Сьогодні у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбудеться прем’єра документальної вистави «Щоденники Майдану». Без декорацій, музичного та світлового оформлення, костюмів і дотримання хронології актори намагаються відтворити події минулої зими.
Кумедні пінгвіни з уже відомого мультика «Мадагаскар», три сезони якого глядачі почергово дивилися із 2005 року, як головні герої відтепер перекочували у перший повнометражний фільм «Пінгвіни Мадагаскару», який виходить у прокат в Україні цього тижня.
— Пане Дмитре, ви як директор музею Шевченка і член Комітету Шевченківської премії будете співпрацювати з номінантами, щоб вони могли презентувати свої твори? Сьогодні у вас виставка одного з можливих лауреатів Володимира Слєпченка?
На днях Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список творів, допущених до другого туру на здобуття Національної премії 2015 року. До другої половини грудня кожен із 47 кандидатів на Шевченка має провести презентації, виставки, покази, творчі зустрічі, аби члени Комітету могли ознайомитися зі всіма творами і вибрати кращих.
Микола Носов, відповідаючи на запитання, як він став дитячим письменником, сказав: «Я став ним тому, що, коли я подорослішав, мені взагалі захотілося стати письменником. А стати письменником захотілося тому, що в мене було цікаве життя і було про що розповісти людям».
«Ми хочемо свободи, тому не можемо жити в Криму в тих умовах, які склалися. Тому нам дуже важливо мати свій центр тут, у Києві, в якому наша культура, мова були б живими, розвивалися, проводилися б майстер-класи, виставки, були танці, музика», — розповідає «УМ» художник-кераміст, викладач, член Асоціації кримськотатарських художників Рустем Скибін.
Ремарка особливо представляти не треба. Надто для старших читачів, котрі пам’ятають, як соціалістичне літературознавство позиціонувало його чи не найбільшим німецьким письменником — звісно, після Ґете, Гайне і Томаса Манна. Совєтські ідеологи «любили» його за те, що викликало лють у їхніх нацистських колег, — за пацифізм.
Якби я потрапила в змайстровану нині за давнім звичаєм світлицю десь у Києві, то мало чому здивувалася б. Але щоб затишна вітальня-музей трапилася у Волновасі Донецької області — такого у найдивнішому сні не могла собі уявити. Двісті років тому територія Донецької області була «полем чистим», «землею незнаною». Сьогодні там війна. Люди живуть у страху.
Виявляється, Моніка Белуччі миє голову, розводячи шампунь мінералкою, сертифікована косметика SPARitual містить духовну складову, а серія Alpin Derm від Styx Naturecosmetis (Австрія) — найприродніша з природних косметик, — про це я дізналася, зайшовши на http://sistersbox.com.ua.
На майдані Незалежності під Жовтневим палацом снайперська куля обірвала життя 29-річного історика, громадського діяча, поета Богдана Сольчаника з Львівщини. Мало хто знав, що хлопець писав вірші. Богданова наречена Марія Погорілко з його друзями знайшла записи героя Небесної сотні й видали збірку його віршів під назвою «Кухні мого покоління».
