Бережи шлунок змолоду

25.04.2012
Бережи шлунок змолоду

Тема уроку — вітаміни. (фото з сайту o–dva.com.uа.)

Фахівці кажуть, що раціон сучасного українця далекий навiть від уявлень про здорове харчування. В ньому забагато жирного, смаженого, солодощів, харчів із консервантами, натомість овочів, фруктів, риби, молочних продуктів до жалюгідного мало. На жаль, свої шкідливі звички у харчуванні батьки часто нав’язують і дітям. У результаті на момент закінчення школи більшість випускників має «букетик» хронічних хвороб, з якими доводиться боротися впродовж усього подальшого життя. Та якщо батьків перевиховати важко, то чому б не почати з самих дітей, прививаючи їм навички здорового харчування ще зі шкільної парти? Саме на це спрямована «Абетка харчування» — варіативна програма, яку на сьогодні викладають у 60 школах України. Нещодавно вчителі зі столиці та регіонів України зібралися в Києві на семінар, щоб обмінятися досвідом викладання цього незвичного курсу в початкових класах.

«Абетку харчування» було розроблено та впроваджено в Україні за ініціативою відомої міжнародної компанії — виробника дитячого харчування і солодощів. Аналогічні програми вона проводить і в інших державах світу. На теренах нашої країни координатором проекту є компанія соціального маркетингу «О ДВА». За майже три роки викладання у школах України «Абетка харчування» підтвердила свою актуальність та доцільність, що дозволило отримати відповідний гриф Міністерства освіти та схвалення Міністерства охорони здоров’я, а також численні позитивні відгуки фахівців.

На уроках, які проходять в ігровій формі, школярикам пояснюють, навіщо ми їмо і п’ємо, що таке жири, білки, вуглеводи, вітаміни, чому ми вживаємо ті чи інші продукти, що є корисним, а що їсти не варто, чому важливо в харчуванні дотримуватися розпорядку дня. На практичних заняттях учні вчаться готувати прості, але корисні страви. Також під час занять діти опановують основи етикету.

«Мої онуки навчаються у школі, де «Абетку харчування» викладають, — каже Галина Древаль з Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. — І я переконалася, що вона дієва. Бо коли йдемо з онуками в магазин, вони, обираючи покупки, часто мене консультують: бабусю, це не можна купувати, а ось це — корисно». Пані Галина додає, що «Абетку харчування» варто було б продовжити викладати і в п’ятих—сьомих класах, адже це саме той вік, коли спокуса з’їсти щось не те зростає.

«За останні п’ять років здоров’я дітей погіршилося. Якщо зараз 70 відсотків дітей народжуються здоровими, то до шести років такими можна вважати вже всього 50 відсотків. А після закінчення молодшої школи — лише 30%», — каже лікар–педіатр Оксана Чернишова. Лікар додає, що вік 6—10 років особливий — дитина швидко росте, розвивається, молочні зуби змінюються постійними. Діти молодших класів дуже рухливі й потребують великих затрат енергії. Їжа для них — це і джерело енергії, і будівельний матеріал. «Тому так важливо в цьому віці правильно організувати режим харчування і відпочинку дитини», — каже пані Оксана. Адже від того, що вона їстиме, залежить подальше здоров’я. Власне, мета «Абетки...» — навчити дітей принципам раціонального харчування, а головне — виробити звичку керуватися цими принципами впродовж усього життя.

«Абетка харчування» роз­роблена таким чином, що за бажанням учителя може викладатися як окремий варіативний предмет або ж інтегруватися з навчальними курсами «Я і Україна», «Основи здоров’я», «Трудове навчання» тощо. Всі робочі зошити, методичні рекомендації та наочні матеріали для проведення уроків школам, які забажали викладати цей предмет, надають безкоштовно. А щоб приєднатися до програми, дирекції школи достатньо лише заповнити відповідну заявку на сайті abetka–healthykids.com.ua.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>