Війна в Іраку не закінчилася — це днями відчули на собі й українські миротворці: наші військовослужбовці мало не загинули під час бойового патрулювання у вівторок. 14 українських вояків на двох бронетранспортерах патрулювали район міста Ес-Сувейра, коли під БТРами вибухнули три фугаси. Потім наших вояків почали обстрілювати бойовики з чотирьох протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. На щастя, наші хлопці залишилися живі, проте сімох було поранено.
З огляду на НП фракція БЮТі у Верховній Раді ініціює відкликання українських миротворців з цієї гарячої точки.

Про те, що Кабінет Міністрів у нас коаліційний і за свої дії «несе спільну відповідальність із парламентською більшістю», пересічний громадянин, та що там — пересічний депутат згадує нечасто. Справді, особливої різниці, тим паче для стороннього спостерігача, між попереднім «некоаліційним» урядом Анатолія Кінаха та нинішнім «загоном» під командуванням Віктора Януковича не видно. Однак «поважні» парламентські особи та самі міністри про те, «хто в домі хазяїн», не забувають.

Учора Печерський районний суд міста Києва почав розглядати кримінальну справу проти аграрного віце-прем'єра часів уряду Кінаха Леоніда Козаченка. На першому засіданні прокурори встигли зачитати приблизно шосту частину довжелезного обвинувального висновку, який розтягся на понад 800 сторінок. Як уже повідомляла «УМ», слідство проти екс-«віце» Генпрокуратура закінчила у травні, звинувативши колишнього високопоставленого чиновника у зловживанні службовим становищем, сприянні експорту зерна за заниженими цінами, а також в одержанні хабара від двох іноземних компаній під час перебування на посаді гендиректора СП ЗАТ «Украгробізнес».

У понеділок біля відполірованих скляних дверей найбільшого київського універмагу «Україна» можна було помітити солідний натовп роззяв. Серед охочих заглянути всередину зібралася різношерста, від пенсіонерів до юних прихильниць високої моди, публіка. Люди заглядали у нові вітрини, на яких буквально за лічені дні з'явилися бігборди та рекламні плакати елітних торговельних марок.

Одна з найпопулярніших і найпрестижніших у світі марок жіночої білизни — «Вікторія'з сікрет» — ризикує втратити клієнтів. Не всіх, звісно, але принаймні ту їх частину, що користується мережею інтернет. Причиною скандалу, який спалахнув у Сполучених Штатах, стала, як не дивно, дуже зручна й «просунута» послуга — інтернет-магазин.

Перший і останній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов останнім часом рідко створює у пресі інформаційні приводи — час його популярності давно минув. Але, виявляється, ще є такі, хто вважає за можливе й доцільне використовувати особу Горбі для власної «розкрутки» та збагачення.

У Джастіна Тімберлейка достоїнств небагато. Ну симпатичний (хоча це як на чий смак), ну по сцені скаче — і що з того? Нічого видатного цей хлопчина нібито не зробив. Окрім одного: встигнув «засвітитися» у ліжку принаймні двох знаменитостей — багатостраждальної поп-зірочки Брітні Спірз та найдорожчої актриси Голлівуду Камерон Діаз.

Коли когось дуже хочеться послати «подалі», а матюкатися не дозволяє виховання, українці зазвичай рекомендують об'єкту роздратування «піти в дупу» — і образливо, і настрій передає, і більш-менш «пристойно». А що робити людині, яка «в дупі» офіційно... живе?

Спершу заспокою апологетів режиму Кучми: знаю, знаю, що обов'язки ректора ЗДУ виконує інша людина — колишній начальник управління екології і природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації Валерій Савін. Однак патріотично налаштовані запоріжці певні, що це тимчасово (і випадково!), відтак прогнозують повернення порядного і компетентного професора Толока у крісло ректора. А «турнули» його з цього крісла, вважають незалежні політологи, керуючись не законом і здоровим глуздом, а політичною волею Банкової.

Якщо когось приголомшує, скажімо, млява (та що там млява — відверто ніяка!) реакція українців на події довкола Тузли, то, скажемо відверто, дивуватись нічому. Сприймати все довкола з байдужістю равлика, зацікавленого винятково у власній мушлі, — ця звичка в нас виробилася завдяки довгому та наполегливому тренуванню. От хоча б справа Гонгадзе — чим не хрестоматійний приклад? Так, спочатку країна трохи пообурювалася (особливо коли факт зникнення Георгія екстраполювали на мельниченківські плівки), дозволила собі навіть трохи наметового містечка, а згодом — трохи 9 березня...