n Пане Олександре, останнім часом активно засуджують листи Держкомтелерадіо до обласних телерадіоорганізацій за вашим підписом, у яких розписані прохання висвітлювати діяльність органів влади, називають їх «темниками». Кардинально вирішити питання можна тільки за умови прийняття закону про роздержавлення медіа. Зрозуміло, його не приймуть до проведення парламентських виборів восени. Але яке ваше ставлення до реформування державних і комунальних ЗМІ? Рада Європи ще 2005 року закликала Україну розпочати цей процес і виконати ще раніше взяте на себе зобов’язання.

Після кількаденних урочистостей iз приводу 30–річчя своєї кар’єри на сцені, що гучно пройшли у столиці Грузії, Ніна Ананіашвілі з трупою Тбіліського театру опери та балету позавчора танцювала в Києві. Незважаючи на свої 49 років, зірка продовжує вражати балетними партіями і пластикою. Нині художній керівник балетної трупи Тбілiського театру опери та балету, Ніна Ананіашвілі свого часу була примою російського Большого театру, виступала у трупі Королівського Лондонського балету (Ковент–Гарден), працювала зі знаменитим британським хореографом Кеннетом Макмілланом, як запрошена солістка танцювала в Римській опері й на сценi «Ла Скала».

Віталія Гайдукевича масова телеаудиторія бачила востаннє у випусках новин на «1+1» влітку минулого року. Потім ведучий перейшов на найкритичніше налаштований до влади, зі значно меншим покриттям канал ТВі, де разом із командою робить авторський телетижневик «Підсумки».

Алла Мазур — телевізійниця, яка фахово говорить про суспільні проблеми, політиків і простих людей у тижневику «ТСН. Тиждень» на «1+1». Її визнання — це рейтинги програми та статуетки «Телетріумфу» (за оцінками деяких експертів, їх могло б бути навіть більше) і «Телезірки».

Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори.

Для дітей він — просто дядя Женя, для батьків — доктор Комаровський. На сайті відомого педіатра з Харкова можна прочитати багато відгуків на кшталт: «Дуже прикро, що побачила вашу програму тільки зараз, коли моїй дитині вже два роки, — вже встигли зробити досить багато помилок».

Поява майже два роки тому Євгенія Комаровського у медично–просвітницькій програмі про здоров’я дітей «Школа доктора Комаровського» на телеканалі «Інтер» стала приємною несподіванкою для глядачів, яких частіше балують розвагами, аніж корисною, цікаво поданою інформацією. Практично безпрецедентно, після уже першого сезону в ефірі, «Школа...» заслужено отримала «Телетріумф» — і це рішення експертів національної телепремії одностайно (!) схвалили незалежні телекритики.

Спробуємо з’ясувати, чи докладає надмірних зусиль український «Беджамін Спок» — книгу Євгенія Комаровського «Здоров’я дитини і здоровий глузд його родичів» перевидавали в Україні та Росії уже майже двадцять разів — щоб бути популярним телеведучим?

Однією з інтриг нинішнього парламентського тижня є ймовірне призначення представника фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Юрія Стеця головою Комітету ВР з питань свободи слова та інформації. За даними «УМ», це питання народні депутати сьогоднi розглядатимуть у сесійній залі першочергово.

Кожен має право на помилку. Але якщо мовні огріхи — не виняток, а правило, то це вже ознаки непрофесіоналізму і безграмотності. В ефірі вітчизняного телебачення їх немало. Найдрібніші помилки помічає Анатолій Капелюшний, викладач кафедри мови засобів масової інформації журфаку Львівського національного університету імені Івана Франка.

Журналіста Віталія Портнікова раніше можна було часто побачити серед експертів політичних ток–шоу топових мовників. Зараз головний редактор супутникового ТВі з неугодними розмірковуваннями про сьогодення з’являється практично лише після вечірніх випусків новин в ефірі свого каналу.

В арсеналі творчих робіт актора і режисера Віктора Андрієнка — мало не сотня різних проектів: фільми, де він грав ролі і працював каскадером, гумористичні скетчі, серіали, «Велика різниця» по–російськи, по–українськи і по–білоруськи, по–казахськи. Але найпоширеніша найперша асоціація щодо Андрієнка — «довгоносик». Незважаючи на те, що гумористичний серіал не показують уже більше 10 років.

Зустрілися з паном Віктором ми перед прокатною презентацією фільму Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» у столичному «Кінопалаці», де мій диктофон постійно фіксував сторонні репліки: «Ніколи б не подумала, що ви так блискуче зіграєте серйозну роль полковника Смірнова», «Сподіваємось, ви знайдете час, щоб зустрітися зі студентами»...