31–річний Юрій Жук і 29–річна Христина Єсейкіна, 29 років, із райцентру Володимир–Волинський на Волині обвінчалися на майдані Незалежності під час Помаранчевої революції у 2004 році. Із 15 пар, одружених на Майдані–2004, їхня пара — єдина, яка пройшла випробування часом.

Військові намети, люди в камуфляжах, закіптюжені, обписані революційними гасламм стіни, вищерблена бруківка, підталі мішки зі снігом упереміш із колючим дротом на барикадах... Це, як з’ясувала «УМ», чудові декорації для пошуку не тільки соратників, братів по духу, а й коханих!

«Єврейська спільнота і передовсім її сіоністське крило зустріла Євромайдан з явним ентузіазмом», — пише кореспондент шовіністичного інформаційного агентства «Росінфонет» Семен Меламедов. Однак, зазначає автор, радіти рано. Адже «бандерівці перейшли від слів до діла».

«Прийшов час позбавитися від старих міфів радянської пропаганди про українських націоналістів і Україну в цілому, — пише директор архіву Лос–Анджелеського музею Голокосту доктор Володимир Меламед. — Як і євреї, українці хочуть жити у власній країні, де зможуть вільно говорити українською мовою, зробити європейський вибір і, врешті, більше не бути під п’ятою у Росії».

Після фатального пострілу й десятиденки безпам’ятства, проведеної в реанімації, як тільки–но Ярослав почав вимовляти слова, котрі неслухняно поєднувалися в прості речення, то розповів про ситуації, пережиті ним за цей час, які ледь не призвели батьків до повторного шоку.

Перш ніж організувати дитячий будинок сімейного типу, мешканець Берислава 43–річний Руслан Волощук пережив особисту трагедію. «Я сам виріс у родині, де виховувалося четверо дітей, — каже Руслан Петрович. — Тому для мене велика родина — це внутрішня потреба, поклик душі. Зараз, коли я бачу шістьох своїх хлоп’ят, відчуваю, що маю щасливу родину.

Навіть найповніша друкована енциклопедія сьогодні не може змагатися зі своєю інтернет–сестрою — Вікіпедією, яка святкує 30 січня своє десятиріччя. Адже Вікі постійно оновлюється і оперативно реагує на найактуальніші події в суспільстві. Лише за останній час там з’явилися нові статті — про Євромайдан, Автомайдан, «тітушок» і навіть гумовий кийок.

У правовому полі України склалася парадоксальна ситуація: вже упродовж багатьох років органи Державної виконавчої служби не можуть виконати сотні тисяч судових рішень, ухвалених на користь чорнобильців, «афганців», учасників та дітей війни. Натомість державні виконавці потужно задіяні владою для виконання «нічних» рішень судів щодо антиконституційної заборони проводити мирні акції протесту на вулицях та майданах.

Разючі зміни в українських церквах під дією Майдану помічають священики і віряни. Церкви нарешті замислилися над новими для них питаннями, що вже давно визріли в українському суспільстві. Чи влада — від Бога? Чи варто християнинові протестувати?

Учора Міністерство юстиції, на виконання «законів 16 січня», оголосило про початок реєстрації громадських об’єднань та неурядових організацій, які отримують кошти з іноземних джерел i беруть участь у політичній діяльності країни.