Для того, щоб нація була здорова, потрібно боротися з причинами, а не з наслідками. Саме тому в медичній частині своєї програми дій об’єднана опозиція «Батьківщина» приділяє багато уваги попередженню шкідливого впливу довкілля, боротьбі з алкогольною та наркозалежністю українців.

Нам навіть важко уявити, скільки людей живе у нещасливих шлюбах і скільки родин, де зовні ніби все нормально, насправді є нещасними. Спеціалісти стверджують, що половина заміжніх жінок не отримують задоволення від статевого життя. Усі про це думають, знають, але мовчать, бо кому про це розкажеш? Подругам, колегам по роботі? На візит до психолога відважуються одиниці. До психологів наші люди йдуть уже тоді, коли зовсiм стає зле. Так і мучаться. Гармонійні взаємовідносини чоловіка i жінки будуються на багатьох чинниках і відсутність хоча б одного з них призводить здебільшого до складних порушень у психічному та сексуальному здоров’ї обох. Тому, як не видасться це дивним, маючи психологічні проблеми у шлюбі, треба звертатися й до... гінеколога, і навпаки. «Про це» — розмова з Оленою Зверєвою, керівником психотерапевтичного центру «IQ» у Луцьку, та Іванною Цюх, гінекологом і лікарем УЗД ПП «Діагностичний центр».

У державній казні бракує грошей на виплату пенсій. Це навіть почали визнавати й самі урядовці. Кабінет Міністрів збільшив дефіцит Пенсійного фонду на 7 мільярдів гривень — у цьому днями зізнався віце–прем’єр–міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. «Про проблеми з наповненням Пенсійного фонду вже давно говорять експерти. І вперше цей факт підтвердила сама влада, — коментує «УМ» ситуацію з державною скарбницею експерт Центру Разумкова Павло Розенко. — Таким чином влада повністю визнала свою поразку в проведенні пенсійної реформи — «революція» провалилася і не дала жодних результатів. Сам Сергій Тігіпко, анонсуючи пенсійну реформу, розповідав ЗМІ, що головним досягнення реформи стане збалансування бюджету Пенсійного фонду. Навіть була обіцянка у 2012 році дефіцит повністю мінімізувати, а в 2013 році зробити бюджет ПФ бездефіцитним. Тоді, у 2013 році, планувалося запустити й накопичувальну систему пенсійного страхування — другий рівень — так звану інвестицію в молоді покоління. Але що ж ми маємо на практиці? Дефіцит ПФ у 2012 році не лише не зменшився, а й збільшився. Якщо в минулому році він складав 58 мільярдів, то в цьому році — після останніх змін до бюджету — разом із державними дотаціями становить 65 мільярдів гривень. Якщо порівняти навіть із кризовим 2009 роком, то тоді дефіцит ПФ складав близько 30 мільярдів гривень, сьогодні ж — 65! Це лише доводить повний непрофесіоналізм нинішньої влади: насадили пенсійну реформу, змусили жінок працювати довше на п’ять років, збільшили на 10 років страховий стаж, обмежили в правах «чорнобильців», науковців, військових пенсіонерів. І який від того ефект?».

Напевно, важко собі уявити моральні страждання людей, близькі чи родичі яких велінням долі стали інвалідами і потребують цілодобової сторонньої допомоги. Але у нашій державі до моральних страждань родини у таких випадках, як правило, додаються ще й серйозні матеріальні негаразди — піклування про інваліда чи літню людину потребує серйозних затрат. Українським родинам розраховувати немає на кого: наші чиновники, як відомо, вміють «подбати» про ближнього, який потрапив у скрутну ситуацію. Але є у чиновницькій соціальній «математиці» ще й по–справж­ньому жахливі, знущальні цифри. Як ось цей факт: виявляється, особі, яка в Україні доглядає за інвалідом першої групи, держава щомісяця виплачує компенсацію у розмірі... 4 гривні 80 копійок! І ні в чому собі не відмовляйте, шановні громадяни!

Спускаючись зранку до столичної «підземки», в переході заклопотаним поглядом ловлю молоду вагітну дівчину, яка стоїть із простягнутою рукою. Картина насправді звична, але чомусь автоматично зупиняюся і кілька хвилин стою неподалік, розглядаючи незнайомку. Їй років 20 — не більше, вдягнена неохайно, скуйовджене волосся, на обличчі рубці — найімовірніше, безпритульна. Згадую про час, даю дівчині п’ять гривень і біжу далі. Потім ще цілий день та дівчина не йтиме з моєї голови. Чому вона, вагітна, просить милостиню, де її рідні, друзі, чому вона не на парах, як її ровесниці, а в переході? І чи знає вона, що шанси повернутися до нормального життя в неї є, потрібні лише бажання та, можливо, порада…

Важливість обліку населення держави в багатьох країнах усвідомили ще з давніх–давен. Завдяки підрахунку громадян можновладці могли планувати, скільки податків можна зібрати зі своїх підданих, на яку чисельність армії розраховувати в разі початку воєнних дій тощо.

Перші поїзди пішли! І вже навіть прийшли, та не зовсім так феєрично, як планувалося. Ні тобі урочистостей, які мали місце минулої п’ятниці при запуску промо–рейсу, ні тобі великої кількості пасажирів.

Абетка шрифтом Брайля, інструкції до ліків, які можна прочитати пальцями, озвучення світлофорів, адміністративних будинків та громадського транспорту, спеціальні екскурсії та навіть шахові турніри у Львові є лише завдяки найактивнішим людям з двох обласних організацій — Української спілки інвалідів та Фонду соціального захисту і реабілітації сліпих. А наприкiнцi травня в інтернеті з’явиться сайт спеціально для незрячих. Саме ці люди своїм унікальним прикладом показують, що допомогти собі та іншим може кожен. Вони живуть за принципом: «Краще запалити одну свічку, ніж скаржитись на темряву».

TRIPOLYE MEGA–SITE, або, по–нашому, «Великі трипільські поселення», — грандіозний українсько–британський проект учених–археологів, розрахований на чотири роки, уже цього літа почне «копати» на Кіровоградщині. Точніше, в околицях села Небелівка Новоархангельського району, де раніше було виявлено місто трипільців середини IV тисячоліття до нашої ери, яке, на переконання вчених, було найбільшим на той час мегаполісом у всій Європі. За останніми підрахунками, воно займало площу в 340 гектарів. Наразі гуртуються групи студентів–археологів, а місцева влада попросила в селян не проводити на цих землях глибоку оранку.

Інваліди–«чорнобильці» є однією з найвразливіших категорій людей, які потребують невідкладної медичної допомоги, першочергово й у повному обсязі. Прикро, що люди, які гасили пожежу на четвертому енергоблоці, ліквідовували наслідки аварії, будували саркофаг–укриття для реактора з перших годин аварії, чергували на смертельно забрудненій Чорнобильській АЕС, ризикуючи своїм здров’ям та життям, зараз доведені до жалюгідного стану (невиплата пенсій передбачених законом, незадовільне медичне обслуговування тощо). Де їм шукати захисту, якщо немає ради у «рідному домі»?