Українські онкологи переконані, що за рахунок нормальної профілактики ми могли б на третину зменшити кількість нових випадків раку. Але для того, щоб отримати гарний результат, програму профілактики слід зробити багатокомпонентною, послідовною і добре фінансованою.

Завтра планета вкотре відзначає Всесвітній день боротьби з раком — захворюванням, яке набуває масштабів пандемії і невпинно збільшує кількість хворих, незважаючи на старання вчених, лікарів i фармацевтів. Проблема для України серйозна — щодня в нас фіксують 442 нові випадки раку або 18 — щогодини. Ризик захворіти на рак упродовж життя має кожен третiй–четвертий чоловік та кожна п’ята–шоста жінка. Щодня від раку помирають 239 українців, або 10 — щогодини. Утім лікарі обнадіюють: діагноз рак на сьогодні — це аж ніяк не вирок. Якщо вчасно встановити діагноз, то вилікувати пацієнта можна «малою кров’ю» і без важких наслідків. Як наголосив головний онколог МОЗ України, професор Ігор Щепотін, запорука успіху полягає у профілактичних заходах та у виявленні хвороби на ранніх стадіях.

У медичній практиці нерідко трапляються ситуації, коли пацієнта можна «витягти» з важкого стану лише за допомогою складної техніки. Якщо потрібного апарата немає, «дідівські» методи можуть і не спрацювати, а хворий може або померти, або на все життя залишитися інвалідом.

Ще не так давно грипозний вірус–мутант А (H1N1), відомий як «свинячий» грип, доводив людей до паніки. Лікарі й науковці фіксували стрімкий перебіг захворювання, тяжкі ускладнення, високу заразність цієї інфекції та значний відсоток летальності при несвоєчасному лікуванні.

Співробітники двох харківських наукових закладів — інституту патології хребта і суглобів імені М.Сітенка та інституту монокристалів — розробили, виготовили, а головне — навчилися успішно використовувати на практиці сапфірові тазостегнові суглоби.

Завдяки науково–технічному прогресу життя сучасної людини чим далі, тим більше нагадує фантастичне кіно. Причому застосування складних технологій уже не є прерогативою західних країн. «Розумних» роботiв залучають до виконання доволі несподіваних завдань по всьому світу.

У це важко повірити, але розлади поведінки, «шизоїдні» вчинки та відверті дивацтва можуть бути викликані не проблемами з головою, а діяльністю окремих бактерій. Це підтверджують яскраві приклади, зафіксовані в історії медицини.

У Києві вже діє Муніципальна лікарняна каса (МЛК), і всі бажаючі можуть вступити до цієї благодійної організації. Усього за 30 гривень на місяць члени МЛК зможуть безкоштовно проходити діагностику та отримувати сучасні медикаменти при лікуванні більшості поширених захворювань. Про це «УМ» розповів виконавчий директор благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» у Києві, кандидат медичних наук Володимир Долот.

Колись у кожному поліському селі була чи своя бабця–шептуха, чи костоправ, чи той, хто вмів спалювати льоном рожу (рожисте запалення). Сьогодні нетрадиційних народних цілителів залишилося одиниці, тому до них приїздить так багато хворих... Іван Довгун із волинського Полісся є представником цілком офіційної, ще радянської медицини, який не полінувався вивчити й використати на практиці багатющий досвід цілительства попередніх поколінь, збагативши його власними напрацюваннями. І хто зна, чи зміг би він це зробити, якби саме життя не змусило шукати відповідей на багато запитань...

Сьогодні українці з усіх боків чують поради, як, у чому, де і за яким столом потрібно зустрічати Новий рік, щоб він вийшов вдалим.Фахівці в області фен–шуй рекомендують чіпляти на святкове дерево сріблясті прикраси і класти під ялинку пучок моркви. Езотерики кажуть, що в ніч із 31 на 1 відбувається потужна закладка енергетики на весь майбутній рік, тому до події треба ретельно готуватися і все робити за певними правилами. Ворожки радять чіпляти обереги «на удачу», екстрасенси — «вимітати» з будинку сварки та докори... Утім, як стверджують професійні психологи, насправді успіх свята залежить не від зовнішнього антуражу, а від внутрішнього стану людини. І сварки «під ялинкою» не зіпсують весь наступний рік, а шикарне застілля вартістю в місячну зарплату не гарантує достаток eпродовж наступних 365 днів. Про це «УМ» дізналася в розмові із психологом, психотерапевтом, дослідником у галузі психічної саморегуляції Юрієм Садовським.