«Феномен» Баранова

«Феномен» Баранова

Презентуючи себе «великим демократом», міський голова Бердянська — шостий номер виборчого списку Блоку Литвина — утаємничив «земельні» рішення сесії, видає за реформу ЖКГ рекордні для України тарифи, прокручує оборудки з майном громади та ще й хамить журналістам, які не співають йому дифірамби.

Пройдусь поки по «Постишева»...

Сьогодні в Донецьку лише два міські райони звуться відносно нейтрально — Пролетарський та Київський. Всі решта названі на честь відомих персон відомого періоду — Ленінський, Ворошиловський, Калінінський, Кіровський, Куйбишевський, Петровський, Будьонівський. А щодо назв вулиць, провулків, площ, то вони теж йменувалися з відвертим ухилом — Диктатури пролетаріату, Борців революції, Зоря комунізму, Жовтневої революції, Чекістів, Юних ленінців, Дзержинського, 50–річчя СРСР тощо. Однак, схоже, невдовзі від деяких назв таки доведеться відмовитися. Тим більш, що Донеччина потрапила в перелік тих областей, керівникам яких Президент України Віктор Ющенко рекомендував почати підготовку до 75–річчя Голодомору з відмови від багатьох сумнівних назв.

Поговоримо про соціалку

Черкаська обласна влада минулого тижня зібрала в філармонії працівників соціальної сфери всієї Черкащини, запросивши й представників духовенства. Такий соціальний форум в Україні проведено вперше. Він покликаний, наголосив голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко, привернути увагу до проблем соціальної сфери, а також сприяти поліпшенню роботи соціальних закладів.

Історія оживає

Історія оживає

Уже кілька років поспіль держава виділяє кошти на відновлення унікальних пам’яток архітектури в Чернігові, які входять до Національного історико–архітектурного заповідника «Чернігів стародавній». З кожним роком роботи стають дедалі масштабнішими. Так, цього ювілейного для заповідника року (днями він відзначив 40-річчя із дня заснування) на виділені із держбюджету гроші реставрують знаменитий Чернігівський колегіум, комплекс Антонієвих печер, продовжується ремонт Борисоглібського собору.

А космос був так близько...

А космос був так близько...

«Небесна» кар’єра уро­дженця Запоріжжя Григорія Нелюбова була стрімкою і трагічно короткою. Випускник запорізької школи №50 у неповні двадцять два роки став випускником–відмінником Єйського військово–морського авіаучилища. Кілька років служби в морській авіації Чорноморського флоту — і 7 березня 1960 року Григорія Нелюбова зараховують до першого загону космонавтів СРСР, видають посвідчення № 3. Наш земляк пройшов підготовку до польоту на космічному кораблі «Восток», однак 26–річному льотчику–космонавту судилося стати лише запасним дублером Юрія Гагаріна (основним був Герман Титов). Готували Нелюбова до польотів і на кораблях «Восток–2», «Восток–3», «Восток–4», проте в космос відправляли інших.

Військові водолази шукатимуть скарби

З таким водолазним спорядженням, яке щойно з’явилося у севастопольському Центрі пошукових та аварійно–рятувальних робіт Військово–Морських сил України, шукати заповітні скарби зовсім не складно! Пошуково–рятувальне обладнання та модифіковане програмне забезпечення на суму понад 200 тисяч євро передала українцям делегація Королівських Військово–Морських сил Данії.

Стрес після... стресу

Стрес після... стресу

На свою біду, в готельному комплексі «Дніпропетровськ» ми вирішили звернутися до адміністратора. Так, мовляв, і так — хочемо поспілкуватися з мешканцями потерпілого будинку. Однак та на нас подивилася, немов на інопланетян: «Керівництво заборонило пропускати до потерпілих будь–кого». — «Яке керівництво?» — намагаємося з’ясувати. У відповідь — мовчанка. Наші посилання на закон про пресу, права журналістів ніякого враження не справляють. Зрештою, після тривалої суперечки, адміністратор погодилася у супроводі працівника готелю пропустити нас у кімнату №210, де розташувався штаб (сюди люди звертаються в разі потреби по допомогу).

Обережно! «Жан Жорес»

Обстеживши трюми 112–метрового судна, вщерть заповнені артилерійськими снарядами та іншим небезпечним крамом, водолази Керченського спеціального морського загону МНС укотре переконались, що корабель і досі є небезпечним. Причому все це іржаве «добро» покоїться всього на 15–метровій глибині в акваторії бухти, куди сьогодні заходять великотоннажні танкери. І хоча небезпечне місце позначене на воді спеціальним буєм, інколи при маневрі судна все ж не уникали зіткнень із зрізаним димарем та іншими конструкціями «Жан Жореса», що, зрештою, може закінчитися трагедією.

Руки геть від «гвардійки»!

Неважко було здогадатися: у міськ­раді Макіївки виявилися далеко не в захваті від імовірного приєднання частини Червоногвардійського району до сусіднього Донецька. Як уже писала «УМ», саме про подібну перспективу нещодавно заявив міський голова Донецька Олександр Лук’янченко. Мовляв, у ході підготовки до «Євро–2012» під час будівництва об’їзної дороги певна територія «гвардійки» може стати вже частиною обласного центру. Проте його макіївський колега — міський голова Олександр Мальцев — публічно запевнив, що не дасть на це згоди.

Несподіванка зі Спасом

Несподіванка зі Спасом

25 жовтня Київська міська рада таки передала УПЦ Московського патріархату в безкоштовне користування церкву Спаса на Берестові. Упродовж кількох тижнів перед цим найшанованіші постаті нації і широка громадськість міста вимагали не робити цього і залишити давньоруську пам’ятку, не пристосовану для богослужінь, у підпорядкуванні Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника. Міністерство культури і туризму України, яке 7 вересня надіслало до столичної міськради свою письмову згоду на те, щоб передати пам’ятку Києво–Печерській лаврі, на прохання городян 12 жовтня відкликало цей дозвіл. А 18 жовтня на сесії Київради створили комісію «для детального вивчення ситуації» довкола храму, до складу якої увійшов директор заповідника Сергій Кролевець, голова Державної служби з питань культурної спадщини Микола Кучерук і депутати Київради.