Іконописці з «Десниці»
Львівську школу «Десниця» було утворено з метою відродження національного іконопису: вивчення та продовження давніх традицій у сучасному українському мистецтві. Всі зацікавлені слухачі мають можливість відвідати лекції та попрацювати на майстер-класах під керівництвом іконописця Михайла Скопа й за участі реставраторів і дослідників української давнини Марії та Яреми Іванцівих, інших учасників громадської організації «Чорна Галич».
«Піднімаюся до Кобзаря все життя»
Учора й сьогодні у колонному залі імені Миколи Лисенка у Національній філармонії вшановують геній Тараса Шевченка. У програмі «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля...» поєднали виступи Національної заслуженої капели бандуристів імені Григорія Майбороди (художній керівник і головний диригент — Юрій Курач) і художнє слово Анатолія Паламаренка. У програмі звучать поезії Кобзаря, твори українських композиторів Якова Степового, Кирила Стеценка, Олександра Білаша, українські народні пісні в обробці, зокрема, Дениса Січинського, Григорія Майбороди, Лесі Дичко.
Кобзар у купецькому домі
Всесвіт з-під стріхи
Художники, як і всі творчі люди, своєрідні й вразливі, кожен iз них носить у собі цілий світ відчуттів, знань, досвіду, вмінь і... передбачень. Словом, справжній Космос. Вінничанин Володимир Козюк — народний художник України, відомий колекціонер, меценат, збирач старожитностей — митець глибокий та багатогранний.
Роковий Майдан
Безсмертний дар
У столичному «Мистецькому арсеналі» у понеділок прощалися з меценатом, народною артисткою, відомим балетмейстером Валерією Вірською. Торік, після смерті чоловіка Ігоря Диченка, вона передала його унікальну колекцію — близько 500 картин, серед яких роботи українських авангардистів і шістдесятників, — у дар державі й народові України.
Гами вундеркінда
«Мій тато — це я»
«Польові дослідження...»: плюс-мінус 20 років
1996-й — рік, що записаний красним рядком до історії нового українського письменства. Тоді взимку, у січні-лютому, журнал «Сучасність» опублікував «Рекреації» Юрія Андруховича, що спричинило несамовиту реакцію адептів «традиційної» літератури і демарш діаспорних передплатників, які відмовилися далі підтримувати долярами «проституйований» часопис. Але то був «розігрів».