Нинішні виступи збірної України інакше як соромом не назвеш. Провина за те, що наша чоловіча команда докотилася до боротьби «за виживання» у вищому дивізіоні, лежить не лише на тренерах і баскетболістах, а й на керівництві національної федерації. Нинішній керманич ФБУ Олександр Волков, та й його попередник Зураб Хромаєв, сприяли засиллю іноземних легіонерів в українському чемпіонаті, нехтуючи інтересами молодих гравців. І тепер виходить, що в нас практично немає виконавців рівня команди–учасниці фінальної частини Євробаскету.

Нинішня система відбору шахістів для участі в чемпіонаті світу вельми складна й заплутана. Упродовж року для гросмейстерів організовують шість Гран–прі Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ). Кожен кандидат на участь у турнірі претендентів на світову корону зобов’язаний зіграти щонайменше на чотирьох Гран–прі, а до підсумкового заліку йдуть три найкращі результати. У неділю п’ятий турнір цієї серії стартував у вірменському місті Джермук. Організатори присвятили змагання дев’ятому чемпіонові світу Тиграну Петросяну.

Стартові два тури кваліфікаційного турніру «за виживання» показали, що всі чотири суперники у групі С здатні обіграти один одного, й боротьба за дві чільні позиції, схоже, точитиметься до останнього ігрового дня. Перед сьогоднішніми матчами третього туру кожен по разу переміг і програв, і позиція кожної команди в таблиці визначається лише за різницею закинутих і отриманих у свій кошик очок.

Можна лише уявляти, які емоції кипіли в душі президента «гірників» Ріната Ахметова позавчора після фінального свистка норвежця Хауге в Тімішоарі. Донецький олігарх забезпечив завоювання першого в історії незалежної України єврокубка, побудував для свого клубу п’ятизіркову арену, на якій так хотілося якнайшвидше побачити двобої елітної Ліги чемпіонів. І ці мрії жорстоко розбилися об бетонний захист скромної румунської команди.

Кар’єра Анатолія Тимощука може слугувати прикладом зростання для молодих футболістів. Свого часу хлопчина перейшов із «Волині» до «Шахтаря», в Донецьку за дев’ять років став капітаном команди й чемпіоном країни. Ще вищих вершин він сягнув у пітерському «Зеніті», де, крім капітанської пов’язки й звання чемпіона Росії, додав до своєї колекції й Кубок УЄФА. Черговим кроком на шляху 30–річного півзахисника став перехід до лав європейського гранда — німецької «Баварії». Щоправда, тепер з’явилися побоювання, що завоювати місце в основному складі мюнхенців Тимощукові буде ой як непросто.

Усього десять днів залишається до відкриття ХІІ чемпіонату світу в Берліні. Минулого уїк–енду відбулися останні змагання перед світовим форумом, після чого життя «королеви спорту» наче завмерло до вибуху на головному старті року. Національні команди вже остаточно визначилися зі списками делегацій — останнім днем виконання необхідних нормативів було 3 серпня. Подекуди провели чемпіонати своїх країн лише в ці вихідні, аби оцінити готовність атлетів безпосередньо перед світовим форумом. Ті ж країни, котрі організували національні турніри раніше, цими днями влаштували контрольний перегляд своїх атлетів.

Перемога нашої юніорської збірної на домашньому Євро — це, безсумнівно, великий успіх. Досі ще жодна з наших національних команд «спорту номер один» будь–якого віку гравців таких вершин не досягала. З іншого боку, зрозуміло, що цим молодим хлопцям лише належить утвердитися в дорослому футболі, аби їх не спіткала доля загубленого покоління срібних призерів континентальної першості–2000 серед 18–річних, із яких практично ніхто не доріс навіть до рівня зірки чемпіонату України. На слуху хіба прізвища нинішніх дніпропетровців Олексія Беліка та Богдана Шершуна. Тепер — увага на інші імена: Гармаш, Коркішко, Петров, Рибалка. Власне, на всю команду, яка позавчора перемогла у фіналі неабикого, а самих англійців, і відзначила успіх під звуки вічного хіта «Ми чемпіони!» групи «Квін».

Здається, нинішнє покоління української футбольної молоді має чудові шанси не загубитися серед «вічно перспективних», які згодом марнують свій талант у посередніх клубах або взагалі зникають невідомо куди. Крім необхідної тактичної виучки й індивідуальної майстерності, у лідерів юніорської збірної України проглядається справжній бійцівський характер і вміння добиватися свого, що є необхідною умовою перемог на найвищому рівні. Якраз тепер підопічні Юрія Калитвинцева і Юрія Мороза успішно відточують необхідні навички на рівні чемпіонату Європи серед гравців віком до 19 років.

Відчуваючи важливість побачення з земляками, наставник «Шахтаря» Мірча Луческу навіть прийшов на передматчеву прес–конференцію. Румунський фахівець лише напередодні виписався з лікарні після інфаркту — на зустріч із пресою «ескулапи» його пустили, але йти на стадіон позавчора не дозволили. Цього ж дня у Містера був ще один привід похвилюватися — в середу йому виповнилося 64 роки, з яких п’ять він провів у Донецьку.

Позавчора «Шахтар» провів стартовий матч сезону в Лізі чемпіонів, але напередодні зустрічі з «Тімішоарою» про ймовірний перехід Дмитра Чигринського до «Барселони» говорили чи не більше, ніж про власне важливий двобій. Хоча, якщо проаналізувати події останніх днів, то спадає на думку, що вся ця історія завершилася давно, а надалі була лише добре зрежисованим спектаклем.