Ладо Ладі

У 2014-му «зіркою» сучасного мистецтва Європи нарешті стала 33-річна киянка, концептуальна художниця та перформерка Лада Наконечна. 12 грудня у Національному художньому музеї їй вручили премію Малевича, засновану польським урядом у 2008-му. Нагорода вручається кожні два роки молодим художникам віком до 40 років, народженим в Україні, за внесок у розвиток сучасного мистецтва.

Лада тричі була фіналісткою премії Малевича, і лише цього року міжнародне журі на чолі з директоркою Польського інституту в Києві Евою Фігель у складі засновниці та директорки освітньої організації «Культурний Проект» Наталії Жеваго, директорки Національного художнього музею України Марії Задорожної, лауреата премії Малевича–2012 Жанни Кадирової, митця Олександра Ройтбурда, кураторки ЦСМ «Замок Уяздовського» Іки Сенкевич-Новацької, директорки Харківської муніципальної галереї Тетяни Тумасян, директорки галереї «Арсенал» у польському місті Бялосток Моніки Шевчик — оголосили київську художницю лауреаткою.

До участі в конкурсі було прийнято 54 заявки від мистецьких інституцій з України, Польщі, Німеччини, Нідерландів і Росії. Як відмітили у Польському інституті в Києві, вперше на конкурс подавали значно більше художників зі сходу України, ніж раніше, чим дуже втішили журі. Лада Наконечна була номінована на премію Малевича некомерційною організацією з Берліна Kunstfabrik am Flutgraben, де реалізовувала свої проекти.

Що ж до премії Малевича, то у 2008-му Лада поступилася першою сходинкою Алевтині Кахідзе, у 2012-му — своїй подрузі і колезі з арт-групи Р.Е.П. (Революційний експериментальний простір) Жанні Кадировій. У 2014-му вона «обігнала» двох 29-річних фіналістів — мобільного Миколу Рідного з Харкова, який більшість часу проводить у міжнародних резиденціях в Європі та Америці і навіть цього разу не був присутній на врученні премії Малевича (бере участь у берлінській стипендії DAAD), та ідеологічно концептуального Данила Галкіна з Дніпропетровська.

Ставши лауреаткою, Наконечна отримала від Польського інституту в Києві три тисячі євро (у гривневому еквіваленті), відзнаку «за проривні концепти» від експертної ради Києво-Могилянської школи бізнесу, проживання у резиденції в Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовського» у Варшаві впродовж наступного року, а також грошову винагороду в розмірі 3000 євро від «Культурного Проекту».

Коли представники Польщі вручили Ладі нагороду, Жанна Кадирова у залі почала підтанцьовувати, а інша член журі — Моніка Шевчик — підстрибувати. Лиш Ройтбурд стояв непорушно. Він відстоював Данила Галкіна, бо вважає його «представником найбільш свіжої течії на нашій сцені». Кадирова ж розповіла, що знає Ладу давно. «Дуже організована людина. З нею легко працювати. Вона береться за будь-які проекти і, як на мене, досить жорстоко експериментує із собою», — додає Жанна.

Лада Наконечна ще не знає, коли саме пакуватиме валізи і вирушатиме у Варшаву. Також художниця не знає, який проект реалізовуватиме у «Замку Уяздовського», адже кожна її робота — це крок у невідоме, реакція на сьогодення. Правда, інколи мисткині соромно за те, що вона перебуває на стипендії у ситій Європі у той час, коли в її рідній Україні війна. Лада дотримується позиції, що «одне із завдань мистецтва — постійно розхитувати закам’янілості та розширювати кордони».

«Для мене премія Малевича — це визнання, що я потрібна. Я залишаюся в Україні і не збираюся звідси їхати. У Варшаві на резиденції спробую поєднати дві культури — українську та польську», — каже Наконечна, тримаючи в руках красивий букет квітів.