Вони люблять пророка

Вони люблять пророка

Акції протесту проти скандального антиісламського фільму «Невинність мусульман» сягнули й українських теренів. У мітингу, який відбувся вчора перед Будинком культури профспілок у Сімферополі, взяли участь близько семисот дорослих і дітей, хоча напередодні організатори анонсували п’ять тисяч учасників. Ініціювала акцію непідконтрольна Духовному управліннню мусульман Криму (ДУМК) радикальна громада «Давет» («Запрошення»). До «даветівців» також долучились як місцеві, так і приїжджі з інших регіонів прибічники забороненої в багатьох­­ країнах світу ісламської партії «Хізб–­ут–Тахрір» (у Сімферополі налічується близько тисячі її активістів).

Приписане пуританство

Нещодавно директор дитячого парку міста Сімферополь Олександр Шабанов вирішив доповнити список недозволених дій на території парку. Раніше там було заборонено вигулювати собак, розпивати алкогольні напої та курити. А віднедавна ще й цілуватися. Порушникам загрожує штраф у 600 гривень. Сам директор свою пуританську ініціативу пояснив журналістам так: «Люди похилого віку почали скаржитись нам, що молодь на лавках парку відверто цілується». Щоправда, директор не сказав, хто буде затримувати закоханих порушників та стягувати з них досить немалу суму штрафу.

А, Бе, Ве, Ге, Дейч

А, Бе, Ве, Ге, Дейч

Кажуть, що все нове — це добре забуте старе. Певно, цим керувались «креативні» піарники старійшини партійного осередку «регіоналів» у Криму, колишнього тутешнього спікера, а нині — кандидата в депутати від провладної партії по мажоритарному округу №8 Бориса Дейча. Адже замість «дідуся Леніна» і його крилатих речівок на кшталт «учитись, учитись і ще раз учитись» у підручнику доби раннього і пізнього соціалізму розмістили анфас саме пана Дейча.

Життя серед звіздарів

У кримському селищі Науковому (Бахчисарайський район) прискореними темпами ведеться реставрація двоповерхової «сталінки». За словами місцевих жителів, будинок реставрують для спікера кримського парламенту Володимира Константинова. Будівля розташована просто на території місцевої обсерваторії (селище є науковим містечком Кримської астрофізичної обсерваторії Міносвіти).

«Хобі» водолаза

Мешкав і працював водолазом–підводником 35–річний чоловік у рідному курортному селі Малоріченське (Велика Алушта). Головний прибуток, як тепер з’ясувалось, приносила йому не ця законна ризикована і романтична професія.

Речдок зі шлунка

Жертвами двох 24–річних чоловіків стала маленька дівчинка, а через кілька днів — двоє місцевих молодих жінок. У першому випадку прикрасу, яку вони зірвали з шиї дитини на очах її матері, молодики віднесли до ломбарду.

«Оптимізація» по–бахчисарайськи

У Бахчисарайській школі №4 (до речі, найбільшій у райцентрі) паралельні класи з українською мовою навчання з’явилися ще 2001 року. Нині найчисельніший має 24 учні, а є й два по десятеро дітей. А от першачків всього семеро, хоча на початку літа надійшло одинадцять заяв від батьків. Але так трапилось, що педагог, яка мала ними опікуватись, несподівано захворіла (досі перебуває на лікарняму), тому доручили укомплектування її колезі.. А тут ще райвідділу освіти спустили план — перших класів має бути всього чотири. Виходить, український — п’ятий, зайвий, відтак не вписується у фінансування. З батьками провели відповідну роботу, і вони переписала заяви на російську мову навчання. З такою альтернативою геть не змирилася громадськість, зокрема, лідер тутешньої громадської організації «Український дім» Андрій Щекун, батько двох школярів цієї школи. Саме він зумів переконати тих, хто вагався, а ще поінформував правоохоронні органи про порушення їхніх законних батьківських прав. Саме у такий спосіб буквально за день до шкільної лінійки все–таки вдалося поновити статус кво. Проте загроза ліквідації українського класу існує. Більше того, місцева райдержадміністрація тепер намагається зробити винуватою у цій «патовій» ситуації директора школи Світлану Фурт.

«Бивайце здарови» по–севастопольськи

«Бивайце здарови» по–севастопольськи

Учора з України на батьківщину до Мінська мали доправити труну з тілом 53–річного народного артиста Білорусі Якова Науменка. Не виходячи з коми, він помер у ніч проти понеділка в реанімації 1–ї Севастопольської міськлікарні, куди потрапив ще 19 серпня просто з концертної сцени на площі Нахімова.

Чим море нагодує?

Чим море нагодує?

Із вікна службового кабінету мого співрозмовника, либонь, без проблем можна було б полічити геть усі малі і великі танкери, суховантажі, сейнери, які з перебоями хіба що взимку, і то в аномально люті морози, курсують в Азовське море з Чорного і навпаки.