Як ми писали раніше, журналістці «УМ» пощастило зустрітися з творцем унікального радянського стаціонару (космічної лікарні на борту корабля), який приїхав до Києва на науково–практичну конференцію. У статті за 15.05.2009 доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії, дійсний член Російської академії природничих наук, автор понад 200 наукових праць, заслужений винахідник Іван Неумивакін розповідає, як треба правильно дихати, пити компот і застосовувати перекис водню для знищення в організмі вірусів, бактерій, паразитів і грибів. Сьогодні ми наводимо ще одну корисну пораду неординарного московського професора, який виглядає набагато молодше своїх років.

Хвороба вчепилася до Ірини Шевченко ще в материнській утробі, але про це не підозрювали ані лікарі, ані щасливі батьки. На перший погляд, Іринка з’явилася на світ цілком здоровою дівчинкою, от лише на обличчі була маленька темна плямочка, схожа на звичайну родимку. Минав час, росла і розвивалася Іринка. А разом із нею росла і збільшувалася пляма–родимка на правій щоці. Підступна недуга, через яку дівчинка могла втратити життя, виявляла себе поступово. За 16 років, які минули відтоді, дружна родина пережила багато лиха. Але завдяки чуйним людям і справжнім майстрам хірургічної справи Ірина нарешті змогла не тільки позбутися смертоносної пухлини, а й подивитися на себе в дзеркало зі справжнім задоволенням.

Уманським лікарям вдалося врятувати від смерті 43–річного механізатора з села Острівець, на якого напала змія. Цю перемогу спеціалісти називають дивовижною. І кажуть, що такого випадку на Уманщині не пам’ятають навіть люди старшого покоління.

«Ні!» — кризі людських сердець! Під таким девізом відбулася цьогорічна акція Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця». Фонд, який існує в Україні вже чотири роки, збирає кошти для придбання необхідного медичного обладнання в дитячі лікарні. Торік це було устаткування для допомоги дітям із захворюваннями очей, раніше — діагностичне обладнання для дітей із вадами слуху. Єдина умова передачі дороговартісної апаратури — повністю безкоштовне лікування на ньому всіх маленьких пацієнтів.

Якщо в далекому минулому рослинні настоянки, сушені корінці та інші дари природи фактично були єдиними офіційними засобами боротьби з різними хворобами, то сьогодні треба використовувати досягнення сучасної медицини. Таку думку висловили члени Міжнародного співтовариства, яке об’єд­нує молодих лікарів і вчених. Як повідомляють «Медновини», лікарі закликають Всесвітню організацію охорони здоров’я привселюдно засудити використання гомеопатичних засобів для лікування важких захворювань. Зокрема, у своєму листі до ВООЗ молоді дослідники пропонують боротися проти реклами гомеопатичних методів лікування таких захворювань, як СНІД, туберкульоз, малярія, грип і діарея немовлят.

...Уявіть, маленький хлопчик залазить у коробку з–під телевізора й цілими днями вовтузиться там із коліщатками від дитячого авто. І йому для щастя більше нічого не треба. Аби тільки його не чіпали. Це його маленький світ, у якому йому комфортно, там він почувається захищеним.

Дітей вважають найуразливішою групою для багатьох захворювань. Туберкульоз — не виняток. Як розповіла «УМ» головний науковий співробітник Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності дитяча фтизіатрія, доктор медичних наук, професор Ольга Білогорцева, із 9 мільйонів мешканців планети, хворих на цю недугу, 11% становлять саме діти.

Ця унікальна історія почалась у 2003 році, коли молода вродлива чернівчанка почула від лікарів страшні слова: гепатит С, цироз печінки, масштабне ураження. Тоді Лідія Порфирюк мусила перервати бажану 6–місячну вагітність (уже навіть ім’я для дівчинки підібрали) і з острахом чекати вироку спеціалістів. А прогнози були вражаючі: молодій жінці лишалися буквально лічені півтора місяця життя. В Інституті хірургії та трансплантології бачили лише один вихід — пересадку органа. І молодша сестра Марина без вагань віддала Ліді понад 50% своєї печінки. П’ять років тому такі операції ще не проводилися настільки масово, і Ліда була однією з перших українських пацієнток (точніше, четвертою взагалі і другою — з успішним результатом). На щастя, усе закінчилося добре. Нещодавно дружна родина відсвяткувала невеличкий ювілей — 5 років, відвойованих у смерті. Наша розповідь — про те, що за цей час довелося пережити сестрам, у яких в буквальному розумінні на двох одна печінка.

Вибір пологового будинку для майбутньої мами — процес відповідальний. Тож питання «де краще народжувати?» жваво обговорюються на інтернет–форумах, в офісі й на кухні, в тролейбусі, навіть (сама чула!) у книжковому магазині. Але недарма кажуть: скільки людей, стільки й думок. Часто один і той самий лікар отримує відгуки — від «чудово» до «жахливо».

Тривожні симптоми з’явились у бідолах після того, як вони одного спекотного дня вирішили поласувати морозивом у харківській кав’ярні парку Шевченка. Пригадують, морозиво було дещо розтале. Уже через кілька годин людям довелося викликати «швидку».