговорювали» текст мовою жестів, допомагаючи зрозуміти «Ейфорію» тим людям, які не можуть чути. На останній ноті Лорін спустилась просто у глядацький натовп, тим самим ніби знімаючи із себе стрічку конкурсанта і приєднуючись до армії вболівальників.

«Київські Лаври» — один з найбільших поетичних фестивалів Східної Європи — продовжує зростати. Якщо минулого року насичену програму читань, презентацій та перформансів ледь вмістили у п’ятиденку, то цьогоріч кількість заявлених проектів, що пройшли конкурсний відбір від організатора фестивалю — журналу «ШО», — «вийшла з берегів» і, за рішенням оргкомітету, «Лаври» відбуватимуться у два етапи. Перший стартує сьогодні і триватиме 5 днів. Він містить близько двадцяти музичних, мистецьких, а головне — поетичних імпрез. Другий відбудеться на майданчику масштабного книжкового фестивалю «Книжковий арсенал».

Легендарна «Червона рута» — неофіційний гімн України — його рук справа. Володимир Івасюк — визначна постать на вітчизняному культурному олімпі. Українська естрада 70–х років пишалася виконувати його лірику, а 40 років потому його пісні продовжують піднімати на ноги слухачів та об’єднувати українських виконавців. Тарас Чубай та «Плач Єремії», хорова капела «Трембіта», Павло Табаков, «Піккардійська терція» та Оксана Муха днями презентували «Проект Івасюк» — музично–мистецьку подію, що покликана модернізувати Івасюкову спадщину. Вже за тиждень, 24 травня, масштабний концерт відбудеться у Палаці «Україна», де всі бажаючі зможуть почути як хіти, так і маловідомі композиції Володимира Івасюка.

Із часу заснування у 1958 році пісенний конкурс Європи поступово набував статусу грандіозного шоу, що виходило за рамки вокалу. Скажімо, минулорічне «Євробачення» досягло постановочного апогею — на підготовку до конкурсу Азербайджан витратив близько 70 млн доларів (до цього «фінансову першість тримала Росія — 42 млн. доларів на конкурс у 2009 році). Зведення одного лише головного естрадного майданчика — «Крістал Холлу» в Баку на 25 тисяч місць — обійшлося в 25 млн. євро. На противагу кавказькому шику і марнотратству 58–й за рахунком європейський пісенний конкурс у шведському місті Мальме обіцяє пройти камерно та затишно. Бюджет цьогорічного конкурсу вражаюче малий — всього 20 млн. доларів. Шведи вирішили відмовитися від зайвого освітлення та спецефектів — кажуть, хочуть повернути «Євробаченню» його першопочаткову місію, тобто щоб це був конкурс пісні, а не шоу. Неабияке значення, звісно, має в такій заощадливості й економічна криза, через яку від участі в конкурсі відмовилися десять країн.

Презентація нашого кіно у Канні цього року стане шостою поспіль. Здобутки вітчизняної кіногалузі та співпраця з інвестицією у майбутнє (як­то копродукція або міжнародний прокат) стануть головною ціллю української делегації, що вже за тиждень відкриє «кінопосольство» України на території найбільшого світового кінофоруму. Український павільйон на Каннському кінофестивалі стане чи не єдиним місцем, де гості зможуть познайомитись з нашою кінематографією. До основного конкурсу не потрапила навіть велика українсько­французько­вірменська копродукція «Параджанов».

Саме так виглядає конкурсантка Злата Огнєвич та її таємний друг, що супроводжуватиме українську співачку на сцені під час виступу. Подробиці шоу Огнєвич розповіла 3 травня перед відльотом: «Номер буде цікавий, зі мною буде на сцені чотири бек–вокалісти, одного з них визнано одним iз кращих джазових голосів світу. А ще ми веземо сюрприз. Буде велетень».

Квартет iз допрем’єрних фільмів «Французької весни» постав у вигляді комедійних, загрозливих, сороміцьких і трагічних історій. Те, чого бракує багатьом європейським кінематографіям, тут постало у всій красі — французи вміють дивувати буденними речами.

Досягнення у музейній справі відтепер носитимуть ім’я найвідомішого музейника України, директора Львівської академії мистецтв, академіка, героя України та рятівника Пінзелевих скульптур Бориса Григоровича Возницького. З такою ініціативою виступив музейно–мистецький комплекс «Мистецький арсенал», Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд «Мистецький арсенал». 18 квітня було дано офіційний старт премії «за вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи» та оголошено склад експертної ради. Першу премію вручать уже за три місяці — 30 липня. Переможець отримає 20 тис. гривень. Надалі досягнення у музейній справі нагородою Возницького відзначатимуть щодва роки.