Тернопільська влада вдалася до старого–нового способу поліпшення благоустрою засмічених населених пунктів. Щоб заохотити селян до наведення порядку в рідній Божолівці, Федорівці чи, скажімо, Ангелівці, чиновники вирішили провести конкурс на найчистіше село області. Як повідомляє прес–служба Міністерства охорони навколишнього середовища України, мета конкурсу — створити нормальні місця для збору сміття (сьогодні лише п’ята частина сіл області має відведені місця для накопичення відходів), прибрати береги річок, впорядкувати джерела та скотомогильники.

Мешканці Бердянської Коси уточнюють: на території прикордонної застави РЛС фактично задіяно не у 2003 році, як це задокументовано, а раніше. Сьогодні, зауважу, достеменно встановлено, що перші роки роботи РЛС (спершу — «Галатурії», тепер — «Наяди–5») таки «покрито туманом». Прозорим було хіба що рішення № 13 сесії Бердянської міськради від 27 березня 2003 року «про надання у постійне користування земельної ділянки (за адресою вулиця Макарова, 193) військовій частині 1491 для розміщення поста технічного спостереження».

За останнє століття середня температура на планеті зросла на 0.3 — 0.6оС, а за деякими розрахунками — на 0.8 градуса. Достеменно не відомо, чи зміна клімату є наслідком людської діяльності, чи має суто природні чинники. У науковому середовищі вже багато років точиться дискусія, що є причиною, а що наслідком у збільшенні вмісту двоокису вуглецю та інших «парникових» газів у атмосфері нашої планети. Які ж наслідки має цей процес для економіки України та її екологічного стану?

Сумнішого збігу природних обставин навмисне не вигадаєш. На піщаних ґрунтах Півдня та Сходу України ростуть фактично одні сосняки. І в той же час літня спека, яка віднедавна в регіонах Лівобережжя б’є всі ймовірні рекорди, знищує тисячі гектарів саме соснового лісу. Трапляються дні, коли навіть чути, як потріскує на пекельному сонці вщент пересушена зелена хвоя. Тоді достатньо маленького скельця від пляшки, покинутої недбалими і безвідповідальними відпочивальниками на пікніку, аби заломлений промінь сонця зіграв роль сірника. Минулого року з цієї та інших причин ліс в Україні займався 450 разів!

Харківські екологи б’ють на сполох. Невідомі підприємці почали звозити на берег річки Уди будівельне сміття. Усе, що горить, вони спалюють, на решту нагортають землю. Як почне теплішати, канцерогенні рештки можуть потрапити до річки. І оскільки Уди впадає у Сіверський Донець, з якого п’є воду фактично весь Донбас, передбачити наслідки такої діяльності, в принципі, неважко.

Професор Віктор Тарасенко — відомий в автономії захисник довкілля. Останні п’ятнадцять років він очолює Кримську республіканську асоціацію «Екологія і світ». До голосу її активістів дослухаються не лише місцеві можновладці. Досить сказати, що тільки завдяки непохитній позиції та активності кримських екологів, приміром, наприкінці вісімдесятих вдалось зупинити будівництво на півострові АЕС (вона була готова майже на 75 відсотків).

Були нашими, стали їхніми. «Регіональна» більшість Харківської міськради дала згоду, аби почати знищувати центральний парк імені Горького, і дозволила дорубати напівживий сад Шевченка. Аргументи «помаранчевих» і «біло–сердечних» опозиціонерів, можливо, й зачепили когось із більшовиків за живе, але жорстка партійна дисципліна вкотре зробила своє. Ліс рук після монотонної промови міського голови — і сотні дерев в одну мить пішли під сокиру.

...У мешканців Донеччини з'явилися серйозні претензії до незалежного журі, яке визначає сім див України. Справа в тому, як вважають у регіоні, що до списку дуже незвичних, видатних і пізнавальних місць держави чогось не внесли ще одне. Ні. Не оте «економічне диво», буцімто створене тут колишнім керівником краю, а нині Прем'єр-міністром. Справжнім дивом із див, переконані донеччани, є річка Кальміус. Бо за того величезного техногенного навантаження, внаслідок якого річка фактично перетворилася на стічну канаву для промислових відходів, тут і досі не щезла сяка-така живність. Хіба не диво? Як і те, що на берегах геть забрудненого Кальміусу досі знаходяться охочі «попляжитися». А про одинаків-відчайдухів, які відважуються пірнати у гм... воду, взагалі мовчок.
Причому є думка, що із внесенням Кальміусу до сімки див не слід зволікати. Бо річка може втратити свою унікальність та неповторність після завершення екологічної акції з дещо фантастичною назвою «Кальміусу — чисту воду», що стартувала минулого року і триватиме до 2010 року.

У річці, що в'ється між деревами Національного парку «Гомільшанські ліси», два роки тому знайшли величезне ікло мамонта. Ці знакові для людської цивілізації тварини тут дійсно жили — до третього за рахунком льодовика. Четвертий сюди не дійшов, заклякнувши десь під Курськом. Тому навколишній куточок природи, який дивом уцілів ще й від людських сокир, справедливо вважають ровесником Третинного періоду. Днями тут відкрили перший на Харківщині туристичний екомаршрут.

Одна з асоціацій, яка викликає прихід весни, — це смак березового соку. Щойно морози відпускають задубілу землю, по стовбурах берези починає сочитися живильна волога. У наших географічних широтах віддавна збагачуються весняним даром цього дерева. Сік можна збирати, допоки не полопають бруньки. Саме зараз береза грає соком найщедріше.