Чи не найбільше свіжоспечених випускників сьогодні цікавить вступна кампанія. Про її особливості на «прямій лінії» в «Ізвєстіях в Україні» розповів міністр освіти і науки Дмитро Табачник.
Він повідомив, що правила прийому у вищі навчальні заклади не змінилися: як і минулого року, на бакалавра враховуватиметься бал атестата і результати трьох тестів.

Роком утрачених можливостей назвали минулий навчальний рік експерти на підсумковій прес–конференції в агенції «Главком». «Цьогорічні випускники найбільше постраждали, адже за рік вони вивчали дворічну програму дванадцятирічки, до того ж за скорочений термін», — каже екс–міністр освіти Станіслав Ніколаєнко.

Визнання на національному рівні — річ, либонь, приємна, та цьогоріч учитель історії Калуської гімназії Ярослав Бахматюк зажадав оцінок від своїх учнів. Запропонував випускникам письмово висловити свої враження щодо вивченого разом курсу історії та дати характеристику особисто йому як викладачеві. Передусім просив налягати на критичні зауваження. Чи могла ця несподівана ініціатива болісно зрикошетити по самому її ініціатору? Цілком. І ризик був реальний. По–перше, опитування було анонімне; по–друге, одинадцятикласникам, котрі вже склали екзамен з історії, нічого не загрожувало і, по–третє, хтось ображений (нечасті випадки списування Ярослав Дмитрович завжди жорстко карав «одиницями») тепер міг сповна відігратися, не надто добираючи слів. Зрештою, історія для багатьох гімназистів, зорієнтованих на значно популярніші в сучасному суспільстві сфери знань, не була найпотрібнішим предметом...

Клас спорожнів. На столі історика лежала купка залишених випускниками аркушів з оцінками його викладацької діяльності. Хвилювався? Звісно. Полегшено зітхнув лише тоді, коли переглянув останній відгук. Учні, з усього видно, писали щиро: «З вами було цікаво говорити. Напевне, серед усіх уроків, якщо в тебе поганий настрій, хотілося іти лише на ваш»; «Ви справді вчитель від Бога і дуже–дуже хороша людина. Ви завжди ставилися до нас як до особистостей»; «На уроках ми завжди висловлювали свої власні думки, аналізували і мріяли»; «Хочу, аби ви вчили моїх двох молодших братів і щоб їм було так цікаво на уроках історії, як мені».

Уважно прочитав у газеті «Україна молода» від 15 грудня 2011 року статтю Наталі Ротай «Тренуй мотор змалечку» та статтю Юлії Косинської «Підтягнувся тричі й будь здоров», а також публікації на аналогічну тему в інших виданнях і вирішив поділитися своїми думками.

Безумовно, реалізація нової навчальної програми з фізичної культури, повернення, хоча й зменшених, нормативів з фізичної культури дещо вирівнює ситуацію. Але, водночас, випадки смерті дітей на уроках фізичної культури за останні роки в Україні не можуть не тривожити. Офіційно ця проблема повішена на предмет «Фізична культура». Але їх причиною є не ця навчальна дисципліна сама по собі, а неспроможність багатьох нинішніх школярів навіть до невеликих, не те що підвищених, фізичних навантажень. На мій погляд, сьогодні, окрім низького економічного забезпечення населення, стану екології, у нас повністю відсутня ідеологія фізичного здоров’я, технологія його впровадження, структурна недосконалість, що забезпечують здоров’я, в результаті стало неактуальним бути фізично здоровим. У наявності серйозна інфляція індивідуального і громадського здоров’я.

Фахівці кажуть, що раціон сучасного українця далекий навiть від уявлень про здорове харчування. В ньому забагато жирного, смаженого, солодощів, харчів із консервантами, натомість овочів, фруктів, риби, молочних продуктів до жалюгідного мало. На жаль, свої шкідливі звички у харчуванні батьки часто нав’язують і дітям. У результаті на момент закінчення школи більшість випускників має «букетик» хронічних хвороб, з якими доводиться боротися впродовж усього подальшого життя. Та якщо батьків перевиховати важко, то чому б не почати з самих дітей, прививаючи їм навички здорового харчування ще зі шкільної парти? Саме на це спрямована «Абетка харчування» — варіативна програма, яку на сьогодні викладають у 60 школах України. Нещодавно вчителі зі столиці та регіонів України зібралися в Києві на семінар, щоб обмінятися досвідом викладання цього незвичного курсу в початкових класах.

Про братів Цюраків із карпатського села Пасічна як про військовий родинний феномен, можливо, невдовзі заговорить уся Вкраїна. Справді ж бо: у восьмому, дев’ятому та десятому класах Прикарпатському військово–спортивного ліцею навчаються рядовий Ростислав, молодший сержант Богдан та сержант Віталій Цюраки. Їхній старший брат Любомир, теж випускник ліцею, — нині курсант–третьокурсник Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Та це — ще не всі «воєнізовані» пасічнянські брати. «У нас удома підростають Святослав та Зиновій, — із стриманою, як і належить майбутньому­ офіцерові, усмішкою повідомляє бравий сержант Віталій Цюрак. — Вони теж мріють тут навчатися. В ліцеї дають значно вищий рівень знань, ніж у школі. Фізичну та військову підготовку — нічого й порівнювати. Коли з піснею маршируєш по плацу — аж дух захоплює».

— А ви розумієте, що військова служба по–дорослому — це не тільки романтика, а й серйозні випробування, пов’язані із загрозами для життя? — пробую ненав’язливо тестувати юних співрозмовників.

— Цілком розуміємо, — за всіх відповідає Богдан. — До цього нас уже тепер готують у ліцеї.

Під завісою повної таємничості в Міністерстві освіти з’явився проект типових навчальних планів для 5—9 класів, згідно з яким планувалося скоротити кількість уроків української мови і літератури, а предмет «Історія України» взагалі мав зникнути як такий — розчинитися в дисципліні «Всесвітня історія». Про це повідомило «Дзеркало тижня». За інформацією видання, відповідний наказ уже підписаний міністром освіти Дмитром Табачником і офіційно зареєстрований під № 93 від 01.02.2012 року. З новими типовими навчальними планами для середньої школи мало можливість ознайомитися дуже вузьке коло лояльних до міністра педагогів, та й то під грифом «Проект», зазначає видання.

У понеділок завершилася реєстрація охочих узяти участь у Зовнішньому незалежному оцінюванні–2012. Кількість тих, хто вирішив цьогоріч позмагатися за студентський квиток, наразі ще підраховують. Але чи справедливими будуть ці змагання? Експерти, які зібралися в понеділок за «круглим столом» в агенції «Укрінформ», визнають: майбутня вступна кампанія має низку небезпечних і слабких місць, які можуть звузити право абітурієнтів на чесний і справедливий вступ до ВНЗ.

За матеріалами перевірок Державної інспекції навчальних закладів України, Державна акредитаційна комісія (ДАК) анулювала ліцензію на спеціальність «Облік та аудит» Київського славістичного університету (КСУ). Але це не означає, що студентам терміново треба шукати інше місце навчання. Рішення комісії набуде чинностi лише після завершення цього навчального року. Тобто останній курс отримає дипломи, довчаться до кінця року й студенти інших курсів. Крім того, керівництву Київського славістичного університету доручено в тижневий термін вивести своїх студентів з неприйнятних для навчання та проживання навчальних приміщень та гуртожитків та упродовж трьох місяців усунути виявлені недоліки і порушення з надання освітніх послуг.

На цьому можна було б завершити статтю, якби не цікаві подробиці з життя вищезгаданого навчального закладу в останні півроку. В університеті припускають, що перевірки були невипадковими. І кажуть, що дехто вподобав землю, яку займає даний ВНЗ.