Закон суджень і пересудів

Робоча група з напрацювання виборчого законодавства залишить незмінними у законопроекті про вибори народних депутатів змішану виборчу систему та прохідний бар’єр на рівні 5 відсотків. Про це на вчорашній прес–конференції заявив голова робочої групи, міністр юстиції Олександр Лавринович, розповідаючи про реакцію української влади на зауваження Венеціанської комісії. Вчора Лавринович зустрівся з «венеціанцями» й висловив переконання, що після цієї розмови кількість зауважень зміниться.

Вадим Карасьов: Дивіденд незалежності узурпували олігархи

Вадим Карасьов: Дивіденд незалежності узурпували олігархи

Наступного тижня у Варшаві відбудеться саміт «Східного партнерства», на якому, зокрема, говоритимуть про перспективи України у співпраці з Європейським Союзом. Українське МЗС заявило, що сподівається отримати від Європи сигнал про можливість членства у спільноті. Втім єврокомісар Штефан Фюле, який нещодавно перебував в Україні, заявив, що в документах, заготовлених для Києва, не буде посилання на 49–ту статтю угоди ЄС...

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що наразі Україна не може сподіватися на щось вагоміше. Тим більше що перспектива лише частково інтегруватися у Брюссель задовольняє українські еліти. Бо так удасться уникнути політичної відповідальності за власні дії (або бездіяльність). Карасьов будує свої відповіді, розмірковуючи про час і простір, про обставини, які досі обтяжують вибір України. Час і простір, які досі тримають Україну ногами в СРСР...

Хід «хрещених батьків» Хрещатика

Київська міська держадміністрація розробила проект документа, який установить низку обмежень при проведенні масових акцій у столиці України. Головне — КМДА планує убезпечити керівників держави, парламент та власне мерію від настирливих демонстрантів. «Масові заходи поблизу будинків, у яких розміщені державні органи влади та органи місцевого самоврядування, можуть проводитися на відстані від них не менш як 100 метрів, якщо інше не передбачене відповідними рішеннями цих органів, або у спеціально відведених для цього місцях», — йдеться в пункті 11.3 проекту.

«Афганський» наступ

«Афганський» наступ

Влада нажила собі сильного ворога. Вчора під стінами парламенту зібралося близько п’яти тисяч осіб, переважно — ветеранів війни в Афганістані. Ці чоловіки наганяли страх на депутатів Верховної Ради і на міліціонерів, яких мобілізували охороняти будівлю законодавчого органу. Свого часу вони пройшли горнило війни, знають ціну життю, вміють постояти за себе, солідарні з товаришами. Сильні не лише духом, а й фізично, вчора вони прорвали металевий парапет перед входом до Верховної Ради. Вимога «афганців» — відкликати проект Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який насправді стосується не стільки судів, скільки обмежує пільги для низки категорій громадян, зокрема воїнів–«афганців».

Вибіркове трактування

Вибіркове трактування

Європейська комісія за демократію через право, більш відома як Венеціанська, оприлюднила попередній висновок щодо проекту закону про вибори народних депутатів України, написаний робочою групою на чолі з міністром юстиції Лавриновичем. Висновок — двозначний. З одного боку, європейські правники визнали, що «проект забезпечує детальну регламентацію парламентських виборів» і «враховує низку рекомендацій, попередньо наданих міжнародними організаціями». Водночас експерти констатують, що «деякі попередні рекомендації залишились неврахованими». Зокрема, комісія звернула увагу на те, що закон не достатньо чітко прописує критерії та строки формування меж виборчих округів; не надає ясності щодо можливості оскарження результатів виборів; належним чином не регламентує проблему фінансування виборчих кампаній.

Таємниця в ув’язненні

Таємниця в ув’язненні

Влада пам’ятала про подію, яка трапилася 8 вересня минулого року на київському залізничному вокзалі. Тоді співробітники СБУ затримали на пероні львівського історика, директора музею–меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого за підозрою у підготовці до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю... Про випад Служби безпеки проти історика, який займався вивченням національно–визвольних змагань і дисидентського руху, говорили в іноземній пресі й дискутували на трибунах поважних міжнародних організацій. Ця справа підірвала імідж України, а надто ж голови СБУ Валерія Хорошковського.

Рівно через рік після тих подій Президент видав доручення, яким зобов’язав передати «Тюрму на Лонцького», що де–юре перебуває на балансі СБУ, під юрисдикцію Міністерства культури. Очевидно, що доручення готувалося «до дати»... Незважаючи на те, що минув уже цілий рік, у цій справі досі нема особи з юридичним статусом підозрюваного. Сам Забілий проходить як свідок. У зв’язку з цим дехто вважає, що справа просто «не клеїться». «УМ» спробувала дізнатися, що думають про цю справу основні фігуранти, і які в неї перспективи.

«Окультурення» власника

Віктор Янукович дав доручення вивести львівський музей–меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» з балансу Служби безпеки України й передати його до сфери управління Міністерства культури, а також забезпечити «відповідне фінансування з Державного бюджету». Відповідне доручення отримали Прем’єр–міністр і голова Служби безпеки України. Припис Президента треба виконати до 15 жовтня.

Відкриття з «картинками»

Відкриття з «картинками»

Опозиція ретельно підготувалася до відкриття нової сесії Верховної Ради. На урочисте засідання мав прийти Президент, отож противники режиму отримали непогану нагоду висловити свою позицію перед главою держави, а також «засвітити» свою творчість серед широких мас і світової спільноти. Відтак Віктора Януковича зустріли свистом, масовим демаршем, плакатами й гаслами.

Натомість Президент закликав парламент (себто лояльних депутатів) до співпраці. Невдовзі коаліція видала «на–гора» перший успішний результат — формально усунула неузгодженості в проекті пенсійної реформи, а де–факто — ухвалила відповідний проект у остаточній редакції.

Депутати сядуть за ґрати

Депутати сядуть за ґрати

Перше засідання 9–ї сесії Верховної Ради VI скликання вирішили присвятити 20–літтю української Незалежності. У зв’язку з цим у парламенті відбудеться більше урочистостей, аніж зазвичай. Засідання почнеться із внесення до сесійної зали Державного прапора — того самого, який пронесли в парламент 24 серпня 1991 року. На відкритті сесії очікується виступ Президента, а також одного з народних депутатів, який був учасником проголошення акта Незалежності. Потім урочисте засідання закриють — і відкриють «звичайне».

Степан Хмара: Це не еліта, а політикани й дрібні люди

Степан Хмара: Це не еліта, а політикани й дрібні люди

Степана Хмару можна вважати першим політичним в’язнем незалежної України. Опозиційного народного депутата запроторили за ґрати в листопаді 1990 році за те, що він побив міліцейського офіцера–провокатора. Навіть колишній Генпрокурор Михайло Потебенько визнав: «Арешт Хмари був помилкою». А на волю Степана Ільковича разом із кількома іншими патріотами випустили 25 серпня 1991–го — наступного дня після проголошення Незалежності.

Спершу це інтерв’ю з Хмарою замислювалось як роздуми про Незалежність. Та, зважаючи на останні події, додалися нові питання: сутички 24 серпня, масові допити опозиційних активістів, «беркутівські» полчища в центрі Києва... Степан Ількович — звично категоричний і різкий — критикує владу за «дурість». Водночас 73–річний аксакал не шкодує критики і для Юлії Тимошенко — колишньої соратниці, від якої пішов одразу після Помаранчевої революції.