Кінофестивальний четвер почнеться фільмами «13 хвилин» німця Олівера Хіршбігеля і «Вірна цнотливиця» Лаури Біспурі (спільне виробництво Албанії та Італії). До речі, провідні європейські кінематографії незрідка виступають у ролі фінансового локомотива для тих, хто слабкіший, — і в Європі, і в Латинській Америці, і в Африці.

Перед походом у кінотеатр, переглянувши трейлер до фільму «Kingsman: Таємна служба» чоловіка німецької супермоделі Клавдії Шиффер Меттью Вона, я оцінила його як черговий підлітковий шпигунський трилер із нотками чорної комедії, приперченої розумним британським гумором.

Серед життєписів українських інтелектуалів ХХ століття складно знайти такі, які б не були затінені комуністичним минулим, покаянними листами, підтримкою антиукраїнських режимів, соцреалістичними творами чи непослідовністю у своїх діях і судженнях. Юрія Щербака від докорів сумління врятував його основний фах — лікаря-епідеміолога, а також — доля брата Миколи, якого засудили за націоналізм.

Машина Берлінського кінофестивалю працює як годинник, відраховуючи дні, години і хвилини екранного часу. Ранок фестивальної середи розпочинається фільмом «Браво!» румунського режисера Раду Жуде. Анотація стрічки інтригує: «Валахія, початок ХІХ століття. Румунські князі повільно рухаються шляхом модернізації...»

Подейкують, що історія Росії — це чергування режимів жорстоких зі ще жорстокішими, відмінність між якими — як між арктичними і сибірськими морозами. Тому завжди актуальні слова Лєрмонтова: «Прощай, немытая Россия, / Страна рабов, страна господ, / И вы, мундиры голубые, / И ты, им преданный народ».

Велика конкурсна програма Міжнародного берлінського кінофестивалю у вівторок відкриється фільмом «Під електричними хмарами» російського режисера Олексія Германа-молодшого. Картина зроблена в копродукції трьох країн — Росії, України та Польщі. Цей факт привертає до себе увагу. Кореспондент журналу Hollywood Reporter запитав режисера, чи не було тиску з різних сторін, які брали участь у створенні картини?

«Ви — моя фея. Ви ще не оцінили того, що зробили», — художник-монументаліст, директор Музею Івана Гончара Петро Гончар дякує гендиректору «Мистецького арсеналу» Наталі Заболотній за те, що вона погодилася надати масштабний простір для міжмузейного проекту «Вікна».

Найуспішнішого українського митця, лауреата Шевченківської премії за цикл «Українські мотиви», засновника «нового українського пейзажу», класика нефігуративного живопису, 68-річного Анатолія Криволапа не так легко виманити у Київ iз його затишного маєтку на березі озера у селі Засупоївка Яготинського району.

«Ніколи ніщо не народжувалося ні з чого. Все має бути в комплексі. Потрібний штамп. Потрібна сіра маса. Тільки з посереднього виникають індивідуальності. Тому треба підтримувати усі напрями, та особливо творчість молодих. Не можна казати, що вони не такі. Я можу говорити про погану якість».