До столичних онколікарень щодня привозять найважчих пацієнтів з усіх куточків України. Багатьом хворим на рак потрібні не лише медикаменти, які пригнічують розвиток ракових клітин, а й донорська допомога. Лікарі кажуть, що без вливання потрібних доз тромбоцитів або еритроцитів багато маленьких пацієнтів можуть померти через декілька днів — навіть якщо хіміотерапія та опромінення дали чудові результати. Напередодні всесвітнього дня онкохворої дитини, який відзначається завтра, Асоціація молодих донорів України закликає українців поділитися кров’ю з тими, хто її потребує. У першу чергу йдеться про двісті діточок з різних областей, які зараз лікуються в онкологічних клініках столиці. Якщо на станціях переливання крові з’явиться бодай тисяча охочих здати «рідину життя», маленькі пацієнти матимуть більше шансів повернутися здоровими додому.

На планеті важко знайти людину, яка б жодного разу в житті не потерпала від печії. Статистика свідчить, що у третини населення бодай раз на місяць з’являється «пожежа» в горлі й відчуття кислого в роті — наслідок закидання шлункового соку в стравохід. Багатьом людям печія дошкуляє раз на тиждень. Утім бігти до лікаря ні перші, ні другі не поспішають. Бiльшiсть страждальців п’є воду з содою або вживає антацидні (протикислотні) медичні препарати, щоб позбутися неприємних вiдчуттiв. Це не вихід, вважають медики. Печія може сигналізувати про дуже серйозні захворювання органів травлення. І якщо впродовж багатьох років не зважати на ці прояви хвороби, можна дочекатися виразки та звуження стравоходу, кровотеч i навiть раку стравоходу.

Майже рік минув відтоді, як українські офіцери долучилися до миротворчої місії з відновлення інфраструктури провінції Гор у складі литовського контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Про те, як наші фахівці працювали в місцевій операційній без води й тепла, як на п’ять днів повернулися у XIV сторіччя та як рятували від смерті майже безнадійного хлопчика, «УМ» дізнавалася з телефонних розмов та листування безпосередніми учасниками згаданих подій.

Гострий панкреатит (запалення підшлункової залози) сьогодні вийшов на третє місце серед захворювань, які потребують хірургічного втручання, після апендициту і холециститу. Звідки береться ця хвороба? Чому підшлункова залоза дуже не любить, коли її навантажують зайвою роботою? У яких випадках врятувати життя людини можуть лише хірурги? Відповіді на ці та інші запитання «УМ» шукала в завідувача відділу хірургії підшлункової залози і реконструктивної хірургії жовчних проток Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора Володимира Копчака.

До редакції «УМ» потрапив відкритий лист регіонального лікаря–практика до Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко та міністра охорони здоров’я Василя Князевича. У своєму зверненні до високопосадовців завідувач поліклінічного терапевтичного відділення Мелітопольської міської лікарні № 2 Володимир Бабуха просить змінити застарілий підхід до статусу, організації праці і фахової підготовки основної фігури в поліклініці — дільничного лікаря. Редакція наводить текст листа у скороченому вигляді.

Напередодні Всесвітнього дня боротьби з раком, який відзначається 4 лютого, столичні медики закликають киян пройти обстеження щитоподібної залози. Як розповів «УМ» головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка, візит до медика допоможе не лише попередити хвороби, пов’язані з дефіцитом йоду в організмі, але й своєчасно виявити і почати лікування доброякісних утворень та раку щитоподібної залози.

Люди, які часто і з задоволенням смакують червоний виноград, мають набагато міцніші зуби, ніж особи, які не урізноманітнюють свій раціон сонячною ягодою. Американські вчені довели, що речовини, які містяться у виноградній шкірці та насінні, покращують мікрофлору ротової порожнини та попереджають розвиток цілої низки інфекційних захворювань.

Щороку в світі помирають близько чотирьох мільйонів дітей, яким не виповнилося одного місяця. Три чверті з них, як інформує Всесвітня організація охорони здоров’я, гинуть упродовж першого тижня життя. Причиною смертності малюків найчастіше стає бактеріальна інфекція, отримана під час передчасних або ускладнених пологів.

У нашій медицині не перший рік триває парадоксальна ситуація з кадровим забезпеченням. Українські університети щороку випускають тисячі лікарів різних спеціалізацій, які, за бажання, могли б закрити всі «дірки» в галузі, але в лікарнях, поліклініках, медцентрах і диспансерах усе одно залишається багато вакансій. Замість іти на роботу до державного медзакладу, спеціалісти або «осідають» у приватній клініці, або вирушають за кордон, або знаходять інший вид заробітку. Але проблема полягає не лише в цьому. Керівники медичних навчальних закладів розповіли «УМ», чому їх непокоїть рівень знань абітурієнтів, яких ускладнень фахівці чекають цієї весни та як збираються допомагати талановитій молоді.

У нашій державі чимдалі зростає кількість осіб, залежних від наркотиків. Змінити ситуацію на краще не можуть ані великі кошти, які Україна щороку витрачає на боротьбу з наркоманією, ані щедра допомога міжнародних організацій, які долучаються до лікування наркозалежних. Чому українці «присідають» на психоактивні речовини? Що допомагає людині «зістрибнути» з голки й повернутися до нормального способу життя? Кому принесе полегшення замінна терапія, яка передбачає щоденну видачу наркоману певної дози метадону? Про це «УМ» розпитувала колишнього наркомана з десятирічним стажем, а тепер — соціального працівника, вихователя реабілітаційного центру «Батьки проти наркотиків» Ярослава.