«Платформа «Зерна правди» розроблена як можливість кожному, незалежно від фінансової спроможності, соціального статусу, рівня публічності, стати благодійником Музею Голодомору.

Стародавній Мліїв... Відомий як сотенне містечко за часів Хмельниччини і власність великого гетьмана, взята ним «на булаву»...

У Світовому конґресі українців запрошують долучитися 27 листопада онлайн до вшанування 87-х роковин Голодомору 1932-33 рр. в Україні, під час якого буде презентований проєкт «Мережа нащадків».

Згідно із законодавством Ні­меч­чини, важливі питання виносяться на розгляд Бундестагу, якщо вони наберуть 50 тисяч голосів громадян на підтримку.

Минає рік відтоді, як 21 жовтня 2019-го комітет iз петицій німецького парламенту розпочав процедуру розгляду питання про визнання Голодомору актом геноциду.

Символ пам’яті про Голодомор – відому скульптуру «Гірка пам’ять дитинства», також відому, як «Дівчинка з колосками», повернули до експозиції Музею Голодомору в Києві після реставрації.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії

В Музеї Геноциду вважають, кожен громадянин нашої країни повинен пильно та відповідально ставитися до пам’яті мільйонів убитих голодом українців.

Відому скульптуру «Гірка пам’ять дитинства» (або дівчинка з колосками) намагалися пошкодити або викрасти вандали на території Національного музею Голодомору-геноциду в Печерському районі Києва в ніч на суботу, 22 серпня.

У Києві до 18 вересня триватиме виставка «Рік 1933. Шлях додому». Це історія про народженого в Україні Віктора Цимбала, життя якого проходило у різних країнах світу, та його «Рік 1933» — чи не найпершу свого часу картину про геноцид українців, яка нещодавно, у лютому, була привезена до нас зі США.