ОМайже місяць у Санкт-Петербурзі триває бієнале сучасного мистецтва «Маніфеста 10». І лише на днях дворічна виставка почала набирати рис того, чим і має бути така бієнале. Тобто відповідати місцю і часу, зачіпаючи насущні проблеми сьогодення, а не одні тільки питання естетики. Відбувається це в паблік-арт програмі, яку курує Іоанна Варша.

«Дневник Евромайдана» (К.: Самміт-Книга) — така проста-простісінька назва є сьогодні вичерпною рекламою будь-якій книжці. І то для найширшого читача: для тих, хто співдіяв та співпереживав, рівно ж і для супротивників та ненависників. Більшість — дарма якої орієнтації — хвалитимуть чи ґанитимуть її залежно від збігу своїх та авторських симпатій/антипатій. Й лише критична меншість розглядатиме таку книжку в координатах професіоналізму: наскільки точно і зважено відтворено перебіг подій. Під цим ракурсом наша новинка змушує вкотре замислитися над нездоровим станом українського інформаційного простору.

Документальний фільм «Майдан» українського режисера Сергія Лозниці презентували наприкінці травня на 67-му Каннському кінофестивалі. Після цього до продюсера стрічки Марії Чустової-Бейкер звернулися дистриб’ютори низки країн, щоб узяти у прокат історію про Майдан.

«Ми просто йшли...» — така назва арт-проекту київських художників Петра Бевзи та Миколи Журавля, що був експонований у Нью-Йорку в залах Українського iнституту Америки у квітні-травні 2014 року та до 27 липня триватиме у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

На днях у столичній галереї MyGallery, що на Подолі на вулиці Кожум’яцька, 18, розпочалась етнокультурна експозиція українського національного рушника «Код нації». Експонати для виставки надав третій Президент, активний борець за українське духовне відродження Віктор Ющенко. «Хоча я — економіст, але впевнений, що націю об’єднає не ВВП, не зарплати, а дві фундаментальні речі — мова і національна культура.

Церемонія нагородження Одеського міжнародного кінофестивалю почалася з хвилини мовчання у зв’язку з раптовою смертю українського актора театру і кіно Віталія Лінецького. Фільм «Гніздо горлиці», де він грав батька, назвали найкращим у секції Work In Progress. Під час отримання нагороди режисер картини Тарас Ткаченко пообіцяв, що фільм закінчать і актора міняти не будуть. Із Лінецьким він відзняв приблизно відсотків 40.

У суботу зрання перед двома фестивальними майданчиками кінофестивалю в Одесі — Театрі музкомедії та кінотеатрі «Родина» — панувала зовсім не святкова атмосфера. Ще з четверга навколо фонтана перед входом у театр горіли лампадки, які люди приносили на знак пам’яті за загиблими у пасажирському літаку в Донецькій області.

На художній фільм історичного жанру «Поводир» Леся Саніна Україна чекала довгих вiсім років. До виходу на великий екран картина була готова ще наприкінці листопада минулого року. Та через події на Майдані прем’єру довелося відкласти. Хотіли показати її в березні та не відважилися, щоб фільмом ще раз не роз’ятрити свіжі рани українців.

Сергій Жадан отримав німецьку літературну та перекладацьку премію Brucke Berlin за німецьке видання роману «Ворошиловград». Кожні два роки, починаючи з 2002 року, нею відзначають найбільш видатний твір сучасної літератури з Центральної та Східної Європи, а також його переклад на німецьку мову.