Друге дихання «України»

30.10.2003
Друге дихання «України»

Так виглядає оновлена «Україна». (Фото Василя ГРИБА.)

      У понеділок біля відполірованих скляних дверей найбільшого київського універмагу «Україна» можна було помітити солідний натовп роззяв. Серед охочих заглянути всередину зібралася різношерста, від пенсіонерів до юних прихильниць високої моди, публіка. Люди заглядали у нові вітрини, на яких буквально за лічені дні з'явилися бігборди та рекламні плакати елітних торговельних марок.

      Питання, як скоро відкриють «Україну», з'ясувати журналісти намагалися вже неодноразово. Втім однозначно, коли ж найбільший не тільки у столиці, а й в усій країні універмаг прочинить свої двері для відвідувачів, ніхто не відповідав. У народі поповзли чутки, мовляв, щось нахімічили з роботами, й тому за елітні площі просять шалену орендну плату, йти на яку не погоджується жоден претендент.

      Кореспондентові «УМ» вдалося одній із перших побачити оновлену «Україну» ще до відкриття її першого поверху («Україна» запускатиме нові лінії на інших поверхах поетапно) й дізнатися, як виглядатиме комплекс після остаточної реконструкції. Плітки про те, що «Україна» не відкривалася через зависоку орендну плату, правління універмагу спростувало. «Ми мали прочинити свої двері значно пізніше, але кияни просто засипали нас проханнями. Тому було прийнято рішення піти назустріч нашим покупцям і відкриватися поступово», — кажуть в універмазі. І додають, що вже до Нового року найбільший у Києві торговий центр почне діяти на повну потужність.

      До універмагу я пройшла зі сторони залізничного вокзалу. Тут на місці колишніх складів «України» нині виріс величезний 9-поверховий будинок-наріст, що з вигляду трохи нагадує звичайну житлову коробку. Насправді ж у комплексі заховався багаторівневий паркінг на чотириста машиномісць. Розробники модерного проекту реконструкції універмагу продумали його для зручності постійних клієнтів, котрі їздитимуть за покупками на авто. Тож паркуватися в такій споруді можна буде лише «своїм» клієнтам.

      Від паркінгу до самого універмагу кілька кроків. Тому вже за хвилину я потрапила на перший поверх відремонтованої і зовсім на себе колишню не схожої «України». В серцевині магазину ще кипіла робота й останні приготування. Продавці охайно розставляли на дзеркальних вітринах маленькі ексклюзивні сувенірчики, а прибиральниці полірували й без того блискучу, кольору кави з молоком, плитку. Декому нашвидкуруч кравчині навіть підшивали спецодяг по фігурі.

      Уважні охоронці безперестанку відловлювали нашого фотокора з камерою — тепер знімати в «Україні», як і в метро, заборонено. І справа тут не стільки у безпеці персоналу, як в охороні авторського права. «Над розробкою дизайну універмагу працювала ціла команда досвідчених українських, західноєвропейських й американських архітекторів, дизайнерів та будівельників. Проте левова частка виконаних робіт та пропозицій усе ж таки українські — ніхто так глибоко не знає, що сподобається українцеві, як він сам», — ділиться з «УМ» піар-менеджер рекламної агенції DIALLA, що співпрацює з універмагом, Марина Фролова.

      За її словами, саме тому будівельники відмовилися від наскрізних прозорих ліфтів, котрі користуються неймовiрною популярністю на Заході. «Наша людина звикла до затишку й якогось бодай тимчасового усамітнення», — каже Марина Фролова.

      Стіни подекуди прикрашено невеликими чорними кахлями, а центральний вхід, котрий свого часу нагадував сіро-червоне підземелля, перетворився на сонячну затишну «вітальню» з невеликим фонтанчиком. Аркове склепіння та колони непомітно підсвічено вмонтованими лампами.

      Тепер в «Україні» працює близько 100 чоловік обслуговуючого персоналу. Кількість продавців встановлюють фірми, що орендують територію.

      «Довго готувалися?» — перепитую я робітницю. «Та ми вже стільки цього дня чекаємо! Сьогодні ж із самого ранку взялися «марафет» наводити», — розповідає прибиральниця Олена Погорєлова. Жінка прийшла в універмаг уже після його реконструкції. Каже, прочитала в газеті оголошення й вирішила спробувати влаштуватися. Особливих вимог не висували, головне — пунктуальність і охайність.

      А от працівників-консультантів, за словами Марини Фроленко, добирали надзвичайно прискіпливо. «Наші продавці — це не просто люди з вулиці, котрі прийшли й стали за прилавки, вони добре розуміються на якості та властивостях товарів, які продають, бо пройшли спеціальний конкурс. До того ж в «Україні» діятиме інформаційна довідка, де клієнтам радитимуть, у якій секції й за скільки вони можуть отоваритися», — каже вона.

      Тож тепер на першому поверсі кожен киянин з восьмої ранку і до восьмої вечора зможе підібрати собі якісний одяг від провідних зарубіжних та вітчизняних виробників, екстравагантні годинники, вишукані сувеніри, парфумерію та ювелірні прикраси.

      З часом на другому поверсі можна буде купити молодіжні спортивні товари, а на третьому — весь спектр необхідних у побуті речей. Сучасний кінокомплекс із чотирьох залів на 600 місць і мережа ресторанів швидкого харчування з'являться на четвертому поверсі. Там же діятиме зал для офіційних зустрічей.

      Планують відкрити в «Україні» й дитячий куточок, де заклопотані батьки зможуть при потребі залишати малечу. Вирішується питання, бути чи не бути в універмазі боулінгові та більярду.

      Як обіцяє адміністрація, до кінця тижня на цокольному поверсі, що раніше взагалі не використовувався, цілодобово і без вихідних працюватимуть супермаркет, аптека й книжковий магазин.

      Утім якщо ви думаєте, що «Україна» стане суцільно елітарним закладом, у який звичайному українцеві вхід буде закрито, то ви помиляєтесь. «Наш клієнт — середній українець, саме для нього ми робили універмаг. Звісно ж, будуть у нас і дорогі речі, проте основна клієнтура — це проста українська сім'я з середніми статками», — заспокоїла адміністрація універмагу «Україна».


Тільки факти:

      Реконструкція універмагу «Україна» почалася ще в березні минулого року. За інформацією інформагенції УНІАН, іноземна корпорація NCH, що володіє контрольним пакетом акцій Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Україна», інвестувала в реконструкцію близько 15 мільйонів доларів. Проте цю суму керівництво універмагу «УМ» не підтвердило: «Точні видатки ми самі досі не підрахували», — повідомили там.

      NCH має багато торговельних центрів у всьому світі. Універмаги, подібні до «України», вона вже відкрила у Румунії, Болгарії, Росії, Білорусі, Польщі, країнах Прибалтики.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>