Педагог-психолог і майстриня килимарства, член Національної спілки майстрів народного мистецтва з Кіровограда Олександра Пренко стверджує, що володіє ексклюзивною технологією виготовлення ляльок. Тобто вона сама її придумала, і таких ляльок — килимових — в Україні точно, а може, і ніде інде у світі — не робить більше ніхто. Матеріал для цих оригінальних витворів (цікавих, до речі, ще й тим, що їх дуже зручно розміщувати на стінах, тож вони можуть слугувати чудовою прикрасою для приміщень) — такі ж самі нитки, що їх використовують для виготовлення килимів. А саму техніку Олександра придумала передусім завдяки тому, що, навчаючи дітей у гуртку килимарства, шукала ідеальний метод передачі їм знань. Ну а яку дівчинку, скажіть, не зацікавить можливість власноруч зробити ляльку?

Вантажний потяг із полатаними горезвісними цистернами з жовтим фосфором, який погуркотів у напрямку Казахстану, немов відтягнув із зони біди увагу суспільства, а також дозволив відразу ж податися у відпустки місцевому начальству. Наметового містечка для ліквідаторів катастрофи вже немає, залишилась поодинока техніка та з десяток робітників, що впорядковують територію. Кожен потяг, що проїжджає повз місце катастрофи, подає звуковий сигнал, ніби нагадуючи місцевим жителям, що залізниця ожила. Ліквідатори аварії старанно намагаються перетворити болотисту землю уздовж колії на зелений газон, адже високе начальство обіцяло, що саме так буде.

Про старовинний Дермань Здолбунівського району «УМ» уже писала (див. «УМ» вiд 10 жовтня 2006 p.). «Царицею волинських сіл» називав село український письменник Улас Самчук, адже саме тут пройшли його дитячі роки. Нині в сільській гімназії діє музей автора роману-дилогії «Волинь», славиться Дермань і своїм Свято-Троїцьким жіночим монастирем, що на зорі XVI століття був культурно-освітнім осередком краю. Жили і творили тут Мелетій Смотрицький, Іов Борецький, Даміан Наливайко, Іван Вишенський, готував до видання «Острозьку Біблію» Іван Федоров. Уже пізніше, через кілька століть, у Дермані побачив світ ще один геній світу цього — Борис Тен. А відтепер для любителів «зеленого туризму» старовинний Дермань став привабливішим ще однією цікавинкою — ремісничим хутором Плугаки.

На Запоріжжі не вщухають пристрасті навколо Балки Середньої, яка є промисловим полігоном відомих металургійних гігантів. Як уже повідомляла «УМ», група депутатів Запорізької облради підготувала звернення до центральних органів влади, де наголошує на необхідності передати державі шлакові відвали Балки Середньої, бо це, мовляв, не що інше як техногенне родовище. Хоча й школяру зрозуміло, що 220 гектарів відвалів, куди від промислових гігантів надходить до двох мільйонів тонн шлаку на рік (майже все використовується як вторинна сировина), родовищем корисних копалин аж ніяк бути не може.

Розташований санаторій у мальовничому куточку цього краю, на південному схилі лісистих гір, на висоті понад триста метрів над рівнем моря, у долині ріки Латориця, притоки Тиси в урочищі Берегвар. Саме тут 62 роки тому, після звільнення Закарпаття від німецької окупації, у колишньому замку австрійського графа Шенборна було відкрито першу в області оздоровницю.

Україна більше не буде переживати за Запорізький цирк. Недавно він уже потрапив у «надійні» руки. І, боюся, без втручання людей, що наглядають за дотриманням законів у нашій країні, самому йому вже звiдти не вибратися.
Зараз дорослих татусів і матусь — жителів Запоріжжя — уже не здивуєш зникненням і перепрофілюванням кінотеатрів, дитсадків, їдалень... Має існувати лише те, що приносить прибуток. Хто із цим не згоден — умри й більше ніколи не народжуйся.
Такі закони. Ні, не капіталізму. Української реальності.

Ці жінки з шахтарського містечка Тернівка, що на Дніпропетровщині, в обласному центрі намагаються стукати в усі двері, прагнучи одного — привернути увагу до того, що коїться у їхньому краї. «Нам втрачати нічого», — аргументують свою рішучість зневірені тернівчанки. Їм і справді втрачати нічого, окрім своїх териконів...

Спочатку 35-річний мешканець Ромен вирішив, що його зупинили за перевищення швидкості. І навіть спробував відкупитися від патрульних двадцятьма гривнями. Та вже за кілька хвилин у його салоні були знайдені антикварні речі й старі ікони, кожна з яких коштує не одну сотню доларів.

Про край Черемошу й Прута за останні півтора століття написано безліч малих і дуже великих — кількатомних — історичних та культурологічних праць, високо оцінених вітчизняними й зарубіжними фахівцями. Проте остання книга «Прикарпаття. Спадщина віків», котра щойно побачила світ під редакцією директора Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктора історичних наук Миколи Кугутяка, на тлі попередниць вирізняється обширнішим фактажем і європейським модерном.

Мешканка Новобогданівки Зінаїда Артеменко хоче судитися з державою. Та, як це не дивно, односельці не схвалюють ентузіазму позивачки і розділяють позицію можновладців. Заступник запорізького «губернатора», начальник обласної комісії з ліквідації наслідків пожежі й вибухів на 275-й артбазі Микола Фролов запевнив, що «ТАКЕ влада вириватиме з корінням, аби допомагати винятково справжнім потерпільцям».