Вже через три місяці після підписання Ризького миру – 21 травня 1921 року – у Волинському воєводстві було заборонено вживання української мови, йшов наступ на українську освіту, про що свідчить закриття впродовж тільки одного навчального року (1924-1925) понад 300 українських шкіл.

У 1915-1917 роках легіонери брали участь у кровопролитних боях на Поділлі. Сотні молодих вояків, українських патріотів загинули на схилах гори Лисоні, на Бережанщині та в інших місцях. На стрілецьких могилах, поряд з прізвищем викарбовували слова: «Впав за волю України».

Місто Збараж на Тернопіллі, за свідченням історичних джерел, посідає третє місце серед найдревніших міст краю після княжої Теребовлі (1097) і Шумська (1149).

Знищення чи пошкодження українських місць пам’яті на півдні Польщі упродовж останніх семи років мало системний характер і всі ознаки ведення гібридної війни з боку проросійських сил проти Польщі та польсько-українських відносин.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що пам’ятник українському державному і політичному діячеві Симону Петлюрі має бути встановлено у Києві.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка сьогодні відбудеться презентація книжки авторитетного історика Володимира Сергійчука.

На першому ж засіданні Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН, Вернадський підкреслював її національно-державну роль, значення для зростання української національної свідомості і культури через глибоке наукове студіювання минулого та сучасності.

Те, що ПЛАСТ у Конотопі зароджується саме тут, цілком логічно і зрозуміло. І саме від зусиль педагогічного та батьківського колективів навчального закладу, у першу чергу, залежить чи «приживеться» ПЛАСТ у Конотопі, чи буде заклад тією іскрою, з якої розгориться багаття.

У Києві презентували нову книгу письменника Вадима Пепи «Віч-на-віч з вічністю». Видання не відкриває Америку. Автор посилається на заявлене Тарасом Шевченком за лічені місяці до останнього подиху в зачині поезії «Саул».

Прямий нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського зараз проживає у Відні, де з ним і зустрівся кореспондент Ukrainian Time, щоб розпитати про його роботу, підтримку України і ймовірну зміну громадянства.