Минає рік відтоді, як 21 жовтня 2019-го комітет iз петицій німецького парламенту розпочав процедуру розгляду питання про визнання Голодомору актом геноциду.

Символ пам’яті про Голодомор – відому скульптуру «Гірка пам’ять дитинства», також відому, як «Дівчинка з колосками», повернули до експозиції Музею Голодомору в Києві після реставрації.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії

В Музеї Геноциду вважають, кожен громадянин нашої країни повинен пильно та відповідально ставитися до пам’яті мільйонів убитих голодом українців.

Відому скульптуру «Гірка пам’ять дитинства» (або дівчинка з колосками) намагалися пошкодити або викрасти вандали на території Національного музею Голодомору-геноциду в Печерському районі Києва в ніч на суботу, 22 серпня.

У Києві до 18 вересня триватиме виставка «Рік 1933. Шлях додому». Це історія про народженого в Україні Віктора Цимбала, життя якого проходило у різних країнах світу, та його «Рік 1933» — чи не найпершу свого часу картину про геноцид українців, яка нещодавно, у лютому, була привезена до нас зі США.

7-го серпня, 88 років тому, з легкої руки Йосипа Джугашвілі «Сталіна» був підписаний кривавий, жорстокий, репресивний закон, який не мав прецедентів у світовій історії, котрий і став першим кроком до Голодомору в Україні.

Цього дня, 7-го серпня, рівно 88 років тому, з легкої руки Йосипа Джугашвілі "Сталіна" був підписаний кривавий, жорстокий, репресивний закон, який не мав прецедентів у світовій історії, котрий і став першим кроком до Голодомору в Україні.

Київська міська рада вирішувала вшанувати журналіста Ґарета Джонса, який у своїх публікаціях розповів світу про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. На честь правдивого і мужнього репортера перейменують Проєктний провулок в Києві на провулок Ґарета Джонса.

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність», колишній керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович простежує опосередкований зв’язок між бажанням Москви припинити розмови про Голодомор в Україні та реакцією ДБР на це у вигляді окремих кримінальних проваджень.