В одному з випусків «УМ» (24 листопада №213 (4420) було опубліковано статтю «Якщо Ваш малюк не чує, головне — не гаяти часу!». Ця публікація викликала значний резонанс у читачів. Ми попросили головного лікаря Центру слухової реабілітації «Аврора» Олену Хоменко відповісти на їхні запитання.

Волиняни вже встигли відчути смак змін у системи охорони здоров’я. Не чекаючи закінчення українського експерименту з реформування галузі, волинська влада впродовж цього року активно вибудовувала нову медичну вертикаль. Утім люди, заради яких усе це начебто й роблять, не в захваті від того, що відбувається з місцевими лікарнями...

Американські солдати, що воювали в Іраку, відтепер зможуть лікуватися в унікальній клініці, яка поки що не має аналогів у світі. Перший госпіталь флоротерапії відкрився в Монтгомері (штат Алабама, США). Пацієнтів тут не лікують традиційними таблетками, уколами, крапельницями тощо. Натомість їх буквально купають у свіжих трояндах, фіалках, орхідеях, півоніях, вирощених у розташованому поряд величезному квітковому господарстві. І, що найцікавіше, у багатьох випадках цей несподіваний метод терапії дає набагато кращі результати, ніж традиційні схеми лікування таких пацієнтів.

Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією все–таки виділить Україні чималі кошти на протидію ВІЛ–СНІДу. Правління фонду ухвалило рішення задовольнити в повному обсязі заявку України на ці кошти, подану ще в серпні 2010 року. Упродовж цього часу медики, чиновники, пацієнти, які потребують лікування, представники громадських організацій, що відстоюють права ВІЛ–позитивних людей, непокоїлися: а ну ж бо фонд відмовить? Без гранту держава не змогла б самотужки забезпечити ліками всіх пацієнтів із ВІЛ, яким треба постійно вживати медикаменти. А отже, тисячі українців опинилися б у дуже скрутному становищі.

Після серії нещасних випадків на уроках фізкультури, коли діти раптово помирали від навантаження, влада провела кілька гучних засідань, надавала школам і поліклінікам «по шапках», видала низку приписів, інструкцій, наказів. Було створено комісії, робочі групи, запроваджено обов’язковий медичний огляд для школярів. Утім кардинальних результатів це не дало, кажуть експерти. У деяких навчальних закладах учителі, побоюючись трагічних наслідків, настільки зменшують фізичне навантаження для дітей, що нівелюється сама ідея цих уроків. Адже легкі вправи, які фактично не потребують зусиль, не тренують м’язи та серцево–судинну систему, не виробляють витривалість, спритність, силу. Виходить, замість того, аби розв’язувати проблему зсередини, тобто працювати на зміцнення здоров’я дітей, її просто уникають, іще більше погіршуючи ситуацію. І лікарі, і педагоги (щоправда, здебільшого не в офіційних коментарях, а в приватних бесідах) погоджуються: для запобігання смертності школярів потрібні інші методи.

При стресових умовах бактерії можуть на якийсь час прикидатися мертвими, зводячи процеси життєдіяльності до мінімуму. Ймовірно, саме так їм вдалося сховатися від медиків під час безпрецедентної хвилі харчових отруєнь, яка цього року прокотилася Німеччиною.

«Який жах! До Нового року залишилося менше трьох тижнів, а я ще не схудла», — таку фразу журналістка «УМ» (а заразом — і зо два десятки пасажирів «маршрутки») почула від жінки, яка голосно виливала свої проблеми в трубку мобільного телефона. Вочевидь, розмова велася з подругою, якій проблеми iз зайвим жиром були незнайомі. Бо ж балакуча пані постійно казала «Ні, ти не розумієш, як це важко». І пояснювала, що схуднути треба кров із носа, бо жінка не може влізти в сукню, куплену за божевільні гроші спеціально до свята. Якщо коротко, то сукня — класна, а на новорічній вечірці буде ВІН (!), і треба бути найчарівнішою, але — жах, жах! — сукня не застібається, навіть якщо втягнути живіт і не дихати. І що з цим робити, незрозуміло. Бо якщо терміново не зменшити талію і те, що трохи нижче, буде справжня катастрофа! Цей епізод укотре підтвердив давнє спостереження: для жінок схуднення — це один із найпопулярніших пунктів у списку планів до Нового року. Але чим реально можна зарадити в такому випадку, коли часу лишилося мало, а зайвих кілограмів — багато?

Восьмого грудня у Кривому Розі відкрився сучасний перинатальний центр, який поки що не має аналогів у країні. Як зазначив голова Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул, новий центр обслуговуватиме не тільки саме місто, а й прилеглі сільські райони. До закладу в першу чергу направлятимуть вагітних жінок із захворюваннями та вагітних, які входять до груп високого ризику. Тут надаватимуть допомогу вагітним із патологією плоду, новонародженим із патологією або недоношеним немовлятам відповідно до найсучасніших технологій.

Мільйони людей у світі страждають від порушень слуху. Втрата слуху не завжди є ознакою старості, це може бути наслідком перенесених захворювань, травм, лікування токсичними препаратами або впливу дуже гучних звуків. Підступність полягає в тому, що іноді слух знижується поступово та непомітно. Людина не одразу розуміє, що з нею відбувається: зникає розбірливість мовлення інших людей, все складніше стає спілкуватися по телефону, дивитись телевізор. При цьому багато хто навіть не звертає на це уваги, не замислюється, що це ознаки втрати слуху, дратується, коли на це починають вказувати оточуючі.

«Не мати даху над головою, не мати домівки, де тебе чекають батьки, — важко. Бути голодним і не мати в кого попросити їжі — важко. На вулиці ти можеш підчепити будь–яку проблему і будь–яку хворобу, адже там живуть у нелюдських умовах», — каже 20–річна Каріна, колишня «дитина вулиці». Дівчина пішла з дому кілька років тому, але завдяки підтримці фахівців вона не стала залежною від наркотиків, не спилась і не отримала букет хвороб. Сьогодні вона отримує допомогу в столичному Центрі «Право на здоров’я», працівники якого вчать дітей і молодь вулиці говорити «ні» ризикованій поведінці, робити все можливе, щоб не заразитися ВІЛ, іншими хворобами. Невідомо, що було б із дівчиною, якби вона не потрапила до спеціалістів. Адже, за статистикою, майже кожен п’ятий підліток, який живе на вулицях великих міст України, інфікований ВІЛ...