У четвер, 22 вересня, під проводом горлопанів пп Червоненка та Суслова рашівці вже провели форум із закликом відновлення економічних зав’язків з Росією. Читай – пропонується налагодити нову «віковічну дружбу» з терористами й вбивцями, які поклали в могили на Сході держави майже десять тисяч українці

Коли хтось чинить так, як йому зручно, ми бачимо в цьому кінець. Тільки це не кінець цієї людини. Це кінець нашої власної волі. Але людина не обов'язково нещаслива, якщо її вибір не збігається з вашим баченням світу.

Ця фраза, якщо її наважиться вимовити президент, може бути доповнена ще й таким текстом: «Я дав доручення МЗС України поінформувати наших іноземних партнерів про позицію України припинити будь-яку взаємодію та відносини з Державною Думою РФ та її членами.

Форум повинен воювати, а не торгувати.Вимагати, а не просити. Щоб нарешті з голови стати на ноги. Бо післямайданне, травмоване війною суспільство ніколи йому не пробачить балагану й інфантильності.

Згадую Естонію і мій шок: вздовж дикого лісу обабіч дороги стрижений рядочками газон (газонокосарка попрацювала). Спитала тоді іронічно в гіда: «Звідки тут косарка? І навіщо, адже є такий прекрасний спосіб: чирк – підпалив, і все. Той здивувався, сказав, що тепер у них це заборонено.

Я вже не перший рік стежу за схемами маніпуляції масовою свідомістю. І вкотре переконуюся, що в ситуації війни і стресу люди дуже легко піддаються дешевим прийомам пропаганди.

В житті не буває ідеальних моментів. Життя – це боротьба. Сил докладати треба завжди. Більше чи менше, але треба. Не чекайте слушну нагоду – вона може й не настати. Вірніше – вона 100% не настане ніколи. Завжди щось буде тяжко і некомфортно.

Хтось пише Президенту добрі промови, але навіщось систематично вставляє туди одверту брехню про більшість російськомовних в АТО. Ця брехня принижує україномовних українських вояків, які проливають кров і гинуть, боронячи Україну. То хто ж і навіщо дезінформує Президента й виставляє його брехуном?

Але ж відомо – те, над чим сміються, ніколи у народу не матиме більше авторитету. Тож, апріорі, все наше політичне життя тепер не що інше, як веселий балаган, який знімає напругу із суспільства – і відповідальність із політиків-злочинців...

Мій добрий знайомий Павло Розенко каже, що економіка Україна пройшла дно і почала рости. Щоправда, він те саме говорив ще 2 червня, але якщо спитати будь-кого з бізнесменів, окрім хіба Іванчука, Грановського і Порошенка, він скаже, що наша економіка кожного тижня пробиває нове дно.