Якщо на запитання, де в Україні найуспішніше розвивається фермерство, ви відповісте, що на Херсонщині, — то не помилитеся. Саме тут, у самісінькому серці посушливого степу, де без води чудово себе почувають хіба що ховрахи і ковила, десятки тисяч гектарів займають високопродуктивні плантації овочів — огірків, помідорів, капусти, болгарського перцю, баклажанів, картоплі, цибулі, зелені тощо. І майже всі ці землі якщо не належать, то перебувають в обробітку у фермерів — дрібних і не дуже, суперприбуткових, «середнячків» і таких, що ледве зводять кінці з кінцями.
Секрет херсонського «фермерського буму» простий: з місцевими селянами тісно співпрацюють фахівці і партнери українсько-шведської компанії ЗАТ «Чумак». Ця «дружба» переробників і сільгоспвиробників народжувалася не дуже просто, але результат є — завдяки інтенсивним технологіям Каховський і Скадовський райони годують овочами не лише херсонців, а й киян, постачаючи першосортний свіжий товар у супермаркети та на ринки столиці.

Бровари, Скнилів, Артемівськ, Новобогданівка... Беззаперечні докази недбалості військових і жалюгідного становища Збройних сил. Докази невидимої та неоголошеної війни держави з власними громадянами. Уже п'ятий рік «на українському фронті без змін». І такі «сюрпризи» від захисників Вітчизни надійно формують у пересічного українця відчуття перебування на пороховій дiжцi, а у світової громадськості — бажання зробити позначку на мапі: «Обережно, Україна!».
Самі ж військові лаконічно заявляють, що «проблеми є», і у відповідь на резонансні вибухи під соусом «не все так погано» демонструють свого часу проблемну, а відтепер таку, що доживає останні дні, 324-ту Центральну артилерійську базу озброєння в селищі Коцюбинське.

У передчутті святкових вихідних не гріх помріяти і про відпочинок із рідними чи друзями. Тим більше, що ці субота-неділя для киян будуть особливими — у столиці гучно відзначатимуть День міста. Взяти участь у народних гуляннях, побувати на рицарських поєдинках, зорганізувати шашлики за містом і випити зайву пляшка пива за рідний Київ, звісно ж, не гріх, аби закінчилося все добре. Але свято вам можуть зіпсувати і сторонні. За статистикою, найбільша кількість аварій, крадіжок авто та несанкціонованих паркувань припадає саме на святкові дні, кажуть фахівці столичного Управління державної автоінспекції у місті Києвi. Причому помилки водіїв з року в рік повторюються. Тому напередодні глобального відпочинку киян «УМ» вирішила зібрати рецепти, як уникнути не надто приємних балачок з автоінспекторами і зберегти власні автомобіль та гаманець недоторканими.

«Він жив надзвичайно гідно у не дуже достойні часи», — ці слова на презентації книги про Данила Лідера «Театр для себе» сказав Михайло Рєзнікович. Власне, красива цитата могла б слугувати й справедливим епіграфом до біографії Данила Лідера, патріарха української сценографії, земне життя якого закінчилося півтора роки тому. Вісім з половиною десятиліть доля відміряла Данилу Даниловичу, і, щоб майбутній флагман європейської сценографії не нудьгував на цьому довгому шляху, не пошкодувала палиць у колеса воза, на якому Лідер віз українське театральне мистецтво у світовий контекст. Його постійно «діставали» високопоставлені прихильники театральних стереотипів. Бо від нього вимагали правди, буквальної ілюстрації того, про що писав драматург. А Лідер прагнув творити свій Космос, своє світосприйняття, хотів, аби люди, котрі прийшли на виставу, не лише бачили те, що відбувається на сцені, а й напружували свою уяву, думали. Кожен, хто хоча б раз переглянув спектакль «Тев'є Тевель» у Театрі Франка, засвоїв назавжди, що світ починається з глечика молока, а береже й охороняє нас у цьому світі безкрайнє зоряне небо...

Погодьтеся, що відважитись на написання книжки про кохання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської — рішення для сучасного письменника вельми непросте. Спробуйте сказати нове слово у такій дослідженій-передослідженій сфері, як біографія французького класика, де самої лише повної бібліографії вітчизняних та закордонних публікацій з теми набереться кілька томів. А є й додаткові труднощі, адже стосунки письменника з його Північною Зорею (так він називав кохану жінку) не раз ставали об'єктом художнього відтворення під пером досвідчених письменників — можна згадати і «Помилку Оноре де Бальзака» Натана Рибака, і «Бальзака» Стефана Цвейга, і грунтовний життєпис «Прометей, або Життя Бальзака» Андре Моруа.

Із тінейджерами підлітковий терапевт Маргарита Чижевська працює вже 35 років. Щодня до її підліткового кабінету міської лікарні №7, що в Дніпропетровську, зі своїми проблемами iдуть хлопці й дівчата. Маргарита Данилівна розповідає, що на консультацію вони приходять і подорослішавши. Втім із 1 січня 2006 року двері підліткових кабінетів перед пацієнтами зачинять — нібито як зайві структури. Після такого реформування медичної сфери частину працівників цих кабінетів звільнять, а по медичну допомогу тінейджерів відправлять до дитячих поліклінік. Право опікуватися здоров'ям старшокласників, петеушників та студентів коледжу перейде до педіатрів. «Протягом минулого року в нас забрали хлопців і дівчат 1988 року народження. Цьогоріч теж відбирають п'ятнадцятирічних. За найближчі три роки всі школярі підуть», — хвилюється Маргарита Чижевська. За її словами, поки реформа приживеться, і підліткам, і педіатрам доведеться поморочитися. «Свою підліткову службу ми розбудовували роками. Мої колеги педіатри, яким я змушена передати своїх підопічних, скаржаться, мовляв, нічого не знають про медичні особливості цього віку».

Хоч літо на порозі, та на нежить все одно хворієш, особливо через вологу погоду. Якщо і ви з таких, хто не по сезону «хлюпає» носом, можете скористатись наступними рецептами лікування.

Ядро волоського горіха містить більше білка, ніж усі зернові культури, і за цим показником поступається тільки бобовим. Також у ньому багато вітамінів С, В1, В2, РР, провітамінів та А-каротинів, солей заліза, кобальту та інших біологічно активних, корисних речовин.

Віднедавна кожен перший тиждень місяця в алергологічному відділенні Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні став «шкільним». І хоча лінійок у цей час тут не шикують і контрольних робіт не влаштовують, саме навчання у створеній на базі відділення астма-школі для подальшої долі її випускників важить набагато більше, ніж найпрестижніший диплом. Адже головне завдання астма-школи — навчити дитину жити з цією хворобою, допомогти «осідлати» її, позбутися комплексу заручника надзвичайно підступної недуги.

Нещодавно Черкаська обласна лікарня розбагатіла на сучасний, потужний ангіограф. Кажуть, техніки такого класу немає в жодній з областей і навіть у столиці.