Екскаватором по…Кобзарю

Судячи з усього, скульптура була міцна. Принаймні очевидці стверджують, що під натиском потужної техніки вона довго не здавалася. Тому й спромоглися знести тільки верхню частину — власне скульптуру Тараса Шевченка на повен зріст, а осиротілий п’єдестал так і залишився стояти на місці. Цікаво, що у справі замішані не таємничі вандали, а... Самарська райдержадміністрація міста, за рішенням якої і знесли скульптуру. У відділі охорони пам’яток Дніпропетровського обласного центру охорони історико–культурних цінностей стверджують, що пам’ятник був виготовлений з гіпсу, тож із часом став виглядати жалюгідно. Проте неважко пересвідчитися, що скульптура була виготовлена з бетону, тому так вперто й трималася. Та й як вона, гіпсова, могла б простояти протягом півстоліття?

«Зірок» — кури не клюють

«Зірок» — кури не клюють

Схоже, в майбутньому, аби мати в центрі Донецька «іменну зірку», вже не потрібно буде мати грандіозних успіхів у спорті, мистецтві чи в інших царинах. Для цього достатньо тільки товстого гаманця. Про ідею майбутніх змін посеред Донецька можна дізнатися через інтернет — на сайті проекту «Наше місто». На електронну адресу всім бажаючим пропонується відправити вже заповнену форму замовлення. Таким же способом можна й підтвердити оплату. А вартість гранітної плитки у вигляді зірки з прізвищем замовника на бульварі Пушкіна, на думку авторів проекту, є цілком доступною. Зокрема, іменна зірка (з одним прізвищем) обійдеться в 5 тисяч гривень. Так звана весільна, де в обрамленні двох обручок будуть два прізвища, — 7 з половиною тисяч. А якщо ось так увіковічнитися заманеться цілому підприємству чи фірмі, слід буде розкошелитися на 10 тисяч гривень.

Плакали наші газети?

Товариству «Преса—Харків» поки що не вдається повернути законним шляхом втрачені позиції на газетному ринку міста. Як «УМ» уже повідомляла, три місяці тому депутати міської ради, відмінивши рішення своїх попередників, незаконно відібрали у підприємства майже сто земельних ділянок. В унісон резонансній події мер Михайло Добкін пообіцяв виставити вивільнені місця на конкурс. Мовляв, хто запропонує кращі умови реалізації періодичних видань, той і отримає право оренди.

Архітектурна молитва за місто

Цьогорічний десант у Вінницю членів міжнародного Центру сучасної архітектури (Москва), що відбувся під керівництвом професора архітектури з Лондона Нейла Ліча, дозволив по–новому глянути на майбутній розвиток міського центру, а запропоновані концепти активно обговорюють городяни, а деякі з ідей вже отримали реальнi інвестиційнi обриси. Якщо одним ідеям судилось так і залишитись на рівні ідей, якщо інші через незвичність і нестандартність потрібно ще осмислити й ув’язати з реаліями, то окремі проекти викликали схвалення відразу.

«Скажені табуретки», реєструйсь!

«Скажені табуретки», реєструйсь!

На Черкащині власники так званих отримали «скажених табуреток» настільки набридли даішникам, що ті вирішили серйозно за них взятися. Тож із благословення Черкаської облдержадміністрації управління ДАІ в Черкаській області розпочало реєстрацію скутерів, мопедів і навіть велосипедів. Додамо, що ніде в Україні досі цих «залізних коней» не реєстрували.

Шантаж холодом і безводдям

Шантаж холодом і безводдям

Водопостачання Кіровограда і ще кількох міст області забезпечує найдовший в Європі водопровід «Дніпро — Кіровоград». За унікальність 130 кілометрів труб платити доводиться кіровоградцям. Адже коли відключають воду хоч для одного з міст на лінії, то воду не отримують і мешканці решти населених пунктів області.

Чому вибухнув Дніпропетровськ?

Фахівці й досі не можуть втямити, як у Дніпропетровську таке могло статися? Трагедія, що забрала життя уже 23 осіб, справді незбагненна. Незбагненна саме з технічного боку.
Адже навіть дилетанту відомо, що газопроводи, які заходять до наших осель, мають низький тиск — 0,012 кг/кв.см. Насправді ж він унаслідок зміни витрат може зрости не більше, аніж утричі. Такі газопроводи є єдиною мережею щонайменше в рамках одного мікрорайону. Газ до них надходить із газопроводів середнього (до 3 кг/кв.см) чи високого (6–12 кг/кв. см) тиску.

Готелі й стадіони будуть

Спорудження стадіонів, готелів, доріг, аеропортів, соціального житла сьогодні стали першочерговими завданнями в процесі підготовки до «Євро–2012» в Україні. Ці питання, зокрема, обговорювалися під час роботи Міжнародного інвестиційного форуму «ЄВРО–2012: Україно, вперед!», що відбувся у Львові. В його роботі взяло участь 500 представників фірм Європи, Азії та США. Схожі проблеми постали також і перед польськими колегами, з якими львів’яни домовились про організацію спільного проекту з обміну інформацією щодо «Євро–2012». Проект передбачає відкриття спеціалізованих інформаційних та координаційних центрів. Ці структури сформують ще й тому, що, за словами мера Львова Андрія Садового, міська влада Львова взяла на себе функції міста–координатора під час проведення чемпіонату.

Козача пристань для туристів

В області триває підготовка до проведення тут одразу двох футбольних чемпіонатів — молодіжного «Євро–2009» та «дорослого» «Євро–2012». Причому разючі зміни невдовзі відчують і господарі, і гості краю. Зокрема, аби «цивілізовано» зустріти останніх, при обласній бібліотеці імені Крупської буде створено туристично–інформаційний центр. Також забезпечуватимуть приїжджих усією інформацією про цікаві тутешні місця та об’єкти електронні центри, встановлені в аеропорту, на вокзалах та в готелях. Тобто, схоже, нині робиться все, аби в майбутньому Донеччина пережила справжній туристичний «бум».

Реве та стогне в Казантипі

Реве та стогне в Казантипі

Подія, на яку гостро відреагувала Кримська республіканська асоціація «Екологія і світ», — зйомки нового фільму російським кінорежисером Федором Бондарчуком вартістю 29 мільйонів доларів за романом братів Стругацьких «Заселений острів». Точніше, тієї частини проекту, який знімався у Казантипському природному заповіднику на березі Азовського моря. Виявляється, там під час натурних зйомок наприкінці минулого місяця росіяни влаштували батальні сцени фантастичного майбутнього, але з цілком реальними вибухами і стріляниною та навалою бронетехніки.