Ще 16 травня ц. р. координаційна рада голів осередків політичних партій і громадських організацій міста Миргорода надіслала заяву найвищим посадовим особам держави — Президенту, Голові Верховної Ради, а також Генеральному прокурору. В ній викладено факти, що вказують на прямі ознаки порушень чинного законодавства посадовими особами місцевого самоврядування і особисто міським головою Олександром Паутовим. Ідеться про далеко не безневинні «витівки» посадовців при розподілі житла, наданні земельних ділянок, використанні бюджетних коштів, патронуванні «козирних» об'єктів будівництва тощо. У заяві, яку підписали більше десяти членів координаційної ради — керівників місцевих осередків партій і громадських організацій демократичного спрямування — повідомлялося також про попередні багаторазові звернення з цього приводу до облдержадміністрації, прокуратури та інших державних органів. Але їх усі або просто ігнорували, або переадресовували миргородському міжрайонному прокурору пану Балакшію, від якого ми одержували формальні відписки. Але то ж було за старої влади...

Ciм дозволів зможуть отримувати підприємці Сум за спрощеною системою у нововідкритому єдиному дозвільному офісі. Чотири — із земельних питань, два — з питань архітектури, один — з торгівлі. Звичайно, на тлі тих близько тисячі дозволів, які нагромаджені нашою державою на шляху підприємництва, сім — ніби зовсім мало. Та, по-перше, говорить начальник управління підприємництва та інвестування Сумської міської ради Юрій Думанчук, офіс лише починає свою діяльність, аби надалі її розширювати. По-друге, для спрощеної системи намагалися відібрати найбільш проблемні та запитувані пункти. Адже те, чого в Сумах потребують, може, раз на рік, чи й варто брати до уваги, — важливо вирішити найактуальніше.

Незабаром у Каштановому сквері Миколаєва з'явиться пам'ятник святому Миколаю — символу й охоронцю міста. Власне, свого часу це місто і було назване на честь Миколи Чудотворця, покровителя моряків.

Про такий відпочинок, без сумніву, мріє кожен тінейджер. Ще б пак, у таборі сто двадцять душ таких, як ти сам, і жодного вихователя навколо. При цьому через кожні три години тебе люб'язно запрошують до столу кухарі, якими особисто керує шеф розгалуженої ресторанної мережі. Саме до такого раю потрапили два тижнi тому учасники харківського фестивалю «Лідер» із подачі обласного управління сім'ї та молоді. Діти залишилися задоволеними. А батьки і досі не можуть відійти від пережитого шоку.

У Львові незабаром відкриється перший і поки що єдиний в Україні Музей пивоваріння. Відвідувачі зможуть ознайомитися не тільки з пивними експонатами, історією пивоваріння, а й скуштувати смак справжнього львівського пива, а також з головою зануритися в тонкощі процесу виготовлення напою. Не чекаючи дня відкриття, нашому кореспонденту вже вдалося побувати в музеї та багато цікавого довідатися від гіда Галини Янишівської.

Подія, що сколихнула два роки тому древній Кам'янець-Подільський, була названа гуманітарною катастрофою європейського масштабу. Тоді в культовій споруді — костелі Францисканців, у якому розміщувалося сховище міського архіву, сталася пожежа, яка призвела до катастрофічного руйнування документів Національного фонду. Серед утрачених для нащадків — 53,3 тисячі справ Подільської казенної палати, 27,6 тис. справ — Подільського губернського у селянських справах присутствія, 10,7 тис. справ — канцелярії Подільського губернатора, 9,4 тис. справ 1874—1920 рр. — міської управи. Документи останнього фонду розкривали діяльність УНР періоду, коли столицею держави був Кам'янець-Подільський.

Коли Президент України Віктор Ющенко нещодавно представляв у Дніпропетровську нового голову обласної державної адміністрації Юрія Єханурова, то у своєму виступі не обійшов і тему славетної Петриківки — селища, відомого на весь світ своїми неповторними ремеслами. Лідер держави не лише закликав відродити знамениті промисли, а й звернув увагу на постать останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. При цьому Віктор Андрійович акцентував увагу на тому, що він народився за сім кілометрів від його рідної Хоружівки на нинішній Сумщині. На Дніпропетровщині таку увагу з боку Президента сприйняли за сигнал до дії. Насамперед через усвідомлення значення постаті Калнишевського як провісника духовного зв'язку Півночі та Півдня України, єдності та соборності всієї нашої держави.

Листа до міністра охорони навколишнього природного середовища України Павла Ігнатенка написала екологічна журналістська громадська організація WETI. Від імені громадськості Львівщини вона просить посприяти поверненню колишнього заповідного урочища «Корналовичі» та колишніх земель заказника «Бориславський» у природно-заповідний фонд Львівської області. Крім цього, міністра просять дати оцінку рішенню Львівської обласної ради від 1999 р., яке, власне, і скасувало заповідний статус низки об'єктів.

Нині на 170 маршрутах обласного центру бігає тисяча з лишком мікроавтобусів. Контроль за їхньою роботою зазвичай обмежується збором відсотка денної виручки — як для власників маршруток, так і для вартових доріг. За неофіційною, ясна річ, домовленістю. Технічний стан транспорту для них — справа другорядна, якщо йдеться про готівкову масу. Останнім же часом доводиться вести мову про іншу масу — аварій. Одна з найжахливіших сталася на проспекті Леніна, неподалік пам'ятника «Тривожна молодість». «Мерседес» 81-го маршруту на шаленій швидкості влетів у велику калюжу, і водій не впорався з так званим «ефектом аквапланування»: машина сковзнула, ніби на льоду, налетіла на бордюр і перекинулася. На водієві — жодної подряпини, а ось пасажири серйозно травмовані: було госпіталізовано сімох осіб, у тому числі 53-річну пані Наталю — по дорозі на роботу медсестра виробничого об'єднання «Радіоприлад» стала інвалідом — бідолашній жінці відірвало руку.

Гострі леза блискавок кроїли похмуре небо і врізалися в кам'янисті схили, по яких спішно, кількома потоками, спускалися донизу тисячі підкорювачів Говерли. Двоє з них, за якимось фатальним збігом обставин, потрапили «в приціли» найпотужніших електричних розрядів. Для 47-річного уродженця Закарпаття цей удар минулої суботи виявився смертельним. Петру Фарбішевському дивом пощастило.
Його вдалося врятувати. Наприкінці дня минулого понеділка хлопця вже перевели з реанімації Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у відділення судинної неврології. Поруч — пригнічені мама Ольга Денисівна та батько Микола Васильович. Обоє — лікарі й добре розуміють, як нині важко їхньому синові. Петро лежав «під крапельницею» і пробував усміхнутися на моє підбадьорливе привітання. На запитання, що ж тоді сталося, ніяково відповів: «Нічого з того не пам'ятаю. Останні спогади — фестиваль у Шешорах».
Удар блискавки стер із пам'яті не тільки епізоди Петрового порятунку, а й усе, що відбувалося майже добу до того.