Торік 9 квітня, за день до свого 51–річчя, був смертельно травмований мешканець Дніпропетровська Олег Нечипоренко. Чоловік їхав на велосипеді по вулиці Полтавській в обласному центрі, коли раптом на нього з зустрічної смуги вилетіла «Мазда–3». Удар був настільки сильним, що нещасного закинуло на дах розташованого поруч iз проїжджою частиною гаража, а його велосипед розлетівся на друзки. Проте в матеріалах кримінальної справи йдеться винятково про швидкість «Мазди–3» у межах 80—100 кілометрів за годину.

Міжрегіональну вис­тавку товарів легкої промисловості, відкриту в Івано–Франківську, урізноманітнили товари, виготовлені в дислокованих на території області установах виконання покарань. Завдяки протекції місцевої торгово–промислової палати виставкові майданчики поповнилися робочим одягом, рукавицями, постільною білизною та іншими текстильними виробами від майстринь, котрі відбувають покарання в Галицькій виправній колонії №128.

Днями мер Кременчука Олег Бабаєв особисто оглянув зразки форми для працівників місцевого тролейбусного управління. Йдеться про обмундирування для водіїв і кондукторів комунального електротранспорту. При цьому в прес–службі мерії наголошують: подібною робочою вдяганкою з відповідними «фірмовими» логотипами вже забезпечено працівників практично всіх тамтешніх комунальних підприємств. Тепер, мовляв, дійшла черга й до тролейбусників. Та одна справа — яскраві куртки й жилетки, скажімо, для шляховиків чи сантехніків, і зовсім інша — одяг для тих, хто перебуває «на передньому краї» безпосереднього спілкування з людьми, тобто з пасажирами.

Німецька компанія WSB International на території Харківщини відібрала шість майданчиків і вже встановила там прилади для вимірювання вітропотенціалу області. Найперспективнішими виявилися ділянки у Зміївському, Кегичівському та Чугуївському районах. Можливо, якраз там після вивчення українського земельного законодавства і будуть встановлені незабаром парки сучасних вітряків, оскільки зарубіжні інвестори мають намір й надалі розвивати в регіоні альтернативні джерела енергії.

Оригінально відзначити День святого Валентина вирішили у Черкаському зоосаду.

У рік Змії тут відкривають нову експозицію «Барвисте царство змій» і запрошують на неї всіх охочих. А для закоханих зоопарк робить знижку — подивитися на усіляких повзучих гадів можна буде, придбавши один квиток на двох. Аби пройти до експозиції за одним квитком, парочка має поцілуватися при вході в зоосад.

Ось уже сьомий рік у Свято–Вознесенській церкві, що біля станції метро «Деміївська», проводиться панахида за померлими на столичних вулицях безпритульними. Невеличка церква в своїх стінах зібрала велику кількість людей. Більше півсотні безпритульних та малозабезпечених прийшли згадати своїх загиблих друзів. Свято–Вознесенська церква — чи не єдина в Києві, де безхатченків приймають так само, як і пересічних прихожан. І причащаються вони разом з усіма.

Нововолинські шахтарі вийшли на мітинг протесту проти закриття трьох місцевих шахт — № 1, 5, 9. Вони вважають, що закриття Першої та Дев’ятої шахт нині недоцільне, оскільки їхні ресурси ще не вичерпані. Закриття трьох із останніх чотирьох діючих шахт боляче вдарить по мешканцях 50–тисячного міста гірників, де на зорі української незалежності люди працювали на 11 вуглевидобувних підприємствах. Вугільники просять виділити додаткові кошти на завершення будівництва багатостраждальної шахти № 10, яку споруджують ще з 1989 року. Сьогодні це єдина в Україні шахта, яку будують й на яку покладають великі надії нововолинці, бо вона має забезпечити 1500 нових робочих місць.

Школу №18 у Черкасах було збудовано півстоліття тому. А от капітального ремонту в ній не було вже п’ятнадцять років. Дах її настільки став дірявим, що варто тільки пройти дощу, як iз бетонних панелей починає дзюркотіти. Особливо потерпають молодші класи, приміщення яких розташовані на другому поверсі школи.

Незвичний урок громадянської освіти влаштували для старшокласників Решетилівської гімназії ім. І. Олійника. Юнаки і дівчата прийшли на нього не з підручниками та зошитами, а з родинними реліквіями — вишитими рушниками, серед яких були й ті, що зберігалися у прабабусиних скринях. Саме рушник як оберіг роду й народу став головним героєм небуденного дійства, організованого вчителькою історії, фундаторкою музею гімназії Валентиною Кошовою. Про рушник і вишиті на ньому долі борців за волю України, шанованих громадою земляків розповідали і педагоги, й учні. Останні ж бо відвідують гурток «Дивоцвіт», де знайомляться з технікою вишивки й водночас вивчають її історію, збирають старожитності, «докопуються» до першовитоків українського етносу.

Майже два місяці в Сумах тривала громадянська акція зі збирання підписів за повернення нічного потяга «Суми—Київ». Понад сім тисяч городян висловилися за те, аби рух за старою схемою було відновлено.