Із переінакшеними казками для дітей, як казав сатирик, треба бути обережним. Хоча,насправді, вже пізно. Адаптована до рівня радянської дитини світова класика вже увійшла у плоть і кров не одного дошкільного покоління. І тому, коли сьогодні стикаєшся з оригіналами цих творів, то руки, як-то кажуть, опускаються.

Чарівник живого слова Анатолій Паламаренко переніс святкування 75-річчя з 12 липня на листопад. Цими вихiдними він зібрав сотні друзів і любителів українського гумору в Національній філармонії України на вечорі, присвяченому 125-річчю від дня народження Остапа Вишні. Головний сміхотворець невипадково поєднав власний ювілейний вечір із днем народження Вишні.

Найпопулярніший письменник-гуморист Остап Вишня став в українській літературі фігурою, яка сміялась, певно, лише на папері. Його життя сповнене трагізму, відчаю і всіх «радощів» письменницького життя часів Сталіна. 13 листопада виповнюється 125 років із дня народження Остапа Вишні (Павла Губенка) (1889—1956).

Про перший том історії зародження та занепаду комунізму в Україні (Станіслав Кульчицький. Червоний виклик. — К.: Темпора) наша газета вже писала в номері від 14 серпня ц.р. Тоді ми окреслили цілком нову в історіографії концепцію автора, а головне — аналізували винайдений Леніним (і реставрований Кульчицьким) механізм найефективнішої диктатури ХХ століття, котра жива й понині у формі режиму Путіна.

Швидко, без розголосу і з великим запізненням Шевченківська премія-2014 нарешті була вручена лауреатам у п’ятницю, 7 листопада. Церемонія нагородження відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

Майданна тематика книг зараз зустрічається часто. Вона строката та дуже пластична. А ще має багато іпостасей вираження. На днях з’явилося ще одне видання — «#EUROMAIDAN — Історія, що твориться».

Хто би що не говорив, письменнику потрібні мандри, скупчення вражень і спогадів, щоб потім, повернувшись у свій простір, перетворити їх на літературу. Міжнародний культурно-освітній проект «Літературний тур до Польщі», який наприкінці жовтня проходив у чотирьох містах — Львові, Любліні, Варшаві та Кракові — за участі відомих польських письменників і менеджерів культури, ідеально підходить для колекції вражень та знайомств.

Через тиждень російський актор Олексій Девотченко мав приїхати в Київ, щоб закінчити зйомки у фільмі «Моя бабуся Фані Каплан» Дмитра Томашпольського та Олени Дем’яненко, де він грав Леніна. Ввечері 5 листопада Олексій пішов з життя, залишивши калюжу крові і замкнені двері квартири у Москві. Його тіло 15 годин пролежало біля дверей.

У Національному художньому музеї України, що по вулиці Грушевського, 6, кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам’яті, колишній директор архіву СБУ, нині професор Києво-Могилянської академії Володимир В’ятрович прочитав лекцію «(Не)подоланий тоталітаризм. Український урок».

Музикант і карикатурист Юрко Журавель встигає скрізь: раз по раз з’являється інформація про виступи гурту OT VINTA то перед бійцями на сході, то на потужних рок-концертах на Заході (частіше — у Польщі та інших дружніх нам країнах). Чи не щодня інтернет презентує нові карикатури, які виходять з-під олівця Юрка.